Держдума Росії 15 листопада ухвалила у третьому, остаточному, читанні поправки, які дозволяють зараховувати ЗМІ до так званих «іноземних агентів». У Раді федерації Росії обіцяли розглянути й ухвалити ці поправки на найближчому засіданні верхньої палати, яке відбудеться 22 листопада. Після цього документ має підписати президент Володимир Путін. Рішення про внесення цих поправок ухвалили після того, як фінансований Москвою телеканал RT заявив, що виконує вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділ в США як «іноземного агента». Утім, у Вашингтоні неодноразово наголошували, що закон про іноземних агентів у США значно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації.
Ось цитата з документа, який ухвалили російські депутати: «У порядку, встановленому уповноваженим центральним органом влади, щодо іноземного засобу масової інформації можуть бути застосовані положення федерального закону <...>, який регулює правовий статус некомерційної організації, котра виконує функції іноземного агента».
Тобто, застосування цього закону регламентоване тільки бажанням (або небажанням) російської влади створювати проблеми тому чи іншому медіа.
Автор законопроекту депутат Леонід Левін сказав, що «застосування цього закону буде поодиноким». На запитання, як конкретизувати слово «можуть», він відповів, що цей закон рамковий, і методики будуть опрацьовані в підзаконних актах.
Кому це загрожує
У законі йдеться, що його положення застосовуються щодо «юридичних осіб, зареєстрованих в іноземній державі», а також «щодо іноземних структур без утворення юридичної особи».
Якщо з першим все зрозуміло (до списку можна додати будь-яке іноземне ЗМІ, необов'язково орієнтоване на російську аудиторію), то під другий пункт може потрапити хто завгодно, наприклад, блогери.
Медіа можна буде додати до списку «іноземних агентів», якщо воно отримує гроші з будь-якого з перерахованих джерел:
– від інших держав або їхніх держорганів;
– від міжнародних або іноземних організацій;
– від простих іноземців;
– від осіб без громадянства;
– «уповноважених ними» (вищепереліченими – ред.) осіб;
– від російських юридичних осіб, які отримують гроші від перерахованих вище джерел.
Чим це загрожує
На «іноземні ЗМІ» поширюються положення закону про НКО – «іноземних агентів». Некомерційні організації, які Мін’юст додає до цього списку, працюють на території Росії.
НКО – «іноземні агенти» – зобов'язані надавати додаткову звітність до Мін’юсту про надходження грошей з-за кордону і позначати свої матеріали фразою «виконує функції іноземного агента». Тепер ці положення поширюються і на медіа.
Наразі невідомо, як Мін’юст вимагатиме звітності від ЗМІ, які фізично не представлені, не ведуть господарську діяльність на території Росії.
Хто працює в Росії
Перед ухваленням закону представник «Єдиної Росії», депутат Андрій Ісаєв пояснював, що під його дію можуть потрапити Радіо Свобода, «Голос Америки», Deutsche Welle та CNN. Останнє – єдине медіа в списку, хто не веде трансляцію і не має контенту російською мовою.
Російською мовою ведуть мовлення або створюють контент телеканали і видання, що фінансуються урядами кількох країн, які депутат не перерахував: британська телерадіокорпорація BBC, турецьке агентство «Анадолу», китайський телеканал CCTV, іранський Press TV, північнокорейське агентство ЦТАК, білоруські, казахські медіа і так далі.
Окрім того, російська – одна з шести офіційних мов ООН, і Організація Об'єднаних Націй веде власні новини для російськомовної аудиторії.
Три російських закони і поправки в них – «Про ЗМІ», «Про небажані організації» і про «іноземних агентів» – приймалися як окремі документи. Сьогоднішніми поправками депутати пов'язали ці закони одне з одним.
«Іноземні агенти» і «небажані організації»
«Іноземні агенти» з’явилися у Росії у 2012 році. Відповідно до закону, до цього списку Мін’юст включив некомерційні організації, які отримують фінансування з-за кордону. Зараз в ньому 87 організацій. Велика частина НКО, які чиновники намагалися оголосити або оголошували «агентами», вважали за краще закритися або відмовитися від іноземних грантів – після отримання такого статусу працювати просто неможливо, скаржилися громадські працівники.
У 2015 році депутати вирішили доповнити «іноземних агентів» ще одним списком – «небажаними організаціями». До цього переліку вирішили додавати іноземні або міжнародні структури. Будь-яка активність такої організації на території Росії оголошується незаконною, співпраця з нею переслідується спочатку за адміністративним, а потім і за кримінальним кодексом – з максимальним покаранням до 6 років позбавлення волі.
Список «небажаних» та список «іноземних агентів» веде Мін’юст, а складає його Генпрокуратура. Зараз у ньому – 11 пунктів, три з них – закордонні структури Михайла Ходорковського.
Радіо Свобода: рішення Держдуми про ЗМІ-«іноземних агентів» некоректно вважати дзеркальною відповіддю США
Корпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявляє, що ухвалення Держдумою Росії проекту закону, який дозволить зараховувати засоби масової інформації до так званих «іноземних агентів», не можна вважати дзеркальною відповіддю на дії влади США щодо фінансованих Москвою ЗМІ.
У заяві у зв’язку з ухваленням законопроекту Радіо Свобода зазначає, що утримується від спекуляцій про те, які заходи тепер може ухвалити влада Росії. Раніше російські чиновники заявляли, що одним зі ЗМІ, щодо яких може бути застосоване нове законодавство, може стати російська служба Радіо Свобода.
Журналісти Радіо Свобода зазнають переслідування і фізичних нападів у Росії, водночас репортери RT працюють без загрози переслідування з боку влади СШАРадіо Вільна Європа / Радіо Свобода
«RT і Sputnik поширюють свою інформацію в США вільно, в той час як Радіо Свобода в Росії не має доступу до кабельних мереж і було змушене припинити співпрацю з російськими партнерами через адміністративний тиск. Журналісти Радіо Свобода зазнають переслідування і фізичних нападів у Росії, водночас репортери RT працюють без загрози переслідування з боку влади США», – йдеться в заяві.
Радіо Свобода зазначає, що завданням корпорації є надання чесної й об’єктивної інформації для аудиторії в різних країн світу, зокрема і в Росії. «Ми будемо продовжувати нашу журналістську роботу», – йдеться в заяві.
Матеріал повністю – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
