Відреагувати на критику та вкотре розповісти українцям про децентралізацію – така мета ради регіонального розвитку за участі президента України Петра Порошенка. До Українського дому, де й відбувалась нарада, з’їхались голови облдержадміністрацій, мери міст, окремі міністри. Поруч із президентом за круглим столом сиділи і спікер Володимир Гройсман, і генеральний прокурор Віктор Шокін, і голова місії ОБСЄ Тана де Зулуета. Петро Порошенко вперше озвучив умови, за яких зміни до Конституції щодо цього питання не вноситимуть.
«Якщо Москва вирішить поховати Мінські угоди, то ми повернемося до змісту змін до Конституції. Якщо дійде до воєнного чи надзвичайного стану, не вагаючись ні секунди, я видам відповідний указ, подам відповідне рішення до Верховної Ради. І в умовах запровадження надзвичайного чи воєнного стану ніякі зміни до Конституції голосуватися не будуть. Але я вперто проводжу лінію, щоб уникнути цього сценарію», – заявив президент Петро Порошенко.
Що ж до спірного 18-го пункту, в якому йдеться про особливий механізм самоврядування окремих територій Донецької і Луганської областей, Петро Порошенко, наче мантру, вкотре повторив: ніякого особливого статусу для Донбасу нововведення не містять.
«Щодо пункту 18 перехідних положень. Як би не намагалися повісити локшину на вуха українському народу і якими б мотиваціями не керувалися ті, хто намагається знайти в Конституції те, чого там немає: окремого статусу для Донбасу. Знайдете? Прошу дуже – покажіть народу. Немає? Не брешіть», – обурився він, додавши, що з Конституції навмисно прибирається стаття 92, щоб не допустити «параду суверенітетів».
«Ми навмисно прибираємо з чинної Конституції статтю 92, пункт 16, де чітко наголошуємо: виключно законами України встановлюється… далі пункт 16… статуси інших міст. Ми це робимо, щоб ніколи в майбутньому новому складу Верховної Ради, і, можливо, майбутньому президенту не повадно було підписувати закони, які руйнують унітарний устрій нашої держави. Ми це робимо, щоб зупинити парад суверенітетів», – наголосив президент.
Присутній на раді регіонального розвитку мер Львова Андрій Садовий, який також є членом партії «Самопоміч», що критикує ініціативу президента, сказав, що, незважаючи на почуті аргументи, своєї позиції його політична сила все одно не змінить.
«Фракція прийняла консолідоване рішення. Ми займаємо державницьку позицію, і що зможе змусити нас діяти всупереч інтересів держави? Кожен, хто буде чинити тиск (щодо голосування за децентралізацію – ред.), буде робити це проти України, і я б не радив це робити», – говорив мер Львова.
Конфронтація «Самопомочі» та Радикальної партії з іншими фракціями парламенту щодо президентської ініціативи провести децентралізацію зумовлена поєднанням спірних пунктів воєдино, вважає політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. У законопроекті є чимало корисних і важливих нововведень, каже він. Як от те, що райрадам і облрадам повертають виконкоми, а префекти не матимуть бюджетних повноважень. Разом з тим, у поєднанні зі врегулюванням питання самоврядування Донбасу, усі позитивні зміни ризикують бути не ухваленими.
«Проблема полягає в тому, що все це об’єднано в одному пакеті і депутати повинні голосувати і за те, і за те. Якщо не назбирається 300 голосів, то не проголосують ні те, ні друге. Сьогодні було сказано (президентом – ред.), що, можливо,і не дійде до остаточного голосування, тож я не виключаю, що в перспективі треба буде роз’єднати ці питання і почати процес заново. Але це дуже складно зробити», – каже експерт.
Голосування за законопроект конституційних змін щодо децентралізації у другому читанні відбудеться вже після місцевих виборів 25 жовтня. Для цього у парламенті повинні знайтись 300 голосів. А до того по всіх регіонах триватиме роз’яснювальна робота щодо переваг децентралізації. Принаймні таке завдання дав президент усім присутнім в Українському домі.
