Брюссель – Чергові тристоронні консультації України, ЄС та Росії щодо імплементації торговельної частини Угоди про асоціацію завершилися нічим. Росіяни приїхали до Брюсселя не лише відстоювати свої старі претензії до українсько-європейської зони вільної торгівлі (ЗВТ), але й привезли нові неприйнятні та надумані вимоги.
У дипломатичному світі прийнято надавати свої пропозиції попередньо й тільки після аналізу переговорники збираються за круглим столом. Нині російська сторона прибула на тристоронні консультації з Києвом та Брюсселем навколо претензій Москви щодо ЗВТ, надала нові пропозиції прямо під час консультацій. Зайвим буде казати, що нові, так би мовити, «занепокоєння» росіян були безпідставними та надуманими.
Глава зовнішньополітичного відомства України Павло Клімкін по завершенні переговорів сказав: «Те, що Росія представила сьогодні, свідчить про неконструктивність її позиції, про повернення до того, що висувалось російською стороною раніше. Зараз ми проведемо експертні дискусії та побачимо, чи зможемо прийти до якогось спільного розуміння. На сьогодні я такого спільного розуміння не бачу».
Причому нинішні нові вимоги росіян, були доволі дивними. Зокрема, вони стосувалися сфер, що не мають стосунку до ЗВТ, скажімо, енергетичної галузі, а подекуди навіть межували з абсурдом. Наприклад, одна з вимог навіть мала на увазі те, що Україна мусить… приєднатися до санкцій, які росіяни впровадили відносно низки європейських держав.
Водночас, міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив: угода про зону вільної торгівлі набуде чинності, як і передбачалося: із 1 січня 2016 року. На коли власне, Москва планує впровадити свої нові санкції щодо українських товарів.
Штучні ембарго Росії
Однак те, що наразі Росія погрожує і Туреччині впровадженням торговельного ембарго, свідчить про штучний характер російських обмежень, які вона погрожує впровадити й щодо України. Це тільки претекст, щоб чинити тиск, а в тому, що зона вільної торгівлі запрацює з нового року, жодного сумніву не має, зазначає Лінас Лінкявичус, міністр закордонних справ Литви.
«Зараз слід думати, як протистояти тим перешкодам, що можуть виникнути з боку Росії, – тарифні санкційні та інші, як би вони не називалися. Цього слід було очікувати, однак, всі ті відомства, міністерства, що задіяні у вирішенні цієї проблеми, почувають себе до цього готовими», – переконаний литовський дипломат, додаючи, що українці з початку 2016 року будуть потребувати більш послідовної й змістовної підтримки з боку ЄС.
«Ми на цих переговорах сподівалися на найкраще, але не виключено, що це «найкраще» – ще дуже далеко», – вірно спрогнозував Адріано Мартінс, заступник голови відділу «Східного партнерства» в Європейській дипломатичній службі.
Загрози вже спонукали Україну диверсифікувати свій експорт і допомогли їй стати менш залежною від російського ринкуАдріано Мартінс
Водночас, навіть при тому, що представників Москви не вдалося «заспокоїти й переконати», що українсько-європейська ЗВТ їхній економіці не зашкодить, самі ж українці загрозу нових ембарго Росії сприймають без особливих емоцій. «Як свідчить практика, ці загрози вже спонукали Україну диверсифікувати свій експорт і допомогли їй стати менш залежною від російського ринку», – сказав дипломат ЄС.
Передбачалося, що режим вільної торгівлі між Україною та ЄС почне діяти з жовтня 2014 року. Однак після тристоронніх консультацій за участю Росії сторони домовилися відтермінувати введення в дію угоди до 31 грудня 2015 року. Євросоюз запровадив односторонні преференції на експорт українських товарів, а європейські товари в Україні до кінця року й далі обкладають митом.
