Часто судді декларують, що живуть на свою скромну зарплату – не мають ні палаців, ні люксових авто. Та варто глянути на їхніх родичів – дружин, дітей та навіть тещ – ось хто часто-густо виявляється мільйонерами в суддівських родинах. Записати віллу на родича – типовий хід чиновника, прокурора чи судді, щоб уникнути запитань журналіста чи правоохоронця про походження грошей. Але журналісти програми «Схеми» все одно їх ставлять.
Суддівський стаж голови Київського апеляційного адміністративного суду Андрія Горяйнова налічує вже приблизно 20 років. Зокрема, він працював в Печерському суді Києва та вже згаданому Київському апеляційному адміністративному суді.
Чи все він відобразив у своїй майновій декларації з того, що заробив за цей час?
У 2015 році Горяйнов задекларував два мільйони гривень доходу, квартиру на 39 квадратних метрів і жодної машини.
Проте життя Горяйнова може бути не таким скромним, як видається з його декларації. Співробітники Національного антикорупційного бюро виявили: суддя нібито мав довіреність на розпорядження будинком на 400 квадратних метрів у центрі Києва до 2061 року. Право на елітну нерухомість йому видала колишня теща.
Журналісти «Схем», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», зустріли Андрія Горяйнова на співбесіді з комісією, яка нині проводить глобальну переатестацію суддів. Редакція програми стежить за цим процесом від початку.
Говорячи про свою роботу під час співбесіди, Горяйнов згадує про позитивні аспекти винесених ним рішень та говорить про те, як за його головування покращились показники роботи суду. Коли ж мова заходить про довіреності, суддя стає менш відкритим, посилаючись на конфіденційність інформації.
«Я одразу хочу звернути увагу на те, що ці відомості отримані не просто незаконним шляхом, а злочинним шляхом. Поясню, чому. Єдиний реєстр довіреностей включає відомості, персональні дані осіб, які є конфіденційними, а також інформацію, яка є нотаріальною таємницею. Ці відомості не можуть розповсюджуватися вільно», – заявив він комісії суддів.
Горяйнов зазначив, що він користується лише тим майном, яке вказане в декларації. Тобто з його слів випливає, що йдеться лише про квартиру площею 39 квадратних метрів.
«Майно, яким я користуюсь, я вказав у своїй декларації, і в цій частині мені прокоментувати додатково нічого, – заявив Горяйнов. – Я повноваження по жодній із довіреностей, які могли фігурувати, не реалізовував… Тому ті довіреності, про які мені стало відомо, я вжив заходів для того, щоб ці довіреності були скасовані. Тому на сьогодні у мене повноважень у цій частині немає».
Цікаво, що в письмових поясненнях щодо довіреності на будинок колишньої тещі Горяйнов вказав, що нібито не був повною мірою ознайомлений із її доходами та майном. «Закон про запобігання корупції був введений у дію тільки 26 квітня 2015 року. А закон про запобігання та протидію корупції, що діяв раніше, не зараховував тещу до кола близьких осіб декларанта… Таким чином, певна особа ніколи не входила до кола моїх близьких осіб, визначених законодавством. Виходячи з того, що (ця певна особа) ніколи не була членом моєї сім’ї, не входила до кола близьких осіб, визначеного законом, я не був повною мірою обізнаний про її доходи, видатки, майно, майнові інтереси», – мовиться в заяві Горяйнова, яку зачитувала комісія під час переатестації судді.
«Схеми» вирішили перевірити, чи справді суддя Горяйнов не має ніякого стосунку до елітного майна колишньої тещі.
Того ж дня після спілкування з суддею знімальна група приїхала до цього будинку і зафіксувала, що ввечері після роботи суддя Горяйнов, як не дивно, приїжджає саме сюди. У будинок, записаний на колишню тещу, до якої він уже нібито не має ніякого стосунку.
Увечері іншого дня біля будинку колишньої тещі судді журналісти «Схем» помітили автомобіль, що закріплений за Київським апеляційним адміністративним судом, який очолює Горяйнов.
Суддя – безхатченко?
Увагу «Схем» також привернув суддя Вищого господарського суду України Олександр Сибіга.
За даними офіційної декларації, ні у нього, ні у членів його родини немає квартир чи житлових будинків.
І це при тому, що дружина судді Сабріна Сибіга працює нотаріусом та щороку декларує чималий дохід. Вона також є власницею трьох земельних ділянок та двох нежитлових приміщень, які в декларацію внесені.
Попри порожні рядки в декларації в розділі про житло, Олександр Сибіга та його рідні насправді не мають проблем із помешканням. Родина судді, схоже, живе ось у цьому приватному будинку в Києві.
А на старшу доньку ще й записані дві квартири в елітному житловому комплексі PecherSKY (не внесена в декларацію судді, оскільки проживає окремо).
«Він не введений в експлуатацію, – пояснює Олександр Сибіга, відповідаючи на запитання про будинок. – Ми звернулися до інспекції ДБК, здається, у 2012 році, у нас є вхідний штамп, у дружини – вона займається цим питанням, є в неї вхідний штамп про прийняття цих документів. Як тільки будуть видані нам документи… Мабуть, бюрократична тяганина якась».
«Якщо це власність моя, то звичайно, я задекларую. Якщо тільки отримаю правовстановчі документи, звичайно, задекларую все», – додає він.
Закон про запобігання корупції вимагає задекларувати не лише те, що належить тобі на праві власності, але й те, що ти орендуєш, те, що ти отримав у подарунок, з кимось помінявся, тобто за будь-якими цивільно-правовими угодами, пояснює юрист Центру демократії та верховенства права Галина Чижик.
«І в деклараціях суддів трапляються ситуації, коли справді немає ні в них, ні в їхніх родичів ніякого майна. І тут дуже дивна ситуація, тому що ми розуміємо, що суддя безхатченком бути не може. Юридично він все ж таки повинен мати якісь права на те майно, в якому він перебуває», – додає вона.
Квартира в оренду
Галина Прокопанич – також суддя Вищого господарського суду Києва.
У її декларації з нерухомого майна – лише квартира площею у 83 квадратні метри.
Але схоже, що суддя не постійно живе у квартирі, яку декларує. Консьєржка з під’їзду, в якому розташована квартира судді, розповіла, нібито власниця квартири живе за містом.
У судді Прокопанич є дві повнолітні дочки. За даними реєстру прав на нерухоме майно, обидві є власницями квартир у житловому комплексі бізнес-класу «Голосієво». А ще одна з дочок, за даними реєстру, володіє будинком в елітному селі Гореничі під Києвом.
Суддя пояснює «Схемам», що свою квартиру вона періодично здає в оренду – і інколи живе з дочкою в елітному поселенні. Таке нібито періодичне проживання в котеджі за містом у її декларації ніяк не відображено.
– Я проживаю у квартирі, і в дочки, тому що у дочки двоє маленьких дітей: 3 роки і 1,5 року, тому ми однією сім’єю буваємо і там, і там, і користуємось майном. Ну, я проживаю в квартирі.
– От Ви давали своїй іншій дочці право довіреності, право на розпорядження цим майном, зокрема, на здачу його в оренду.
– Так.
– Ви, виходить, здаєте цю квартиру в оренду, на Дружби народів?
– Цим вже займається дочка моя, інша дочка.
– Тобто її здають, в оренду, цю квартиру?
– Так, це за домовленістю у нас, частково в оренду здавалася квартира, і проживаємо в квартирі, це вже ми домовлялися з жильцями.
Заможні родичі знайшлися і в судді Конституційного суду Олега Сергейчука.
Як виявили журналісти сайту «Наші гроші», за даними Державного кадастру, теща судді Марія Супрунова є власницею 0,48 гектара біля села Тарасівка під Києвом.
На цій ділянці вже зведено чималий котедж – із басейном, альтанкою та додатковим будиночком.
«Схеми» направили запит до Конституційного суду, однак Сергейчук не погодився на усний коментар і лише написав письмове пояснення.
«Декларація… містить вичерпну інформацію про моє та членів моєї сім’ї майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Таким чином вважаю, що будь-які коментарі, в тому числі відеокоментарі щодо майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру, які зазначені мною в декларації, є зайвими. Супрунова Марія не є членом моєї сім’ї. Відтак я не маю права надавати будь-які коментарі щодо інформації про її майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру», – написав суддя у відповіді «Схемам».
«У ситуації, коли майно задекларовано на родичів далеких, тут радше не питання юридичної відповідальності, а питання добросовісності самих суддів», – зазначає юрист Центру демократії та верховенства права Галина Чижик.
Перевіряти справжні статки суддів має право Національне агентство з запобігання корупції. Та, окрім юридичного аспекту, лишається і моральний: наскільки люди, які мають стояти на боці закону, самі готові повністю його дотримуватись?
