Черкаси – У Черкасах наступного року вперше за бюджетні кошти утілюватимуть проекти від громадськості. Саме шість ініціатив з-поміж півсотні підтримали черкасці під час голосування у межах програми «Громадський бюджет». Більшість ініціатив-переможців – від бюджетних установ: садочків, школи та лікарні. Активісти наголошують, що батьків дітей, лікарів і пацієнтів відправляли до міської ради голосувати за конкретний проект.
Спортивна зала імені загиблого «азовця» Сергія Амброса – це один із проектів-переможців у «Громадському бюджеті». Ще до війни хлопець із друзями хотів обладнати у Черкасах комфортне місце для тренувань, фінансово доступне для молоді. Тепер цю мрію за бюджетні кошти втілюватимуть побратими Сергія, а залу назвуть на його честь.
«Ми написали кошторис на ремонт і облаштування цієї зали. Там сума трохи перевищувала мільйон гривень, тому що дуже велика площа – 500 квадратних метрів. Треба його обезшумити, бо знизу офісні приміщення. Ну і подали, а потім уже в процесі, як відбувалося голосування, активно рекламували проект у соціальних мережах. Тому, думаю, такий і результат. У Сергія було дуже багато друзів і вони активно підтримували», – говорить автор проекту Андрій Гнатюк.
Міська програма «Громадський бюджет» – це форма прямої демократії щодо розподілу бюджетних коштів, пояснюють її розробники. Завдяки такому партиципаторному бюджету у жителів Черкас з’явилася можливість самостійно вирішувати, на що спрямувати частину коштів із міської скарбниці. Така практика успішно діє за кордоном, у Черкасах цьогоріч упроваджується вперше. «Громадський бюджет» міста становитиме 5 мільйонів гривень, тобто менше відсотка від податкових та неподаткових надходжень.
У вересні-жовтні черкасці мали змогу подати свої проекти для покращення інфраструктури міста. Головна умова – щоб вони не перевищували суму у мільйон гривень. За цей час надійшло понад півсотні ініціатив, 39 з яких узяли участь у паперовому та електронному голосуванні.
«Людей на голосування приводили за руку» – активіст
Серед переможців, окрім спортивної зали імені Сергія Амброса, також облаштування трьох дитячих садочків, подвір’я школи та парку міської лікарні. Однак Віктор Коваленко, громадський активіст та автор п’яти проектів до «Громадського бюджету», каже, що більшість людей «приводили на голосування за руку».
«Це батьки дітей, які навчаються в школі, батьки дітей, на яких майданчика не вистачає, наприклад. Хворі та лікарі того медичного закладу, який увійшов до переможців. Саме отакі от категорії бюджетні, їх пропонуємо розділити: ось вам муніципалітет, ось він соціальний прошарок. І всім надати рівні можливості принаймні по категоріях», – каже він.
Утім, заступник директора департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Тетяна Харенко зауважує, що жодного разу не чула від самих людей про примус. Інша справа, що вони були більш умотивованими, ніж інші. Загалом у голосуванні за проекти взяли участь понад п’ять тисяч мешканців міста.
«Були люди, які не знали, яким сказали, що потрібно голосувати тільки за цей проект. А коли вони прийшли, то виявили що там 39 проектів, а зовсім не один, за який їм пояснили голосувати. У нас немає фактів, щоб хтось прийшов і сказав, що його змусили голосувати, а він цього не хотів», – говорить вона.
Цього року не було обмежень щодо напрямку проектів – жителі могли подавати будь-яку ідею. А от віддати свій голос можна було лише за одну ініціативу. Не виключено, що наступного року це правило змінять. Адже чимало людей, каже Тетяна Харенко, хотіли проголосувати за кілька проектів.
Окрім того, розробники наголошують, що відкриті до порад щодо вдосконалення механізму «Громадського бюджету». Адже реалізовувати проекти жителів у Черкасах будуть протягом п’яти років.
