«Ми підвищили кредитний рейтинг України» – представниця Світового банку розповіла про напрямки підтримки реформ

Анна Романдаш

На додачу до майже 4 мільярдів американських доларів кредитів, які Україні надає МВФ, вона також отримала 750 мільйонів доларів гарантій від Світового банку наприкінці 2018 року. Що вони означають та як вплинуть на економіку? Про це Радіо Свобода поговорило зі старшим менеджером портфелю проектів Світового банку в Україні Клавдією Максименко.

Про те, що дають гарантії Світового банку, адже всі насамперед звертаються увагу на співпрацю з МВФ, а не зі Світовим банком, Клавдія Максименко пояснює, що ці кошти підуть на підтримку, можливо, часом непопулярних реформ.

«Гарантія у 750 мільйонів доларів США має на меті підтримати політику розвитку – складні структурні реформи. Вони призведуть до економічного зростання, але потребують значних бюджетних затрат і часу та проведення непопулярних, але необхідних реформ. Світовий банк може надати гроші напряму зі свого бюджету – за умов виконання певних умов. Або ж надати уряду гарантії для залучення міжнародних кредитів», – каже вона.

750 мільйонів – саме такі гарантії. Вони підтверджують платоспроможність України перед потенційними кредиторами. Максименко пояснює: Світовий банк як міжнародна фінансова інституція із найвищим кредитним рейтингом частково покриває ризики перед кредиторами. Завдяки цьому, вартість залучення коштів від різних організацій нижча.

«Із цією гарантією уряд України вийшов на зовнішній ринок і там мобілізував ці кошти», – додає Максименко. Зокрема, уже були надані кредити від Deutsche Bank, і загалом, гарантії мали б залучити близько мільярда доларів у вітчизняну економіку.

«Ми підвищили кредитний рейтинг України як позичальника на міжнародному ринку. Ця гарантія надана, аби Україна змогла залучити більше ресурсів на цьому ринку за нижчою ціною», – продовжує експерт. Команда Світового банку разом з урядом брала участь у переговорах із потенційними кредиторами.

«На момент підписання гарантій у нас уже були домовленості з кредиторами, які були готові надати Україні позики», – додає Максименко.

Наразі тривають перемовини про наступні гарантії, їх буде низка.

«Коли закінчиться термін цієї гарантії, ми будемо готові надати наступну під нові реформи, які зможе провести уряд на той час, – зауважує Максименко. – Фактично, це стимулювання непопулярних та важких з фіскальної точки зору реформ, які в довгостроковій перспективі ведуть до поліпшення економічної ситуації, стабілізації економіки та створення умов для зростання. Це тяжкий період, який потрібно пройти, і оскільки країна не має достатньо власних ресурсів, вона потребує підтримки, яку ми надаємо».

Що робить Світовий банк в Україні?

Окрім позик та гарантій, Світовий банк використовує інші інструменти для роботи в Україні. Наприклад, повністю або частково фінансує певні проекти, розроблені спільно з державою.

«Є вісім активних інвестиційних проектів коли різним державним інституціям надаються кошти для втілення конкретних ініціатив, – пояснює Максименко. – Найстаріший із них, який має закриватися наступного року – це проект автошляху Полтава – Харків».

Проект поліпшення мережі автодоріг має на меті покращити стан конкретних доріг та запровадження нового підходу до їхньої підтримки.

«Наше дослідження виявило: якщо держава не буде правильним чином поводитися із наявними дорогами, то вони руйнуватимуться швидше, ніж будуються нові. Таким чином, ми ніколи не розбудуємо свою мережу і не побачимо Україну із хорошими дорогами», – пояснює Максименко.

Серед нововведень від Світового банку – виконавцю платитимуть за стан дорожніх робіт, а не за витрачений на ремонт час.

Інші проекти в Україні

Інші напрямки включають у себе модернізацію соціальної підтримки, муніципальні проекти – наприклад, підтримка водоканалів чи модернізація сміттєзвалищ та облтеплоенерго, а також проекти для підтримки реформи системи здоров’я. Ще одна ініціатива – підтримка малих і середніх бізнесів, які експортують в ЄС, та надання їм довготривалих кредитів.

Один із проектів, який має значний вплив на переселенців – «Рука допомоги». Це – програма подолання крайньої бідності.

«Програма спрямована на найбідніших – тих, чий сукупний дохід у домогосподарстві не сягає прожиткового мінімуму встановленого державою», – продовжує Максименко. Такі сім’ї отримують гарантовану доплату – різницю між їхнім доходом та прожитковим мінімумом.

«У цю програму потрапила велика кількість сімей, які переселилися з Донбасу, бо вони втратили свої заощадження та попередні джерела доходів», – пояснює експерт. Наразі таку допомогу отримує близько півмільйона людей.

Окрім цього, Світовий банк розробив програму навчання для учасників проекту: маючи бізнес-ідею, їм можуть допомогти написати бізнес-план та надати грант для започаткування власного бізнесу. Це близько 70 тисяч гривень.

«Учасники повинні його повернути безвідсотково, але вони можуть цього не робити, якщо у рамках програми залучать працівників та платитимуть за них податки, – пояснює Максименко. – Так відбувається збільшення прозорості ведення бізнесу, створення робочих місць та зменшення категорії отримувачів соціальної допомоги».

«Загальна вартість проектів – два мільярди доларів, із них уже залучено приблизно 400 мільйонів», – додає експерт. Вісім наявних проектів започаткували після Революції гідності.

Як Світовий банк обирає напрямки роботи в Україні?

«З інвестиційними проектами ми працюємо так: раз на чотири роки обговорюємо великі сфери співпраці та пріоритети з урядом та громадськістю», – пояснює Максименко.

Зараз ці напрямки – освіта, охорона здоров’я та інфраструктура.

«Визначивши сфери, ми проводимо дослідження та обговорюємо їх із міністерствами й іншими донорськими організаціями – аби не було дублікатів», – продовжує вона. Після цього, організація обирає конкретні проекти. Наприклад, коли Світовий банк зрозумів, що треба модернізувати сферу централізованого енергопостачання, Міністерство регіонального розвитку зверталося до міст аби ті подавали свої ідеї, а Світовий банк обирав найбільш готові та фінансово обґрунтовані.

«Є велика різниця між активними містами та громадами, які користуються нашими можливостями, та тими, які їх ігнорують», – продовжує Максименко. Вона наводить приклади Львова і Дніпра. Львів активно подається на різні проекти розвиту, часто їх отримує та запроваджує. Дніпро, натомість, отримав позику у 20 мільйонів доларів на реабілітацію системи теплопостачання, але нещодавно Світовий банк її скасував. Усе через те, що за три роки місто нічого не зробило аби втілити проект у життя і повернуло гроші організації – хоча уже отримало від неї фінансування.

Світовий банк надає позики зі свого бюджету, якщо уряд виконує передбачені умови – приймає певні закони чи піднімає тарифи до ринкової ціни.

«Ми надаємо такі позики аби створити умови для остаточного переходу економіки України до ринкової і подолання успадкованих перекосів і дисбалансів в економіці, які зараз існують», – пояснює Максименко.

Серед перекосів, які потрібно реформувати – реструктуризація «Нафтогазу».

«Далі – подальше приведення тарифів на газ та енергоносіїв до економічно обґрунтованого рівня, бо поки існує різниця між економічно обґрунтованою та фактичною ціною, буде коридор для корупційних дій», – пояснює Максименко.

Частина реформ пов’язана з банківською сферою, її очищенням та створенням умов для розв’язання непогашених кредитів – зокрема, банків, які пройшли оптимізацію через державний фонд гарантування вкладів.

Як змінилася прозорість уряду та його підзвітність після Революції гідності?

«Завдяки децентралізації, відбулося багато змін, бо частина відповідальності перемістилася ближче до людей», – говорить Максименко. Інші зміни – це прозора система державних закупівель та електронні декларації чиновників.

«За два роки не покарали тих, хто вже нажив [незаконні статки], але було створено важку атмосферу для того аби брати далі хабарі, – каже вона. – Це перший крок аби створити середовище, в якому щось може змінитися».