Депутати Верховної Ради внесли зміни у закон про регламент і дозволити собі розглядати проект змін до Конституції в частині децентралізації на наступній сесії, а не на цій, як це було передбачено раніше. Фракції «Самопоміч» і Радикальна партія виступали категорично проти цього документа, як і проти запропонованого формату децентралізації, вважаючи, що він вигідний Путіну. В той же час спікер парламенту Володимир Гройсман всіляко переконував: зміни у регламенті – не що інше, як додатковий час для дискусій.
Раніше норма регламенту передбачала: якщо конституційні поправки вже почали розглядати, то ухвалити їх повинні на тій самій сесії. Натомість тепер депутати зможуть потягнути час і проголосувати за зміни до Конституції в частині децентралізації на наступній. За це рішення зелені кнопки натиснули 229 народних депутатів. Жодного голосу не віддали «Самопоміч» та Радикальна партія. Голови цих фракцій побачили у такій зміні регламенту мало не «конституційний переворот».
«Зараз у стінах українського парламенту відбувається антиконституційний переворот. У 2010 році Янукович всупереч Конституції через Конституційний суд скасував Конституцію. Зараз, здавалось би демократична більшість, разом із московським «злодійським блоком» ідуть ще гірше, ніж Янукович. Вони хочуть скасувати норми Конституції через закон про регламент. Це ганебне дійство, яке ставить перед собою мету протягнути в Конституцію особливий статус Донбасу, федералізацію країни і як наслідок – її знищення», – обурювався Олег Ляшко.
Відповісти на ці звинувачення одразу вирішив спікер Володимир Гройсман. Він наголосив, що жодних негативних наслідків для країни нинішні рішення Верховної Ради не несуть. Навпаки – з’явився додатковий час для дискусій.
Ініціативою депутатів дається можливість на додатковий час – 5-6 місяців – на дискусіюВолодимир Гройсман
«Будь-яка риторика має бути об’єктивною. І те, що сьогодні ініціативою депутатів дається можливість на додатковий час – 5-6 місяців – на дискусію, це жодним чином не має відношення до переворотів. Всіх інших я прошу записати все, що було сказано з трибуни, і ви побачите, що нічого подібного не станеться», – опонував Гройсман, закликавши депутатів ще раз перечитати кожен пункт змін до Конституції, провести дискусію по кожному з них, залучити міжнародних фахівців і зняти непорозуміння.
Одразу за лічені години закон підписав і президент України Петро Порошенко.
«Підписання так швидко паном президентом цього закону якимось чином пов’язане з тим, що він за цей час намагатиметься знайти необхідних для ухвалення змін до Конституції в частині децентралізації 300 голосів», – припускає політолог Гліб Кузнецов.
Натомість виконавчий директор центру прикладних досліджень «Пента» Олександр Леонов вбачає в такому поспіху продовження міжнародної гри в рамках мінських домовленостей.
«Україна фактично пролонговує можливості для переговорів і тиску на Росію», – каже він.
Не менш бурхливо й емоційно обговорювали депутати і зміни до Конституції в частині правосуддя. Цей документ парламентарі вже розглядали, але напередодні президент вніс оновлений його варіант, де зокрема залишив за Верховною Радою право висловлювати недовіру генеральному прокурору. За те, щоб відправити нову редакцію змін до Основного закону до Конституційного суду проголосував 231 депутат. Категорично проти цього разу виступив «Опозиційний блок».
«От уявіть собі: наскільки може бути корупційною процедура переатестації 8 тисяч суддів. Не можна такі речі робити, треба прописати чіткі критерії переатестації: вимоги до професійності, до тих рішень, які приймалися», – пояснював позицію своєї політичної сили Михайло Папієв.
Разом з тим, перша із фундаментальних змін, закладених у положеннях проекту – те, що розвиток кар’єри суддів та питання звільнення суддів більше не залежатимуть від Верховної Ради і президента. Ці повноваження покладаються на Вищу раду правосуддя – реформовану Вищу раду юстиції, а президент лише затверджуватиме ці призначення своїм указом.
Також передбачається перехід від 4-рівневої до 3-рівневої судової системи. Реформа судової системи передбачає також зміну вимог до кандидатів на посаду судді: вік не менше ніж 30 років і щонайменше 5 років правничого стажу. Судді, які бажають продовжити свою роботу на посаді, повинні будуть пройти оцінювання за критеріями компетентності, доброчесності і дотримання професійної етики. Крім того, відтепер перед призначенням на посаду судді рік навчатимуться у Національній школі суддів України.
Тим часом члени ініціативної групи «Першого грудня» вже виступили з офіційною заявою-закликом до парламентарів повернутися в правове поле і внести зміни до Конституції прозоро і без поспіху.
«Ініціативна група закликає владу зважити на небезпеку національного розколу в разі, коли нова Конституція України буде ухвалена без належного розуміння і згоди народу, під тиском іноземних держав. Підтримуючи в цілому мирний шлях деокупації Донбасу, Ініціативна група «Першого грудня» очікує відкритого і чесного загальнонаціонального діалогу з питань, від яких залежить доля українського народу і держави», – закликають підписанти звернення, серед яких Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Євген Захаров, Богдан Гаврилишин, кардинал Любомир Гузар та інші.
