Доступність посилання

ТОП новини

Розмова Лукашенка і Порошенка: 5 головних тем


Президент України Петро Порошенко та президент Білорусі Олександр Лукашенко у резиденції «Лясковичі», Гомельська область, Білорусь, 26 квітня 2016 року
Президент України Петро Порошенко та президент Білорусі Олександр Лукашенко у резиденції «Лясковичі», Гомельська область, Білорусь, 26 квітня 2016 року

Мінськ – 20-21 липня з візитом у Києві перебуватиме президент Білорусі Олександр Лукашенко. У нього заплановані двосторонні переговори з українськими керівниками та участь в українсько-білоруському бізнес-форумі. Востаннє президенти Олександр Лукашенко і Петро Порошенко зустрічалися 26 квітня, у річницю Чорнобильської катастрофи, на території Чорнобильській АЕС та в резиденції глави Білорусі «Лясковичі». Тоді ж вони домовилися про офіційний візит Лукашенка до Києва та доручили урядам підготувати питання для обговорення. В огляді Радіо Свобода – основні теми українсько-білоруського діалогу.

Економіка

Олександра Лукашенка цікавлять передусім економічні відносини, можливості використання українського ринку для продажу білоруських товарів, збільшення експорту, який з 4 мільярдів доларів в 2014 році впав до 2,5 – у 2015 році. У 2016 році білоруський експорт до України зріс на 13%, а в першій половині 2017-го – на 40%.

Україна є важливим торговим партнером Білорусі, посідаючи друге місце, після Росії. І на відміну від Росії, у Білорусі позитивне торговельне сальдо з Україною. Україна експортувала до Білорусі в 2016 році товарів та послуг менш ніж на 1 мільярд доларів.

Український уряд зацікавлений в активізації свого експорту до Білорусі, зокрема продажу української електроенергії, створення на українській території спільних підприємств зі складання білоруської техніки, можливості українських компаній переробляти нафту на білоруських НПЗ.

Незаконна торгівля та контрабанда

Офіційна статистика Білорусі та України за підсумками взаємного товарообігу в січні-травні 2017 року відрізняється. За білоруськими даними, загальний обсяг склав 1,7 мільярда доларів, за українськими – 1,6 мільярда. Різниця в 100 мільйонів доларів може включати торгівлю з тимчасово окупованими районами Донецької і Луганської областей. Білоруський віце-прем'єр Володимир Сямашка пояснює ці коливання «технічними похибками».

У будь-якому разі, білоруські товари – перш за все харчові – помітні на ринках непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей. І потрапляють вони туди незаконно.

Крім того, залишаються питання контрабанди через спільний кордон. Наприклад, на початку липня українські правоохоронці заявили про розкриття схеми контрабанди тютюну з Білорусі через Україну в Європу.

Військові навчання «Захід-2017»

Україну турбують спільні білорусько-російські військові навчання «Захід-2017», які мають «агресивний» сценарій. Навчання відбуватимуться з 14 до 20 вересня, передбачається приїзд трьох тисяч російських військовослужбовців і 280 одиниць техніки. Свою стурбованість з цього приводу висловлюють не лише Україна, але інші країни (зокрема Польща та держави Балтії), а також ЄС і НАТО. Українська сторона побоюється, що російські збройні сили можуть використовувати цей плацдарм для наступу на Україну.

«Я отримав тверде запевнення від глави білоруської держави, що заплановані російсько-білоруські стратегічні навчання «Захід-2017» поблизу українського кордону не перетворяться в підготовку Російською Федерацією плацдарму для вторгнення в Україну, на українську землю з білоруської території», – заявив у квітні Петро Порошенко.

Тепер на порядку денному – запрошення спостерігачів на ці навчання. Під тиском Європи і США Білорусь заявила, що запрошує на навчання численних іноземних спостерігачів.

«Не дивлячись на те, що заявлені на навчання «Захід-2017» чисельність особового складу, кількість бойових броньованих машин, артилерії, авіації не сягають граничних значень для інформування, ми все одно запросимо наших партнерів, щоб вони на власні очі переконалися, що маневри не ставлять перед собою тих завдань, яких вони побоюються», – сказав 17 липня міністр оборони Білорусі Андрій Равков.

При цьому запрошення отримають не тільки військові аташе, акредитовані при Міністерстві оборони Республіки Білорусь, а й ряд міжнародних організацій, таких як ООН, ОБСЄ, НАТО, ОДКБ, СНД, МКЧХ, країни-сусіди, зокрема Україна, додав білоруський міністр. Всього було запрошено 80 іноземних спостерігачів.

Білоруські бійці, що воюють за Україну

Українська сторона не може допомогти білоруським громадянам, які після того, як взяли участь в бойових діях на Донбасі на боці України, повернулися додому і потрапили у білоруські тюрми. Мова, зокрема, про волонтера Тараса Аватарова. Він був засуджений у травні 2016 року на 5 років колонії посиленого режиму за провезення саморобного вибухового пристрою на територію Білорусі, але сам він запевняє, що пристрій йому підкинули.

Аватаров був затриманий на вокзалі в Мінську наприкінці листопада 2015 року. Цими днями у Києві перебуває його мати, яка шукає підтримки. На білорусів-учасників бойових дій на Донбасі на батьківщині заведені кримінальні справи. Ті ж громадяни Білорусі, які воювали на боці угруповань «ДНР»/«ЛНР», під кримінальне переслідування в Білорусі не потрапляють.

Білорусь як миротворець

Білорусь активно користає зі свого нового іміджу як миротворця у російсько-українському збройному конфлікті на Донбасі. Завдяки переговорам у Мінську на Заході переосмислили своє ставлення до Білорусі, санкції проти офіційного Мінська скасовані, активно йде нормалізація взаємин, ЄС та США наздоганяють втрачене за часи санкцій та ізоляції білоруського режиму.

Цього тижня у Білорусі перебуває аж чотири делегації з ЄС – міністр закордонних справ Латвії, високі представники МЗС Франції та Німеччини, депутати Європарламенту.

Роль миротворця допомагає президентові Лукашенкові також балансувати у зв’язках із формальним союзником Росією, яка тиснула на Білорусь, і пробувала нав’язати Білорусі плани розміщення своєї авіабази, але Мінськ не погодився.

Тож Мінськ залишається певного роду посередником у напружених відносинах Москви та Києва.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG