Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) і Центр з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) відкрили доступ до розміщеної в інтернеті бази даних про власників офшорів і пов'язаних з ними осіб. Опублікована інформація ґрунтується насамперед на квітневих «панамських паперах» фірми Mossack Fonseca. Однак у базі є і дані з більш ранніх і менш масштабних витоків, наприклад, 2013 року – тоді ICIJ розкрив інформацію про власників понад 100 000 офшорів.
Перша частина відомостей про власників та операції офшорних компаній, зареєстрованих панамської фірмою Mossack Fonseca, була опублікована 3 квітня. Невідоме джерело передало відповідні конфіденційні документи журналістам німецького видання Süddeutsche Zeitung ще в 2015 році. Ці папери були розіслані вузькому колу журналістів, які працювали з величезним масивом інформації кілька місяців. Тепер імена і прізвища, згадані в паперах Mossack Fonseca, будуть доступні будь-кому – щоправда, не відразу, оскільки на каталогізацію і оформлення всього масиву даних потрібно ще багато часу.
Під час підготовки бази даних з відкритого доступу було вилучено дані про операції власників офшорів (саме така інформація, наприклад, дозволила пов'язати російського музиканта Сергія Ролдугіна, близького друга Володимира Путіна, з бізнесменами з оточення російського президента та їхніми сумнівними угодами з акціями російських держкомпаній). Окрім того, варто відзначити, що в базі даних немає ані дат народження, ані будь-якої додаткової інформації, яка дозволила б зі 100-відсотковою вірогідністю стверджувати, що йде мова про ту чи іншу людину, а не про її тезку.
Однак журналісти і громадські активісти, які займаються антикорупційними розслідуваннями, вже зробили за допомогою нової бази даних кілька цікавих знахідок.
У базі даних є, наприклад, якийсь Загід Саїдов. У 1992-1997 роках людина з такими ім'ям і прізвищем була керуючим директором московської компанії «Транс-порт», що займалася експедиторськими послугами в порту Санкт-Петербурга, а згодом – представляла інтереси британської компанії ExxonMobil у «Каспійському трубопровідному консорціумі» і претендувала на посаду його голови.
Заступник генерального директора міжнародної організації Transperency International Ілля Шуманов каже, що встиг вивчити приблизно 5 відсотків інформації в базі даних ICIJ і OCCRP. У базі даних є Юрій Кудімов – колишній агент КДБ, який став банкіром, як зазначає Шуманов, за допомогою близьких зв'язків у Кремлі і в навколокремлівській системі великих грошових потоків. Кудімов жив у Лондоні і за легендою був журналістом, який працював у радянській газеті. Однак уряд Тетчер в 1985 році вислав його з країни за підозрою в шпигунстві. Саме через Кудімова, як стверджував у 2014 році британський журналіст Люк Хардінг, Кремль спонсорував передвиборну кампанію французького «Національного фронту» Марін Ле Пен (через певний час Кудімов домігся, щоб згадка про нього було викреслена зі статті Хардінга в виданні Guardian).
В Україні у зв'язку з новою публікацією в рамках «Панама-гейту» активно обговорюють новий офшор, з яким може бути пов'язаний президент країни Петро Порошенко (його прізвище вже фігурувало в першій, квітневій публікації ICIJ і OCCRP). У Киргизії – офшори сім'ї Акаєвих. Водночас деякі імена, що звучали в квітні, в опублікованій базі даних відсутні – наприклад, в ній немає дружини прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова Тетяни Навки. Щоправда, творці бази відзначають, що поки не встигли внести до неї всю інформацію, отриману від джерела в Mossack Fonseca.
Сам Пєсков уже прокоментував нову публікацію журналістів-розслідувачів. Він назвав «поцупленими» документи «панамського архіву» і заявив, що опубліковані в них відомості про офшори росіян не слід «пов'язувати» із процесом деофшоризації в країні. При цьому прес-секретар Путіна зазначив, що як такі офшори «не належать до категорії чогось нелегітимного».
З цим твердженням згоден Роман Шлейнов – регіональний редактор OCCRP щодо Росії, який уважно вивчав ще минулий «офшорний витік», від 2013 року, в якому фігурували прізвища російських чиновників, топ-менеджерів держкомпаній і депутатів Держдуми Росії. Відтоді багато хто з них позбувся своїх офшорних компаній (добровільно або вимушено). Однак, на думку Шлейнова, загальна база даних «панамських паперів» і витоків 2013 року все одно становить великий суспільний інтерес.
– Зараз це не просто інформація, а якась загальна база даних, в якій дається можливість кожному шукати те, що він вважає за потрібне. Тобто кожна людина – журналіст, громадський діяч, будь-який громадянин – може зайти на сайт, створений «Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів», і там пошукати ту чи іншу людину, яка може володіти офшором, або офшорну компанію, подивитися, хто за нею може стояти. Там зібрано досить великий матеріал, дуже багато офшорних компаній, тисячі росіян серед їх власників. Російській аудиторії це буде дуже цікаво, російським журналістам теж. І точно так само це буде цікаво закордонним журналістам, оскільки кожен може в своїй країні подивитися, чим володіють чиновники, державні діячі якісь. Це все дуже цікаво!
Наскільки я розумію, це перша частина. Не знаю, чи буде вона доповнюватися. Можливо, буде, оскільки деяких прізвищ ми там поки не бачимо, але я думаю, що це ще справа непрямих зв'язків. Там не всі компанії були, наприклад, елементарно пов'язані з тією чи іншою людиною, там іноді існують досить складні зв'язки.
– Скільки в цій базі даних зараз росіян і офшорних компаній, пов'язаних з Росією? У 2013 році ICIJ вже публікував дані про росіян, пов'язаних з офшорами, чи з'явилися в порівнянні з тією публікацією нові імена і прізвища?
За різними даними, там – від двох до шести тисяч росіян. Це не обов'язково якісь чиновники, державні діячі, люди, що порушують закони, ніРоман Шлейнов
– Справа в тому, що ICIJ і OCCRP якраз об'єднали всі ці відомості. Тобто зараз у цьому єдиному віконці можна подивитися одночасно, коли ви забиваєте те чи інше прізвище або компанію, всі узагальнені дані – і з того масиву, який був отриманий певний час тому, і цих «панамських файлів». Чесно кажучи, мені важко сказати, скільки там прізвищ виявиться. Поки, за різними даними, там від двох до шести тисяч росіян. Це не обов'язково якісь чиновники, державні діячі, люди, що порушують закони, ні. Там може бути значна кількість підприємців, які діяли в рамках закону і нічого не порушували. Це просто розкриття інформації про власників. Інша справа, що якщо там знайдуться ще додатково якісь чиновники, керівники держкомпаній, депутати, політики, сенатори, буде дуже чудово. Або, наприклад, регіональні чиновники. Регіональним журналістам добре б пошукати своїх чиновників. Дуже може бути, що вони там когось і знайдуть.
Голова відділу розслідувань «Фонду боротьби з корупцією» Георгій Албурі: «Про те, що бази є краденими, Пєсков сказав. А про те, що гроші в офшорах є краденими, – ні»:
– Як би Ви оцінили масштаби залучення Росії в офшорний бізнес, виходячи з доступних цифр і порівнюючи їх з такими ж цифрами щодо інших держав? У цій базі даних росіян майже вдвічі більше, ніж американців, наприклад, хоча економіка Росії в багато разів менша. Чому?
У більшості випадків бізнесмени йдуть в офшори не для того, щоб уникнути сплати податків, хоча якщо їх можна мінімізувати таким чином, вони, звичайно, це роблять. Але в основному в офшори у нас тікали або від бандитів свого часу, коли могли бізнес забрати бандити, а після вже від держави, яка теж може елементарно бізнес відібрати, або від чиновників, або від працівників спецслужб, або від прокурорів та інших «перевертнів у погонах»Георгій Албурі
– Це непорівнювані речі. Я розумію російських бізнесменів, які йдуть в офшори. У нас немає ілюзій, і всі ми розуміємо, що приватна власність у Росії не захищена. У більшості випадків бізнесмени йдуть в офшори не для того, щоб уникнути сплати податків, хоча якщо їх можна мінімізувати таким чином, вони, звичайно, це роблять те саме, що гріха таїти. Але, в основному, в офшори у нас тікали або від бандитів свого часу, коли могли бізнес забрати бандити, а після вже від держави, яка теж може елементарно бізнес відібрати, або від чиновників, або від працівників спецслужб, або від прокурорів та інших «перевертнів у погонах».
Ми (OCCRP) не займалися взагалі підприємцями, я не розглядав бізнесменів як тему для публікації, оскільки ми розуміємо, що їх виводило в офшори – побоювання за свій бізнес і прагнення або структурувати свої активи, або бути ближчими до нормального правосуддя. Що дає британська юрисдикція? Вона дає можливість піти в лондонський суд, а не в Басманний. Хто ж буде актив, навіть російський, записувати на російську компанію або на себе особисто тут, якщо він не впевнений, що завтра цей актив не відберуть, або він не укладе угоду з більш сильною людиною, а завтра це потрапить у Басманний суд, і він не зможе нічого довести. Звичайно, будь-якому підприємцю зручніше зробити це не через російську юрисдикцію. І якщо приховувати актив, то приховувати його десь в офшорах.
– За час роботи з «панамським документами» і попередніми витоками про офшори 2013 року Вам доводилося стикатися з активами, записаними на російських силовиків?
– Деяких колишніх російських силовиків я бачив, чинних – украй мало, просто поодинокі прізвища, і нічого серйозного я там особливо не помітив. Наші силовики – теж досить розумні люди і вони розуміють, що мають певний статус, і як тільки їх прізвище десь спливе, вони можуть потрапити в серйозну історію. Колишні силовики, так, подекуди присутні, але так, щоб ось чинна людина на себе щось відкривала, це малоймовірно. Вони віддають перевагу іншим механізмам все-таки, вони або використовують зовсім довірених людей, щоб їхні прізвища ніде не проходили, або вважають за краще діяти всередині країни. Просто більш складні механізми використовують, які, до речі, швидше за все, будуть використовувати і наші діячі, які потрапили під санкції.
– Тобто від санкцій простіше простого сховатися в офшорі?
– Від санкцій простіше простого сховатися, використовуючи той багатий досвід, який був у наших людей з 90-х років, коли будувалися запаморочливі непрямі схеми володіння, коли використовувалися «понятійні» домовленості: це буде твій актив, а насправді ним володіти буде якась прекрасна людина. На чому, до речі, багато погоріли в результаті.
Це теж ризикована річ, оскільки ми пам'ятаємо лондонський суд пана Березовського з Абрамовичем, коли пан Березовський не зміг довести, що він був власником певних активів. Хоча неформально більшість людей вважали, що Березовський все-таки був, але формально в суді в результаті довести він цього не зміг.
За даними РБК, в паперах Mossack Fonseca згадуються повні тезки 16 з 77 російських доларових мільярдерів – наприклад, очільника компанії «Русал» Олега Дерипаски і братів Аркадія і Бориса Ротенбергів. Процес пильного вивчення «панамських архівів» тільки починається, тож у списку відомих людей, пов'язаних з офшорами, незабаром напевно з'являться нові імена і прізвища.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
