Представники медійних і правозахисних організацій, народні депутати та правники висловили свою оцінку наданню Печерським судом Києва слідчому Генпрокуратури доступу до відомостей щодо вхідних та вихідних з'єднань з абонентського номера Наталії Седлецької – керівника проекту журналістських розслідувань «Схеми» міжнародної медійної корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.
Генеральна прокуратура України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю». У рамках цього розслідування Генпрокуратура звернулася до Печерського районного суду Києва із клопотанням «про надання тимчасового доступу до речей і документів, з можливістю одержання їх копій», що перебувають у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар», а саме до відомостей «щодо вхідних та вихідних з'єднань з абонентського номера», яким користується журналістка Радіо Свобода Наталія Седлецька.
Печерський районний суд 27 серпня 2018 року задовільнив це клопотання і надав слідчому ГПУ доступ до відомостей щодо телефонних комунікацій керівника проекту журналістських розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької «за період від 19 липня 2016 року по 16 листопада 2017 року включно».
Це рішення є надмірним і грубо порушує міжнародні стандарти, наголосила речниця Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джоанна Левісон.
Генеральна прокуратура відреагувала постом у мережі Facebook речника відомства Андрія Лисенка.
Радіо Свобода зібрало коментарі народних депутатів, представників медійних і правозахисних організацій, народних депутатів та правників.
Вікторія Сюмар, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики:
– Отримання контенту – тобто переговорів журналіста, я вважаю таким, що може стати небезпечним прецедентом у принципі для умов роботи журналістів в Україні.
Справи щодо необхідності називати джерело, по різному трактуються законодавством різних демократичних країн, водночас, сьогодні європейський досвід тяжіє до захисту права журналіста на нерозголошення джерел.
Ми продовжуємо з’ясовувати мотиви, якими керувався суд при ухваленні цього рішення
Оксана Романюк, директор Інституту масової інформації:
– Прослуховування журналістки, яка робить резонансні розслідування щодо високопосадовців, протягом цілих 17 місяців є надмірним втручанням, і ми однозначно засуджуємо такі дії.
У даному випадку йдеться про загрозу або й порушення права журналіста захищати джерела інформації, що гарантується українським законодавством, а також про психологічний тиск на журналістку. Такі дії можуть слугувати негативним сигналом іншим журналістам-розслідувачам, і загалом підривають принципи свободи слова і принципи захисту джерел інформації.
У цьому випадку Радіо Свободи має право захищати свого журналіста і подавати скарги на слідчих прокуратури та суддю.
Олена Сотник, народний депутат, перший заступник голови правового комітету ПАРЄ:
– Я працюю у Раді Європи і не пам’ятаю, щоб щось подібне було в інших країнах. Мені здається, що це ніщо інше, як реванш влади, тому що програма «Схеми» робила викривальні розслідування у першу чергу про можновладців.
Я вважаю, що, по-перше, це безпрецедентно, а по-друге, це є грубе порушення чинного законодавства і міжнародних стандартів. По-третє, за такі речі у цивілізованих країнах генеральних прокурорів взагалі знімають із посади.
Я не знаю, як на все це відреагує президент України і парламент, але я думаю, що має бути жорстка реакція. Генпрокурор Луценко також має пояснити, яким чином могло таке відбутися і на яких підставах вони застосували такі заходи – абсолютно неприйнятні з точки зору стандартів дотримання принципів свободи слова.
І основне, я хочу звернути увагу усіх громадян: ми наближаємося до виборів. Якщо ми не припинимо подібні втручання у діяльність журналістів, не дамо відсіч тиску на ті маленькі острівки незалежної журналістики, які ще залишилися, то не буде шансу взагалі знати правду. Тому це питання не лише захисту прав журналістів, а у першу чергу питання захисту інтересів усіх громадян України.
Представництво міжнародної організації Transparency International в Україні висловило підтримку Наталії Седлецькій.
Маркіян Галабала, юрист, експерт «Реанімаційного пакету реформ»:
– Формально як до клопотання прокурора/слідчого, так і до ухвали судді важко причепитися. Журналісти не мають імунітету щодо таємниці телефонних переговорів і тому подібне.
Закон гарантує, зокрема, таке: «Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.» (ч. 2 ст. 17 Закону номер 540/97-ВР).
Але в цілому таке тривале досудове розслідування, проведення надміру широкого втручання у діяльність журналіста можна розцінити в якості його переслідування за виконання професійних обов’язків, що заборонено як міжнародним законодавством, так і національним (ч. 3 ст. 24 Закону «Про інформацію»).
Оксана Юринець, голова підкомітету з питань транскордонного співробітництва з країнами ЄС парламентського Комітету з питань європейської інтеграції
– Я думаю ми, що ми як депутати скеруємо запит, щоб отримати потрібну інформацію і пояснення. Бо якщо це є порушенням відповідного закону (а це прослідковується), то має бути пояснення, чому саме так відбулося. Доведення порушення законів не має розпочинатися із порушень. Адже тоді автоматично можна ставити під сумнів будь-які наступні розслідування і способи отримання інформації.
Мустафа Найєм-Масі, голова підкомітету з питань співробітництва з НАТО та Міжпарламентською конференцією з питань Спільної політики безпеки і оборони Європейського союзу, питань «Східного партнерства» Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції назвав цей прецедент «повзучою диктатурою»
Припинити тиск на журанлістів вимагає голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко:
Ольга Червакова, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики:
Наталія Седлецька не має доступу до державної таємниці і нікому не давала присяги про нерозголошення. Навіть якщо припустити, що інформацію із обмеженим доступом надавали пані Наталії як журналісту, то це теж не її відповідальність, а тих людей, які вчинили такі дії.
Наскільки мені відомо, метою прокуратури від самого початку було з'ясування дати зустрічі Артема Ситника з журналістами, на якій, як підозрюють слідчі, могла бути розголошена держтаємниця. На мою думку, цю інформацію журналісти мали би розкрити суду, бо має бути баланс між свободою слова та обов'язком всіх громадян надавати покази стосовно випадків злочинної поведінки. Але жерналісти не зробили цього. Саме цей факт і змусив прокуратуру вносити клопотання про розкриття трафіку за весь період, яким цікавиться слідство.
Звісно, 17 місяців – це надто великий термін, і я розумію побоювання журналістів, що приватною інформацією пані Наталії можуть зловжити. Тому, сьогодні 4 вересня група народних депутатів підписала звернення до Генерального прокурора з проханням провести зустріч з цього питання з метою запобігання неправомірним діям стосовно журналістки.
Громадські організації, що опікуються питаннями свободи слова й вираження поглядів, висловили «своє обурення з приводу дій Генеральної прокуратури України та Печерського районного суду Києва щодо порушення фундаментального права на приватність, а також права на захист журналістських джерел».
«Ми також наполягаємо, що будь-який дозвіл на розкриття інформації має бути належно обгрунтованим з точки зору гарантій, встановлених Європейською Конвенцією та має бути предметом ґрунтовного аналізу. Такий дозвіл можу бути наданим у випадку, якщо неможливо жодним іншим способом отримати інформацію, а також у випадку, якщо шкода завдана правам людини, національній безпеці реально і беззаперечно переважає право на збереження конфіденційності джерела інформації, має бути максимально конкретним і виключно щодо предмету розгляду справи», – мовиться у спільній заяві Центру демократії та верховенства права, Інституту масової інформації, Інституту розвитку регіональної преси, Платформи прав людини, ГО Детектор медіа.
Наталія Седлецька – керівник проекту Радіо Свобода «СХЕМИ», член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP).
«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про корупцію у вищих ешелонах влади, що виходить в ефір з липня 2014 року як спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».
