Львів – 70 років тому, 28 квітня 1947 року, розпочалась операція «Вісла» –примусова депортація українців зі східних прикордонних теренів Польщі, до північно-західних регіонів Польщі. Протягом майже трьох місяців були виселені близько 150 тисяч українців, але називають дослідники і більше число потерпілих – 180 тисяч. Науковці зазначають, що операція «Вісла» була спланована Москвою, а реалізована польським комуністичним урядом. У Львові сьогодні вшанували 70-і роковини від часу цієї трагедії і на заходи приїхало кілька осіб з Перемишля, які пережили операцію «Вісла».
28 квітня о 4 годині ранку розпочалась операція «Вісла», наступна примусова депортація українців із їхніх етнічних земель Надсяння, Холмщини, Лемківщини. На цей раз примусово виселяли з рідних домівок і землі українців – переважно селян – не в Україну, а у північно-західні регіони Польщі, які до війни заселяло німецьке населення.
У квітні 1947-го Андрієві Чорному було 11 років, і він дуже добре пам’ятає всі події. Його родина жила у селі Лази Підкарпатського воєводства. У цьому селі було шість польських родин, а переважна більшість – українських. Понад 200 родин були переселені у радянську Україну в 1944-1946 роках, а 109 родин потрапили під операцію «Вісла».
Село було оточене, колона війська пішла від хати до хати і наказувала виселятись. Давали дві години. Під силою ми залишали домівкиАндрій Чорний
«Як відбувалась операція «Вісла», село було оточене, а друга колона війська пішла від хати до хати і наказувала виселятись. Давали дві години. Була старша родина, яка відмовилась їхати, жінка вчепилась у поріг і кричала, що не покине хату. Їй військовий зброєю розтрощив руки. Коли люди покидали хати, то був розпач, плач, прохання. Порятунку жодного не було. Під силою ми залишали домівки», – пригадує Чорний.
Нас колоною 35 кілометрів гнали. Нам надавали знищені повоєнні руїни. Жахливі ті хати булиАндрій Чорний
«На три етапи село було поділене. Нас колоною 35 кілометрів гнали до збірного пункту в Пшеворськ. Там були люди з кількох сіл. Робили так, щоб села розділити на всі сторони Польщі, щоб вони компактно не проживали. Чотири родини їхали в одному вагоні. Нас призначили у Західнопоморське воєводство. Кращі хати були зайняті, там вже жили поляки, нам надавали знищені повоєнні руїни. Жахливі ті хати були», – розповідає Андрій Чорний.
Операція «Вісла» була етнічною чисткою – Чорний
Місцеве населення, а це були поляки, які прибули з Литви, Латвії, спершу з боязню ставилось до українців. Адже комуністична влада Польщі залякала людей, повідомивши, що у село приїдуть «небезпечні» українці, «злочинці» і «різуни».
«Там було у тому селі 43 родини, а українських із них – 9. Вони згуртувались, щоб ми не нападали на них. Пізніше ми про це говорили з усмішкою, з часом все це змінилось, ми мали приязні відносини, вони нас розуміли. Це було населення з Латвії, Литви. Ми мали корову і коня – і це довезли. У сестри не було, все забрали», – пригадує Чорний.
Я донині їжджу дуже часто у рідні Лази, там всі мої рідні поховані і мої сестри захотіли саме там спочиватиАндрій Чорний
Спершу українським родинам не можна було повертатись на рідні землі, у рідні села. У 1960-х роках Андрій Чорний переїхав у Перемишль, а потім вже до нього приїхали батьки і вся родина. «Ми всією родиною поселились у Перемишлі. Я донині їжджу дуже часто у рідні Лази, там всі мої рідні поховані і мої сестри захотіли саме там спочивати», – каже Андрій Чорний.
Чоловік, який пережив трагічні події операції «Вісла», зі смутком дивиться, як сьогодні між українцями і поляками намагаються посіяти незгоду і ненависть. Він переконаний, що це робить третя сторона, що провокації вигідні політикам, але це дуже небезпечна тенденція, якою він переймається. Операцію «Вісла» називає етнічною чисткою.
Задум був – розсіяти українців, щоб вони стали поляками, тому розкидали родиниАндрій Чорний
«Це робилось, щоб нас асимілювати, задум був – розсіяти українців, щоб вони стали поляками, тому розкидали родини», – зауважив чоловік.
«Є надія, що до 9 вересня 2017 року буде тут пам’ятник»
Вшанувати 70-і роковини операції «Вісла» Андрій Чорний разом з українцями з Перемишля приїхав до Львова. Тут представники товариств «Надсянння», «Лемківщина», «Холмщина» зібрались на місці, де встановлено камінь під майбутній пам’ятник усім українцям, які стали жертвами депортацій у Польщі.
Саме 9 вересня 1944 року почалась велика депортація українців 1944-1951 роках. Вже пам’ятник у роботі. Це буде книга у камені, з якої виривають коріння, а з неї все одно росте деревоСофія Федина
«Є надія, що до 9 вересня 2017 року буде тут пам’ятник. Бо саме 9 вересня 1944 року почалась велика депортація українців 1944-1951 роках. Вже пам’ятник у роботі. Це буде книга у камені, з якої виривають коріння, а з неї все одно росте дерево. Так як наших людей вирвали з корінням. Це не були українців на Закерзонні, які туди поселились. Це були автохтони, які жили там ще до того, як почали писати літописи. Це були українські землі. І українців, вириваючи звідти, нищили величезний пласт культурний і життєвий. На жаль, велику частку відновити цього вже не можна», – наголосила голова Світової лемківської організації Софія Федина.
З нагоди 70-х роковин операції «Вісла» львів’яни запалили свічки пам’яті за жертвами примусового виселення. У Перемишлі 28 квітня розпочались численні заходи, присвячені роковинам операції «Вісла», які триватимуть до першого травня. Цього року польський уряд не надав жодної допомоги українській спільноті для вшанування роковин від часу трагедії. Об’єднання українців Польщі лише попросили польську владу і поліцію забезпечити порядок у ці дні в Перемишлі, щоб унеможливити провокації.
