Київ – «Законом останньої надії» називають родичі довічно засуджених законопроект 2033а. У випадку ухвалення він дозволить переглядати вироки, винесені за старим Кримінальним процесуальним кодексом, де зізнання підозрюваного могло вважатися основним доказом у справі. 14 березня рідні і друзі в’язнів разом із активістами правозахисних організацій вкотре мітингували під Верховною Радою з вимогою ухвалити цей законопроект. Депутати, однак, до перспектив згаданого документу в сесійній залі налаштовані скептично. На їхню думку, йдеться про спротив правоохоронних органів: якщо вдасться довести фабрикування хоча б кількох справ, до відповідальності доведеться притягувати слідчих і суддів.
Під стінами Верховної Ради у сесійний день мітингували одночасно родичі і знайомі довічно засуджених за можливість переглядати такі справи у суді, активісти за зміни до виборчого законодавства і вкладники банку «Михайлівський».
Перша група – нечисленна, але їхні акції відбуваються періодично вже майже півтора року, бо саме стільки часу Верховна Рада розглядає законопроект 2033а щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу. У листопаді 2015-го його ухвалили у першому читанні, і з того часу до розгляду не поверталися.
Олександр Рафальський, Андрій Сорока – це особи, які померли в СІЗО, не дочекавшись справедливого судуАндрій Діденко
За словами Андрія Діденка із Харківської правозахисної групи, законопроект 7 разів ставили на порядок денний, але у «непрохідну» частину списку, тому в депутатів просто не доходили до нього руки.
«Разом із тим, ми спостерігаємо, що починають помирати люди, які засуджені за свавільними судовими вироками і не мають жодної можливості піти в суд і відстояти свою правоту. У багатьох людей є реальне алібі, докази невинуватості. Олександр Рафальський, Андрій Сорока – це особи, які померли в СІЗО, не дочекавшись справедливого суду», – каже він.
Одна з мітингувальниць Алла Королева вийшла, аби нагадати про справу свого чоловіка Мераба Суслова, засудженого на довічний термін 7 років тому.
«2009 року вбили його бізнес-партнера, сфальсифікували кримінальну справу, засудили на довічне, бізнес відібрали – і от ми вже сьомий рік б’ємося за його свободу», – зазначає вона.
За словами Алли, і апеляційна, і касаційна інстанції залишили вирок чинним.
«Хоча зараз і триває судова реформа, але, на жаль, ті судді, що виносили нам вироки, зараз залишаються на своїх посадах і «жорстко тримають оборону», тому що, очевидно, якщо переглянуть вирок і виявиться, що справа – сфальсифікована, вони постраждають у першу чергу», – вважає вона.
Ще одна учасниця акції Клавдія Вовкодав розповідає, що бореться за перегляд справи свого сина Ігоря вже 19 років.
«Я ходила по верховних судах, до Карпачової (попередній омбудсман – ред.), але не було механізму перегляду справи. Два роки тому через адвокатів ми добились незалежної експертизи, і апеляційний суд відкрив провадження за нововиявленими обставинами. І вже два роки Дарницький суд Києва розглядає справу по суті. Але суди затягуються», – говорить жінка.
Жодних перешкод перед винесенням 2033а на розгляд Ради немає – Гопко
Політична воля ухвалити зміни до Кримінального процесуального кодексу у Верховній Раді може з’явитись, хіба якщо перед цим законопроект підтримують в уряді або в Адміністрації президента, вважає один із його ініціаторів позафракційний депутат Віктор Чумак, також присутній на мітингу.
Його вже один раз виносили на голосування, але мені довелось його зняти, бо не було достатньої кількості людей для голосуванняВіктор Чумак
«Його вже один раз виносили на голосування, але мені довелось його зняти, бо не було достатньої кількості людей для голосування», – каже депутат.
За словами депутата від «Народного фронту» Леоніда Ємця, який також входить до авторського колективу цього законопроекту, їхня фракція відмовилась голосувати за цей законопроект у другому читанні, поки не будуть внесені всі необхідні правки.
Я сподіваюся, що з цими правками ми нарешті зможемо дати можливість людям, які мають докази, довести невинуватість і ангажованість судових рішеньЛеонід Ємець
«Власне, це і відбулося, тому я сподіваюся, що з цими правками, які запропонували депутати від усіх фракцій, ми нарешті зможемо дати можливість людям, які мають докази, довести невинуватість і ангажованість судових рішень. Тобто ніхто нікого не випускає, ніхто не застосовує якісь спрощені процедури – це просто ще одна можливість для «довічників» довести, що щодо них була змова прокурорів і суддів», – зазначає політик.
Сьогодні немає жодних застережень перед винесенням законопроекту на розгляд Верховної Ради, вважає ще одна його ініціаторка, позафракційна Ганна Гопко.
Це якраз буде величезний удар, коли дуже часто, не маючи бази, фальсифікувались свідчення і людей саджали на великі терміниГанна Гопко
«З одного боку, ми бачимо готовність таку публічну, медійну фракцій, але винести в зал – політичної волі такої немає. А чому? Тому що це якраз буде величезний удар, коли дуже часто, не маючи бази, фальсифікувались свідчення і людей саджали на великі терміни», – каже вона.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко зазначив у коментарі Радіо Свобода, що підтримував цей законопроект ще будучи депутатом.
Цей закон збільшить можливості для дотримання прав людини в УкраїніЮрій Луценко
«Я знаю, що моя дружина за нього голосувала. Я вважаю, що цей закон збільшить можливості для дотримання прав людини в Україні», – сказав він.
Між тим, очільник правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександр Букалов раніше висловлював думку про вибірковість цього законопроекту, оскільки той поширює свою дію тільки на «довічників», у той же час засуджені на тривалий, а не довічний термін, не мають іншого способу довести неправосудність свого вироку – крім хіба як «за нововиявленими обставинами».
Влітку цього року Харківська правозахисна група, Центр інформації про права людини та «Реанімаційний пакет реформ» проводили фотовиставку, присвячену вісьмом довічно ув’язненим, чиї справи правозахисники вважають сфабрикованими.
