Конституційний суд України 17 листопада розпочав розгляд справи про відповідність Конституції так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Клопотання про відведення п’ятьох суддів, які фігурують у справі про узурпацію влади Віктором Януковичем, відхилили. Суд задовольнив клопотання про залучення експертів та свідків, а також про дослідження доказів у справі голосування закону «Про засади державної мовної політики» 3 липня 2012 року.
Активісти та депутати пікетували будівлю Конституційного суду з вимогами визнати закон неконституційним. Біля будівлі під час проведення акції перебували два автобуси з правоохоронцями.
Супротивники «мовного закону» Ківалова-Колесніченка наголошують, що він суперечить статті 10 Конституції, яка визначає державною мовою українську і зобов’язує державу забезпечити її розвиток і функціонування. Претензії є також до процедури ухвалення закону – позивачі стверджують, що вона проходила із численними порушеннями.
Учасниця пікету Марина вважає російську – мовою агресора, тому перейшла на українську після Революції гідності, коли почалася війна на Донбасі.
У розмові з Радіо Свобода вона зазначила: «Своїх дітей я виховую виключно україномовними. А мої батьки говорять російською, бо вони проживають у місті Миколаєві, де населення звикло розмовляти російською».
У 2012 році закон «Про засади державної мовної політики» ініціювали тодішні депутати-регіонали Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко.
Закон залишає за українською мовою статус державної, але суттєво розширює використання 18 регіональних мов.
Через два дні після втечі Віктора Януковича у 2014 році депутати Верховної Ради України проголосували за закон, який скасовував «мовний закон» Ківалова-Колесніченка, однак він не був підписаний на вищому рівні.
Один зі співавторів подання до Конституційного суду щодо визнання закону Ківалова-Колесніченка неконституційним, народний депутат ВО «Свобода» Андрій Іллєнко переконаний, що закон спрямований проти української мови.
«Якщо до цього закону у найбільш русифікованих за радянських часів регіонах принаймні документообіг мав бути українською мовою, то зараз, згідно з цим законом, це не обов’язково. Тобто він працює системно проти української мови», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Партії «Свобода» часто закидають, що нібито голосування за скасування закону у лютому 2014 року і спровокувало агресію Кремля – дало Росії привід вторгнутися в Україну і почати так званий «захист російськомовних». У 2014 році виконувач обов’язків голови Верховної Ради і президента відмовився підписувати це рішення, тож закон і досі діє.
«Цей закон був ухвалений через три дні після того, як Путін розпочав агресію. І всі ці розмови про те, що закон, який ухвалив парламент 232 голосами про скасування закону Ківалова-Колесніченка, став приводом до війни – це є повна маячня», – наголосив лідер ВО Свобода Олег Тягнибок.
Нинішній розгляд справи розпочався із вимоги відвести п’ятьох суддів Конституційного суду від розгляду. Із клопотанням виступив представник Свободи Олег Бондарчук.
«Частина суддів Конституційного суду, а це на сьогодні п’ять суддів, є саме тими суддями, які в 2010 році в неконституційний спосіб скасували чинну Конституцію і надали можливість Януковичу узурпувати владу. Ми не віримо цим суддям, ми не віримо, що вони є незалежними в розумінні незалежного суду», – пояснив він.
Під час дебатів судді застерегли, що відведення затягне розгляд справи. Також вони нагадали, що кримінальне провадження в справі узурпації влади Віктором Януковичем ще не завершене. За їхніми словами, це означає, що стосовно всіх фігурантів діє презумпція невинуватості. А отже, стверджують у суді, звинувачення проти їхніх колег поки що не підтверджені. Клопотання про відвід Конституційний суд відхилив.
Позивачі попросили суд залучити експертів із мовного питання та допитати як свідків депутатів, які брали участь у голосуванні за «мовний закон» 3 липня 2012 року та можуть розповісти про порушення процедур розгляду. Серед запропонованих осіб – Арсеній Яценюк, Андрій Парубій, Микола Томенко, Володимир Яворівський, Сергій Соболєв, Юрій Кармазін, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор та Андрій Павловський.
До суду також звернулися з проханням дослідити докази, які можуть підтверджувати порушення під час ухвалення закону. Суд задовольнив ці клопотання та оголосив безстрокову перерву у розгляді, на час, поки виконуватимуться ці судові процедури.
На цю ж тему:
«Мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Троянські коні Кремля
Війна між Україною і Росією. Мовно-культурний фронт
Українська мова і приціл Путіна
Україна і «русский мир». Хто боїться «змістовної українізації»?
Мовна політика України. Антиукраїнський закон досі чинний
