Брюссель – «Протистояти тенденційним рішенням» та «відстоювати правовий суверенітет», – так Москва пояснює ухвалення закону, який дозволяє визнавати рішення міжнародних судів неможливими й необов’язковими для виконання, зокрема йдеться про Європейський суд із прав людини. В експертних колах звертають увагу на те, що цей закон, з одного боку, є свідченням подальшої ізоляції Росії, її переходу на суто «домашній», а отже, «кремлівський» правовий ритм. З іншого боку, на тлі різкого економічного спаду, це означає, що Кремль хоче заощаджувати на відшкодуваннях мільярдів позивачам, які перемогли в інтернаціональних судах.
Підписаний напередодні президентом Володимиром Путіним закон дозволить Москві більше не виконувати рішення міжнародних судів і трибуналів. Насамперед європейські експерти вбачають у такому кроці бажання заощадити: новий закон дозволить Росії уникнути сплати понад 40 мільярдів євро відшкодувань у справі нафтової компанії ЮКОС, яка виграла у двох окремих міжнародних судах – у Страсбурзі та Гаазі.
Однак деякі експерти з російських питань на Заході звертають увагу на суто політичний бік закону – на непідрядність Росії міжнародним правовим структурам.
Триває процес переходу росіян на все «домашнє» – і ця тенденція для Росії не нова, з іронією зауважує бельгійський політолог, професор Вільного брюссельського університету Од Мерлен.
«Все частіше в Росії лунає, так би мовити «мова домашніх цінностей», – каже експерт. – Наприклад, російська православна церква виголосила твердження про особливий, типово російсько-православний вид прав людини».
Знову про винятковість та особливість російських інтересів
Зі свого боку професор Льєжського університету Ніна Башкатов, коментуючи новий російський закон, каже, що він насамперед є політичним і «дозволить Росії вкотре наголосити на винятковості й особливості своїх національних інтересів та стверджувати, що вона не зобов’язана визнавати й виконувати юридичні рішення, так би мовити, ухвалені в умовах, що суперечать її національному законодавству».
Водночас, попри гучні судові розгляди, на кшталт справи ЮКОСу чи міжнародні позови щодо порушень Росією засадничих прав з боку України, є ще й тисячі звернень до Страсбурзького суду від самих росіян, які не знайшли правди у російській судовій системі. Однак віднині, зауважують численні міжнародні організації із захисту прав людини, їхні шанси домогтися правосуддя будуть зведені практично до нуля.
Поправки до законопроекту про Конституційний суд в Росії були ухвалені Держдумою 4 грудня, а 9 грудня їх схвалила Рада федерації. Єдиним членом комітету Держдуми з конституційного законодавства, який проголосував проти законопроекту, був депутат Дмитро Гудков. Він заявив, що в разі ухвалення закону, російська влада буде діяти «за принципом «що хочу, те й роблю».
У липні 2015 року Конституційний суд Росії визнав необов’язковим виконання рішень Європейського суду з прав людини, якщо вони можуть призвести до «порушення основоположних конституційних прав».
