(Рубрика «Точка зору»)
За роки російської окупації кількість дітей, які вивчають українську мову в Криму, скоротилась у десятки разів. Але російська влада не бачить у цьому проблеми, пояснюючи таку ситуацію лише зниженням інтересу кримчан до однієї з «державних мов» півострова.
Голова підконтрольного Кремлю держкомітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Заур Смирнов 19 вересня 2017 року на прес-конференції в Сімферополі розповів про те, що українську мову в Криму ніхто не утискає. «Ми всі прекрасно розуміємо, що ніякого утиску української мови немає. Ми всі знаємо, чому знизився інтерес до неї ‒ бо раніше вона насаджувалася. З боку влади ніяких утисків немає. Просто українській мові в Криму доведеться почати спочатку», ‒ наголосив він.
Однак окупаційна влада вкотре перевертає все з ніг на голову. Як можна говорити про «насадження» української мови в кримських школах, якщо на весь півострів діяло всього вісім шкіл із викладанням українською мовою? Якщо з 209 986 учнів (на 1 вересня 2013 року) українською мовою навчалися лише 13 688 дітей (6,5 відсотки). При такому «насадженні» кількість класів із російською мовою навчання перевищувала кількість класів із українською мовою у дев'ять разів (7731 проти 829).
Щоправда, українська мова була обов'язковою для всіх учнів шкіл, починаючи з першого класу. Але вона вивчалася лише як предмет, у той час як в абсолютній більшості шкіл Криму викладання велося російською мовою. До того ж російську мову як предмет вивчали 206 866 дітей (99,2 відсотка), кримськотатарську ‒ 18 020 учнів (8,6 відсотка).
При цьому на всьому півострові (з урахуванням Севастополя) функціонувало лише вісім шкіл із українською мовою навчання й 15 ‒ із кримськотатарською. Російською мовою навчали в 414 школах Криму (66 відсотків від загальної кількості кримських шкіл).
За три роки окупації навчання українською мовою скоротилось у 37 разів
За інформацією підконтрольного Росії Міністерства освіти, науки й молоді Криму, станом на 1 вересня 2016 року на території АР Крим навчалося 192,3 тисячі дітей. Із них середню освіту українською мовою отримувала тільки 371 дитина (0,2 відсотка). Таким чином, за три роки російської влади кількість дітей, які навчаються українською мовою, скоротилась у 37 разів, кількість шкіл, де викладання ведеться українською, знизилось у вісім разів (із восьми до одного), а кількість українських класів у Криму зменшилася майже в 30 разів (із 829 ‒ 2013 року до 28 ‒ 2016-го). Додамо до цього майже стовідсоткове навчання російською мовою в системі спеціальної й вищої освіти й отримаємо реальну картинку, яка повністю спростовує слова окупаційної влади Криму. Так після анексії Криму одна з державних мов півострова, яку такою визнала сама окупаційна влада, фактично виявилась у Криму в ситуації вигнанця.
Російська влада, наводячи такі цифри, розповідає про те, що кримчани не хочуть вивчати українську мову. Однак це далеко не так ‒ шкільні адміністрації під різними приводами (велике навантаження, відсутність викладачів, приміщень та інше) відмовляють дітям у вивченні української мови навіть як предмета, не кажучи вже про відкриття українських класів.
Єдине, що поки дозволяють ‒ вивчати мову факультативно, що і роблять 12 892 дитини (6,7 відсотка). Але якщо ці діти готові витрачати вільний час на додаткові заняття, то цілком очевидно, що вони б із задоволенням вивчали українську мову на уроках. Але підконтрольна Кремлю влада Криму позбавила їх цієї можливості.
Бояться, що більше молоді вчитиметься на материковій частині України
Можливо, що однією з причин, через яку російська влада в Криму всіляко обмежує вивчення української мови, стало розширення Україною можливостей для абітурієнтів з півострова. 2017 року Київ виділив для кримчан 2604 бюджетних місця в різних вишах країни. І хоча остаточні підсумки вступної кампанії щодо кримчан, які вступили до вишів материкової України, ще не підведені, але навіть попередні відомості говорять про нехай і невеликий, але приріст студентів із Криму в українських університетах.
У той же час кримські виші повідомляють про недобір на бюджетні місця, що цілком очевидно ‒ молоді люди розуміють всю безперспективність навчання на півострові, вважаючи за краще виїжджати або на материкову Україну, або в сусідню Росію. Тому російська влада Криму намагається будь-якими способами скоротити кількість української мови, щоб ще більше ускладнити дітям процес вступу до університетів материкової України.
В результаті на півострові складається парадоксальна ситуація ‒ вивчення мови другої за чисельністю нації Криму зведене майже до нуля. Сама українська мова поки що не потрапила під повну заборону, але табуювання всього українського робить навіть її вивчення справою якщо не небезпечною, то вкрай небажаною.
Євгенія Горюнова – кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал публікації ‒ на сайті проекту «Крим.Реалії»
