Державні банки в Україні не раз були жертвами оборудок, за якими приватна компанія бере кредит, гроші не повертає, а сама фірма банкрутує, або застава чарівним чином зникає.
Видається, що саме така історія зараз може розгортатися навколо великої приватної компанії з виробництва соняшникової олії «Креатив». Компанія взяла понад 600 мільйонів доларів кредитів у приватних та державних банках.
Застава приватних банків просто пропала зі складів. І просто зараз проходить серія операцій з іншими активами компанії, яка може призвести до втрати державними банками сотень мільйонів кредитів, наданих «Креативу». Втрати державних банків зрештою лягають на плечі платників податків.
Україна є лідером з експорту соняшникової олії у світі. Найбільші її виробники – це компанії вже колишніх представників Партії регіонів – Андрія Веревського і Станіслава Березкіна. Останній досі є народним депутатом. І саме з його фірмою зараз відбуваються досить дивні справи, які, на думку гравців ринку, можуть завдати багатомільйонних збитків державі.
Один із найбільших виробників соняшникової олії в Україні – компанія «Креатив», яка належала сім’ї Станіслава Березкіна, за часів президентства Віктора Януковича набрала кредитів на 600 мільйонів доларів у державних та приватних банках країни.
Інвестбанкір Олександр Паращій з Concorde Capital вважає, що такий обсяг кредитів з держбанків неможливо було отримати без політичних зв’язків. «Пан Березкін був членом Партії регіонів. Відповідно він, швидше за все, був наближений до влади. Чи зміг би він отримати ці кредити, якщо б він був у іншій партії? Навряд чи», – каже Паращій.
На початок 2015 року частка кредитів «Креативу» в державних банках становила майже 80%, або понад 11 мільярдів гривень. Так, майже 7 мільярдів компанія винна «Ощадбанку», 2,5 мільярда – «Укрексімбанку», 2 мільярди – «Укргазбанку». Ще 3 мільярди гривень припадало на приватні банки. І зараз компанія нікому не може повернути гроші.
У вересні «Креатив», який був фактично за два кроки від банкрутства та вів перемовини щодо реструктуризації боргів, несподівано оголосив, що у компанії змінилися власники. Подальший розвиток ситуації став ще несподіванішим для банків. Компанія почала робити кроки, які вже призвели до можливої втрати приватними банками майже 75 мільйонів доларів.
Як це відбулося? Під час підписання контрактів з приватними банками у 2014 році для забезпечення їхніг вимог «Креатив» надав під заставу банкам насіння соняшника та соняшникову олію на загальну суму майже 1 мільярд 400 мільйонів гривень.
Але продукція раптом зникла зі складів. І зараз приватні банки залишилися ні з чим – без грошей і без товару. Насіння зникло якраз під час переходу власності з одних рук до інших, розповідає Сергій Царелунг з UniCredit Bank.
«Ми зрозуміли, що відбулося шахрайство з нашою заставою, і ми почали судову процедуру за фактом зникнення застави», – заявив він.
Така поведінка з іноземними банками з боку великих українських позичальників може негативно позначитися на всій банківській системі України, вважають інвестбанкіри.
«Ми спостерігаємо таку ситуацію, коли іноземні банки йдуть з ринку через те, що їхні права є погано захищеними, вони не можуть отримати свої кошти назад, і їм немає сенсу вкладати гроші в Україну», – каже Михайло Демків із компанії «Інвестиційний капітал Україна».
Але це ще не все. Існує ризик, що зараз розгортається оборудка, за якою і державні банки втратять велику частину своїх кредитів.
Ризики державних банків
3 грудня державний «Укргазбанк» несподівано оголосив конкурс з продажу права вимоги за кредитом «Креативу». «Укргазбанк» є найменшим кредитором з трьох державних банків, йому компанія винна 2 мільярди гривень. Водночас банк отримав найбільш привабливий актив «Креативу» – Кіровоградський завод з переробки соняшнику, який, власне, і виробляє продукцію.
Інші банки отримали під заставу активи: у заставі в «Укрексіму» – соєвий завод, свиноферма і один елеватор; у «Ощадбанку» – два заводи з переробки соняшнику, два елеватори, а також заводи з виробництва модифікованих жирів і спредів.
Фактично «Укргазбанк» вирішив продати права на заставлене майно. Сталося це увечері в четвер 3 грудня. За вихідні на конкурс було подано одну заявку від конкурента «Креативу», і зараз кредитний комітет «Укргазбанку» розглядає документи та вирішує, чи віддавати претенденту права на олійний завод.
Якщо це станеться – державні банки можуть втратити можливість стягнути решту боргів з «Креативу», бо олійна компанія просто перестане існувати.
«Кіровоградський завод є основним активом всієї групи. Відповідно якщо він піде з групи, то фактично група розвалиться і вона ніколи не зможе повернути свої борги», – вважає Олександр Паращій.
На думку його та інших експертів, всім держбанкам необхідно було б об'єднати зусилля і тоді б шанси на повернення кредитів значно збільшилися б. Утім чиновники Міністерства фінансів і представники держбанку вирішили інакше. Вони вважають, що проблеми з кредитом «Креативу» кожен банк має вирішувати окремо.
«Сподіваюсь, що проблем ні в кого не виникне. Тому що як член спостережної ради інших двох банків можу сказати, що кожен із них є державним банком, але діє абсолютно самостійно. І кредити видавались в кожному банку самостійно під те забезпечення, під яке видавалось в кожному з банків», – заявила заступник міністра фінансів Оксана Маркарова.
За словами голови правління «Укргазбанку» Кирила Шевченка, у банку є проблемна заборгованість, тому він і вирішив продати її. «Проблемна заборгованість у банку означає, що банку на сьогоднішній день компанія «Креатив» винна суму в розмірі 95 з гаком мільйонів (доларів – ред.). Це означає, що банк на сьогодні за даним кредитом не отримує відсотки, не отримує ніяких платежів. Одна з форм роботи з проблемною заборгованістю – це продаж такого активу», – розповів Шевченко.
В підсумку може програти держава. Бо інші державні банки можуть отримати лише частину з понад півмільярдної заборгованості, оскільки через продаж основного активу буде втрачено промислові потужності, а отже, і можливість виробляти та продавати олію.
Решта активів, які отримали банки в заставу, можуть виявитися малоцінними.
«Якщо говорити про держбанки, то є великий ризик, що вартість майна, яке в заставі, набагато менша, ніж 500 мільйонів доларів. Відповідно є ризик, що навіть якщо банки захочуть забрати заставлене майно, то вони не зможуть отримати ту вартість, на яку вони повинні були розраховувати», – каже Олександр Паращій.
Ризик полягає в тому, що українські платники податків будуть змушені платити за борги приватної компанії. Якщо, наприклад, «Ощадбанк» буде змушений списати багатомільйонні кредити «Креативу», то йому це компенсує держава у вигляді випуску облігацій внутрішньої державної позики, як вже відбувалося раніше у подібних випадках. Наприклад, тільки у цьому році Кабінет міністрів збільшив статутний капітал державного «Ощадбанку» на 11,6 мільярда – до 29,9 мільярда гривень. Більша частина грошей – це компенсація з метою формування резервів під проблемні кредити. Тобто держава фактично компенсує банку втрачені гроші.
Нові офіційні власники не розвіюють сумніви
На жаль, ні нові, ні вже колишні власники «Креативу» не захотіли пояснити журналістам, як планують повертати понад 500 мільйонів доларів державним банкам.
«Я вклав гроші в цей токсичний актив, бо вірю, що після «детоксикації» він буде коштувати більше. Не можу розкривати подробиці переговорів про реструктуризацію з банками», – написав електронною поштою новий акціонер «Креативу» Рисбєк Токтомушев у відповідь на запитання «Схем».
Серед інвестбанкірів існує думка, що за Рисбєком Токтомушевим стоять інтереси Андрія Іванчука. Його називають правою рукою і сірим кардиналом прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Ще одна близька до Яценюка людина – Андрій Пишний – зараз керує «Ощадбанком». Утім і Іванчук, і Токтомушев це заперечують.
Уже колишній власник – Станіслав Березкін – взагалі втік від знімальної групи програми «Схеми», сховавшись під куполом Верховної Ради.
Така поведінка, мабуть, може бути гарною метафорою втечі його компанії «Креатив» від власних зобов’язань. Виходить, що вартість цієї втечі може лягти на плечі українських платників податків, тобто нас з вами.
