В міжнародній пресі є публікації про кібернетичну війну Росії з Україною і як українські ІТ-фахівці протистоять кібернападам і що повчального щодо воєн майбутнього може винести для себе Захід, намагаючись водночас допомогти українцям. Також є низка публікацій про п’яту річницю розстрілів на Майдані і ставляться питання про те, чому досі не покарані винні в злочинах проти протестувальників.
Брюссельське видання Politico.eu пише як Україна стала тестовим майданчиком для кібернетичної зброї.
Для того, аби побачити, як відбуватимуться війни майбутнього, підніміться на найвищий поверх непримітного офісного приміщення на вулиці, проїжджа частина якої вкрита ямамами, на бруднуватій околиці Києва. Там, поруч з затемненою кімнатою для нарад, сидять фахівці перед темно-сірими екранами комп’ютерів, ведучи війну.
«Напади стаються кожного дня. Ми ніколи не думали, що будемо на передовій кібернетичної та гібридної війни», – каже Олег Дерев’янко, засновник української компанії, що спеціалізується на кібернетичній безпеці.
Можливо, немає кращого місця, аби побачити кібернетичний конфлікт в дії в Україні, говориться в статті.
Відкрита війна з Росією, добре вишколені, комп’ютерно-грамотні фахівці та напрочуд вразливе політичне, економічне та ІТ-шне середовище зробили Україну досконалим полігоном для випробування нових видів кібернетичної зброї, тактики та засобів.
«Україна є простором, де ведеться вогонь», – каже Кеннет Ґірс, досвідчений експерт з кібербезпеки та старший експерт Атлантичної ради, який також є радником Центру кібербезпеки НАТО в Таллінні. Він провів якийсь час в Україні, вивчаючи кібернетичний конфлікт.
«Так само, як колись глобальні потуги стояли за локальними війнами на Близькому Сході чи в Африці, Україна стала полем битви в гонці кібернетичних озброєнь, в якій вирішується питання глобального впливу», – пише видання.
Компанія Дерев’янка тісно співпрацює з українським урядом та його американськими та європейськими союзниками для відбиття нападів проти комп’ютерних мереж країни.
З протилежного боку на віртуальному полі битви не лише розумні і пов’язані з Росією хакери на кшталт Fancy Bear, Cozy Bear та Sandworm, яку пов’язують з поширенням вірусу «NotPetya», що був найбільш руйнівним кібернападом дотепер, але також українцям протистоять і різні урядові, неурядові та злочинні кібергравці, які випробовують на міцність кібербезпеку України.
«Вони випробовують не лише на предмет руйнації, але також і вашу реакцію», – каже Дерев’янко виданню.
Politico.eu пише, що війна на сході України дала можливість пов’язаним з Росією хакерам вдосконалювати навички кібератак за допомогою низки нападів на Україну протягом останніх кількох років.
«Анексія Криму та війна Донбасі створили дуже крихке політичне середовище», – каже Мерл Мейгре, колишній глава Центру кібербезпеки НАТО в Таллінні.
Видання зазначає, що нині ЄС придивляється до того як зробити майбутні президентські вибори в Україні безпроблемними в кібернетичному плані.
«Ми маємо сильні очікування, що Росія намагатиметься впливати на перебіг президентських та парламентських виборів в Україні в 2019 році», – повідомила СБУ електронним листом брюссельське видання, додавши, що найбільша загроза може йти від спецслужб (Росії), які можуть вдатися до «цілеспрямованих, довготривалих кібератак задля досягнення інтересів (іноземної) держави».
Також є побоювання і щодо кібернападів під час виборів до Європарламенту у травні, бо голосування відбуватиметься у 27 країнах ЄС і від цього залежатиме хто стане на чолі європейських інституцій, пише видання.
Те, що зараз має місце в Києві, може легко повторитися в Берліні, Римі чи Амстердамі завтра, кажуть експерти.
«Україна прагне очиститись від Януковича» – це заголовок статті у виданні Forbes, в якій говориться, що Україна нині згадує три криваві дні під час протестів на Майдані п’ять років тому.
В статті читаємо, що одним з ключових питань для українського суспільства та міжнародних партнерів України є наступне: чи давав Віктор Янукович наказ стріляти в протестувальників. Недавно завершився суд над Януковичем – його було визнано винним у державній зраді і заочно засуджено до 13 років.
На недавній прес-конференції Янукович знову повторив, що всі будинки зі снайперами на дахах контролювалися, як він сказав, «опозицією».
«Янукович перебуває у статусі головного підозрюваного в організації вбивств. Це має зробити нас достатньої скептичними щодо його свідчень. Якби у нього були докази невинуватості, він би приїхав до України захистити себе», – каже Сергій Горбатюк, керівник відділу спеціальних розслідувань Генпрокуратури.
Горбатюк додає, що механізм встановлення вини є складним, оскільки ті, хто втілював накази Януковича, також переховуються в Росії.
Неможливо їх допитати, однак, вважають українські слідчі, низка непрямих доказів, включно з командами, телефонними дзвінками під час тих подій (через державну систему зв’язку та мобільні мережі) вказують на те, що принаймні не було реакції з боку Януковича.
Ордер на затримання був виданий щодо 106 осіб і, як каже Горбатюк, зараз ведеться робота по встановленню місцеперебування цих людей в Росії, але проблема в тому, що Генпрокуратура Росії відмовляється співпрацювати з українськими колегами у цьому питанні.
Як каже Горбатюк, біля трьох десятків працівників правоохоронних органів, яких звинувачують в злочинах на Майдані, все ще працюють в системі силових структур, включно з десятком – на керівних посадах, пише Forbes.
На сайті правозахисної організації «Міжнародна амністія» вміщено заяву про те, що «п’ятьма роками після Майдану, все ще немає справедливості щодо жертв».
«Вже сам масштаб порушень прав людини під час Євромайдану перевершував те, з чим могла впоратись українська правоохоронна система, не говорячи вже про її неефективність. Що гірше, ця система чинила спротив і перешкоджала встановленню справедливості замість того, щоб переслідувати колишніх та нинішніх працівників правоохоронних органів», – говорить під час візиту до Києва Колм О. Куначейн, старший директор при генеральному секретареві «Міжнародної амністії».
«Були зроблені обіцянки, сказані сильні слова з боку влади після Януковича, але час і факти є красномовними. Допоки винуватці, включно з командирами, не будуть притягнуті до відповідальності, не буде відчуття справедливості», – додав він.
Понад 100 людей загинули під час протесті на Майдані, які брутально придушувались силовиками. В статті говориться також, що на кінець минулого року, Генпрокуратура України встановила 441 особу, що їх підозрюють в причетності, включно з колишніми правоохоронцями, працівниками міської адміністрації, прокурорами та суддями, говорить повідомлення на сайті «Міжнародної амністії».
