Брюссель – Українській владі слід докладати зусиль, щоб не втрачати контактів із населенням територій, підконтрольних сепаратистам. Саме це, вільне пересування та гнучкий доступ до оформлення документів, на думку комісара Ради Європи з прав людини Нільса Мужнієкса, може завадити перетворенню Донбасу на новий заморожений конфлікт. В інтерв’ю Радіо Свобода комісар пояснив необхідність створення дорожньої карти щодо внутрішньо переміщених осіб та розповів про своє перебування в Донецьку.
– Відвідавши зону конфлікту на Донбасі на початку липня, Ви були свідком складної гуманітарної ситуації в цьому регіоні. Які висновки Ваших спостережень, з огляду на звіт, який Ви оприлюднили?
– Ситуація на сході України дуже важка: багато людей потерпають через брак водопостачання, багато переміщених осіб – і на території, що контролюють сепаратисти, і на територіях, підконтрольних Києву. Велика кількість людей та установ на сході не мають звичайних засобів життєдіяльності. Йдеться, насамперед, про літніх людей, інвалідів, дітей, ув’язнених. І найвразливіші ті, що мешкають поблизу лінії бойового контакту. Сім’ї людей старшого віку, що не хочуть покидати свої будинки, не мають регулярного доступу до харчів, води й медичної допомоги. Це стосується також людей, що змінили місця проживання в Донецькій і Луганській областях. А є ще й півтора мільйона тих, що переміщені по території всієї України – вони незахищені, особливо з огляду на прихід зими.
Наголошую на проблемі доступу міжнародних та неурядових гуманітарних організацій. «Влада» Донецька та Луганська сприймає їх з великою недовірою
Я наголошую на проблемі доступу міжнародних та неурядових гуманітарних організацій. «Влада» Донецька та Луганська сприймає їх з великою недовірою, запитують, чому вони збирають дані, що вони від нас хочуть, чому не допомагають більше. Я намагався їм пояснити, як працюють ці організації, що необхідно створити гуманітарні коридори та полегшити доступ цієї допомоги.
– Є побоювання, що території, якими керують сепаратисти, ставатимуть чимраз більше ізольованими і, зрештою, утвориться новий заморожений конфлікт. Які наслідки такого розвитку подій?
– Гадаю, що основне питання полягає у створенні гнучкої системи дозволів, щоб люди могли рухатися в обох напрямках – і на територіях, що контролює влада України, і на територіях, підконтрольних сепаратистам.
Слід всіма силами втримувати контакти, завойовувати прихильність цих людей та боротися за повагу до їхніх прав
Слід надати їм доступ до отримання документів, щоб унеможливити використання якихось невизнаних місцевих або російських документів. Той факт, що ці території ізолюються, призведе до того, що населення там не матиме свободи пересування, у них не буде доступу до соціального захисту, права участі у національних виборах. У цьому, безумовно, провина не української влади, а сепаратистів. Водночас, влада України може вживати заходів для зменшення впливу цієї ситуації на права людини. Слід всіма силами втримувати контакти, завойовувати прихильність цих людей і боротися за повагу до їхніх прав.
– Чому у Вашому звіті не згадуються дії Росії? Адже враховуючи те, що вона там відіграє основну роль, це виглядає дещо дивно?
Залучення чи незалучення Росії – ці питання не входять до моїх повноважень. Хоч я й чув історії на кшталт того, що я був змушений зупинитися в чітко визначеному місцевому готелі, бо в іншому перебували російські солдати
– Політичні та військові аспекти цього конфлікту, залучення чи незалучення Росії – ці питання не входять до моїх повноважень. Хоч я й чув історії на кшталт того, що я був змушений зупинитися в чітко визначеному місцевому готелі, бо в іншому перебували російські солдати. До того ж, моє перебування в Донецьку було доволі коротким, і я міг бачити тільки те, що місцева «влада» мені дозволяла бачити. Доступ там на місці у мене був дуже обмежений, тож я не можу заявляти: «я бачив такі ось війська, чи я бачив таких от людей, що робили те і те»…
Це був перший візит, перші контакти з місцевою «владою» для збору інформації щодо гуманітарної ситуації. Сподіваюся повернутися для збору додаткових даних у цій сфері, для вироблення більш збалансованої та ширшої картини щодо ситуації з правами людини.
– Ви закликали українську владу ухвалити план дій щодо переміщених осіб. Чи можете пояснити, що, власне, мається на увазі?
– Цим людям допомагає уряд, громадські організації та представники бізнесу, але координація цієї роботи, яку мала б проводити влада, недостатньо добра. Тож разом з агенцією ООН з питань біженців ми відстоюємо ідею створення всеохоплюючої дорожньої карти. Адже ця проблема швидко не вирішиться і триватиме ще тижнями й місяцями.
Слід створити передумови для повернення цих людей, вирішити їхню житлову проблему, відкрити доступ до працевлаштування, мікрокредитування
Слід створити передумови для повернення цих людей, вирішити їхню житлову проблему, відкрити доступ до працевлаштування, мікрокредитування і так далі. Україна вже має план дій з прав людини, у створенні якого ми їй допомагали, але має бути ще й специфічний план щодо переміщених осіб. Кількість їх величезна, потреби також, тому уряду слід виробити відповідний підхід, взяти на себе керівну роль і забезпечити прогрес у цих питаннях.
– Ви також радите створити умови спрощеної реєстрації дітей, які народилися в зоні конфлікту…
– Кілька тисяч дітей народилися в регіоні Донбасу від початку конфлікту. Деякі з них мають можливість отримати посвідчення, бо батьки зуміли оформити їхню реєстрацію на території, підконтрольній уряду. Але інші такої можливості не мали. Тому, з огляду на те, що конфлікт триває, все більше дітей народжується без документів та оформленого громадянства. Згодом це дуже ускладнить їм здобуття освіти, надання соціальної допомоги. Є діти, що завершують навчання без визнаних дипломів… Тому потрібно максимум гнучкості в регіонах, підконтрольних уряду, для визнання цих людей, реєстрації в національній базі даних. Натомість, я чую багато історій з труднощами, бюрократичними перепонами і боюся, що таких випадків може накопичитися багато, і ці люди не матимуть доступу до засадничих прав.
