Перевиборів парламенту не буде, Верховна Рада поки не готова голосувати за вибори на Донбасі, а зміни до Конституції щодо децентралізації не на часі – про це заявив спікер парламенту Андрій Парубій на підсумковій прес-конференції. Напередодні він розпустив депутатів на канікули до вересня. Утім, у разі, якщо ситуація в зоні АТО загостриться, парламентарі повернуться на роботу, запевняє Парубій.
Найчастіше українці асоціюють Верховну Раду з депутатами-прогульниками, утім, парламент результативно попрацював за четверту сесію, запевнив спікер Андрій Парубій. У секторі безпеки спростили процедуру закупівель для армії, надали право Державній прикордонній службі вести контррозвідувальну діяльність та створили ключовий орган для координації війська – Об’єднаний оперативний штаб. В судовій, – одній із найпроблемніших галузей, – обмежили суддівський імунітет, запровадили переатестацію та позбавили президента і парламент впливу на суддів. Для чиновників запровадили обов’язкове електронне декларування. А для любителів водити авто в нетверезому стані в рази збільшили штрафи.
Окрім того, парламент за четверту сесію активно декомунізовував Україну: понад тисяча населених пунктів, 20 районів та два обласні центри тепер мають нові назви. Квоти на український контент у радіоефірі – теж результат роботи депутатів, звітує Парубій. Вживані авто стали доступнішим для українців, а іноземним інвестиціям легше заходити в державу. Парубій вважає, що на 90% виконав усі свої обіцянки, які давав у перші дні обрання головою Верховної Ради.
Ризики та виклики на майбутню сесію парламенту
Я вважаю, що дестабілізація в нашій країні через проведення дочасних виборів є не українським сценарієм, а зовнішнімАндрій Парубій
Із 16 липня депутати вже на канікулах, і на робочі місця повернуться лише 6 вересня. Парубій упевнений, що хоч четверта сесія парламенту і пережила політичну кризу, блокування трибуни та розбрат коаліції – перевиборів, усе ж, не буде. Фракції до останнього шукають компроміси та спільну платформу на роботи, каже він.
«Я не бачу жодних підстав для дочасних виборів. Більше того, я це говорив і повторюю публічно: я вважаю, що дестабілізація в нашій країні через проведення дочасних виборів є не українським сценарієм, а зовнішнім. І ми його бачили на прикладі деяких наших сусідів, коли країна просто зупинялась на шляху реформ», – сказав Парубій.
На перспективу дочасних виборів впливає низка факторів, говорить політолог Євген Магда. По-перше, коаліція суттєво «схудла», що впливає на ефективність її роботи та здатність консолідовано ухвалювати рішення. Утім, що важливіше, у депутатів надто часто не співпадають інтереси, зокрема, і щодо стратегічних галузей держави.
«Це залежить від того, яким буде порядок денний. Якщо будуть питання, де буде політично невигідно ігнорувати голосування – буде 226. (голоси – ред.) А якщо ні, ми будемо бачити, як знову піднімається питання дочасних виборів», – вважає експерт.
Ще однією дражливою темою для суспільства є ймовірні вибори на Донбасі. Зараз у парламенті не зареєстровано жодного законопроекту про вибори на Донбасі. А в обхід процедурі відповідний закон не розглядатимуть, додав спікер. Водночас, Рада наразі не готова вносити зміни до Конституції, що надавали би цьому регіону особливий статус.
Питання виборів на Донбасі чітко прив’язане до мінських угод. Це також та вимога, до якої часто апелюють західні партнери України. Останнього разу санкції проти Росії продовжили без суттєвих поступок із українського боку. Наступне рішення щодо продовження цих обмежень має бути наприкінці січня. Тому вже восени чи на початку грудня про Донбас активніше заговорять у сесійній залі, каже політичний експерт, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань. Один із варіантів, каже він, що українська сторона ухвалить рішення про вибори, але обумовить це речами, які ніяк не задовольнять Путіна.
Ідеться про український контроль над кордоном, вільну агітацію, голосування для вимушених переселенців.
«Я не виключаю, що така спроба може бути. Україна тоді скаже: дивіться, закон ми ухвалили, і не наша проблема, що ці вимоги не виконуються. Але все залежатиме від ситуації, яка відбуватиметься на фронті. Зрозуміло, що якщо там продовжиться ескалація конфлікту, зрозуміло, що парламент за це не голосуватиме», – каже Гарань.
А от питання так званого особливого статусу взагалі відкладене і навряд чи всерйоз обговорюватиметься на наступній парламентській сесії, додає експерт. Утім, слід бути готовими, що «навколодонбаські питання» можуть ставати інструментом для спекуляцій та піару для популістів в українській політиці, каже Гарань.
Як змусити депутатів ходити на роботу?
На наступну сесію депутати перенесуть не лише важливі для суспільства питання та закони, а й шкідливу звичку не приходити на роботу. На думку Андрія Парубія, саме напівпорожня сесійна зала є найбільшою проблемою при голосуваннях. Кнопкодавство, за його словами, вже досить рідкісне явище у Верховній Раді.
Наприклад, в останній день роботи парламенту, 15 липня, для роботи зареєструвались лише 288 народних обранців. Щоби дисциплінувати решту – спікер Парубій у травні запровадив систему штрафів. Один прогул коштує депутатам 700 гривень із зарплатні, це дозволило за неповних три місяці зекономити законодавчому органу півтора мільйони гривень.
Ще один інструмент впливу суспільства на депутатів, механізм їхнього відкликання в разі неефективної роботи, найближчим часом в Україні не запровадять. У жовтні минулого року відповідна петиція навіть набрала достатньо голосів, щоби президент Петро Порошенко доручив тодішньому спікеру Володимиру Гройсману розглянути її. Утім, Гройсман ідею відкинув.
Натомість, Андрій Парубій, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив, що підтримав би такий механізм впливу на депутатів Верховної Ради. Утім, голосів для цього не знайдеться. Це питання ще перебуває у дискусії, додав він.
«Ми дозволили політичним фракціям, якщо депутат залишив їхні лави, відкликати з депутатів. Ви собі не уявляєте, скільки критики ми отримали від наших закордонних партнерів. Тобто загальноєвропейська традиція говорить про те, що депутат обраний має право весь період, на який його обрали люди, виконувати свої зобов’язання», – каже Парубій.
За четверту сесію депутати ухвалили 470 законотворчих актів. З вересня планують зосередитись на очищенні судової гілки влади та законодавчому укріпленні Збройних сил України. «Я поставив би Верховній Раді четвірку», – резюмував Парубій.
