Сьогодні починається дводенний візит президента Білорусі Олександра Лукашенка до Києва. Як повідомляє прес-служба білоруського глави держави, заплановані його переговори з президентом України Петром Порошенком у форматі «віч-на віч» та в розширеному складі, а також участь в українсько-білоруському бізнес-форумі. Експерти очікують, що основну увагу буде приділено економічному аспекту, тоді як врегулювання конфлікту на сході України, хоч і буде в порядку денному, проте не стане центральною темою обговорення.
На думку політичного оглядача порталу tut.by Артема Шрайбмана, для Лукашенка пріоритетним в цій зустрічі буде подальше налагодження торговельних відносин з Києвом.
«Мінськ стурбований тим, щоб російський фактор не втрутився у відносини з Україною, – каже він. – Без цього вони рівні, в двох президентів, за словами очевидців, хороші особисті стосунки. Думаю, сторони обговорюватимуть нові сфери збільшення товарообігу».
Оглядач білоруської служби радіо свобода Юрій Дракахруст вважає, що в центрі інтересів білоруського президента питання торгівлі, зокрема, поставки енергоносіїв.
«Важлива тема – це експорт електроенергії з Білоруської АЕС в Україну. Литва вже заявила, що заблокує транзит енергії з Білоруської АЕС: сама не купуватиме і спробує переконати в цьому своїх партнерів по ЄС».
Артем Шрайбман зауважує на це, що, якщо потреби України в електроенергії наразі забезпечені, вони навряд чи зростуть лише від того, що Білорусь запустить атомну електростанцію та потребуватиме ринку збуту. «Я не впевнений до кінця, що Мінськ остаточно вирішив для себе, що нічого не поставлятиме на ринок ЄС через заяву Литви», – додає він.
Аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич каже, що мова йде не просто про торгівлю, а про масштабні спільні проекти.
«Восени минулого року український уряд зробив Білорусі дві дуже цікавих пропозиції. Перша: переробка української нафти на Мозирському НПЗ, при чому уряди двох держав вже погодили, що нафта може транспортуватись нафтогоном «Одеса-Броди». Друга: транспортування білоруських товарів Дніпром», – розповідає експерт.
Говорячи про можливу відповідальність Білорусі за появу її товарів на ринках окупованих територій Донбасу та Криму, Ігор Тишкевич зауважує, що, скоріш за все, питання треба адресувати не країні-виробнику.
«Навіть, якщо на етикетці написано, що вироблено для «уряду» «ДНР», покупцем частіше за все легально виступає або українська, або російська компанія. Напряму з «ДНР» чи Кримом Білорусь не торгує, – переконаний він. – Відповідно, основне питання в українського уряду має бути до тих компаній, які купують білоруські товари та потім або контрабандно, або за легальними схемами поставляють їх на непідконтрольні території».
За словами Тишкевича, восени 2016 року Україна зняла певні обмеження на імпорт білоруських товарів, а також збільшила експорт в Білорусь. «За перший квартал 2017 року Україна постачає в 3 рази більше м'ясних продуктів та інших товарів харчування, які не присутні на білоруському ринку, ніж за аналогічний період торік», – каже він.
На чиєму боці Лукашенко?
Втім, експерти погоджуються в тому, що уникнути обговорення політичної теми в контексті російсько-українського конфлікту не вдасться. Зокрема, одним з порушених питань можуть стати добровольці-білоруси, які воювали на Донбасі на боці України, а після повернення додому зазнали кримінального переслідування.
«Офіційно Мінськ тримає на обліку тих, хто воював як на боці України, так і на боці сепаратистів, – каже Ігор Тишкевич. – Але поки що ми не маємо жодної кримінальної справи саме за участь в бойових діях. Зазвичай дістають старі кримінальні справи і притягують, кого можна, як з одного боку, так і з іншого».
Більше уваги, на думку аналітика, буде приділено спільним російсько-білоруським навчанням «Захід-2017», які пройдуть у вересні на території Білорусі та вже викликали занепокоєння Києва.
Однак Артем Шрайбман нагадує, що Порошенко та Лукашенко вже мали нагоду обговорити цю тему в квітні і висловлює впевненість, що нічого нового сказано не буде. Він переконаний – Лукашенко особисто зацікавлений в тому, щоб не допустити провокацій в бік України: «Це те, на чому стоїть імідж Білорусі як нейтрального донора миру та спокою в регіоні. За це він битиметься до останнього, тому що вважає це основою політичного виживання своєї системи».
Колишній посол України в Білорусі Ігор Ліховий згоден, що військові навчання не несуть безпосередньої загрози для України, але вважає їх все ж тривожним знаком, адже вони демонструють єдність збройних сил Росії та Білорусі.
«Для них основною військовою загрозою є війська НАТО, а для нас вони партнери, – нагадує дипломат. – Тому радіти нема чому».
Однак Мінськ буде й надалі зберігати нейтралітет і виконувати роль посередника у врегулюванні російсько-українського конфлікту, впевнений Тишкевич.
«Для Лукашенка важливим є збереження мінського формату, тому що таким чином він стає потрібним для більш потужних гравців: ЄС та США, – каже він. – Україна між Білоруссю та Заходом періодично виступає в ролі «адвоката диявола»: саме за посередництвом України Білорусь має бонуси в тому числі і в економіці».
На думку журналіста, переговори, зокрема, будуть спрямовані на збереження такої ситуації й надалі: «Лукашенко намагається в рамках співпраці з Росією максимально відокремити свою позицію та не виглядати як сателіт. Саме тому він відмовився від розміщення російської аівабази та підкреслює своє рівноцінно дружнє ставлення до України та Росії».
Із цим погоджується і Юрій Дракохруст. На його думку, хоча Білорусь була й залишається союзником Росії, проте роль посередника між нею та Україною є вигідною для Лукашенка: «Я би не сказав, що Лукашенка золотом осипають, але західні представники завжди пригадують, що Білорусь певну позитивну роль у врегулюванні відіграє».
На особливому статусі Білорусі та її керманича наголошує і український політичний експерт Євген Магда. Він звертає увагу на те, що постійне маневрування – характерна ознака політики Лукашенка.
«Він постійно маневрує між ЄС та Росією, між Україною та Росією, між Грузією та Росією. Треба із розумінням ставитися до його окремих кроків, але при цьому не дозволяти йому «сідати Україні на голову». Лукашенко у Києві вирішуватиме власні проблеми, а завдання українського керівництва – не дозволити йому зробити це коштом України», – застерігає експерт.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
