Київ – Жодного голосу від «Опозиційного блоку» і Радикальної партії, і 227 голосів підтримки від всіх інших фракцій парламенту – такий результат голосування за законопроект, який регулює організацію і проведення перших виборів в об’єднаних територіальних громадах 25 жовтня. Напередодні документ викликав дискусії і зумовлював перерви у роботі парламенту. Та врешті, право на створення нових громад таки залишили за самими громадами (пропонувалось передати Кабміну), а право на призначення виборів, у тому числі в Донецькій і Луганській областях, надали Центральній виборчій комісії.
За непорозуміннями з приводу закону про вибори в об’єднаних територіальних громадах з балкону Верховної Ради спостерігали голови та члени трьох асоціацій органів місцевого самоврядування. З висоти другого поверху вони дивились, як депутати не можуть назбирати необхідних голосів, оголошують перерву, йдуть на нараду у кабінет спікера, а, повертаючись, кричать: «Юля, Юля..», щоб заохотити депутатів від «Батьківщини» додати голосів для ухвалення документу.
Та вже наступного дня вони дочекались, адже «Батьківщина» і «Самопоміч», які раніше висловлювали застереження до законопроекту, з другої спроби за нього таки проголосували. Відтак рішення парламенту присутні на балконі зустрічали стоячи оплесками і вигуками «дякуємо».
«Подивіться наверх, друзі», – переможно вигукував спікер Володимир Гройсман.
Таку швидку зміну позиції щодо голосування лідер «Самопомочі» Олег Березюк пояснив знайденням компромісу.
«В цей закон протягом двох днів потрапило багато новел і сентенцій, які однією рукою давали, а іншою забирали. Ми всі разом це виправили. Обирайте, працюйте і живіть», – закликав він представників місцевих органів влади.
Відтепер рішення про вибори на об’єднаних територіях, в тому числі в Донецькій і Луганській областях, призначатиме Центральна виборча комісія після звернення до неї обласної державної адміністрації. Також частина депутатів відстояли норму про те, що рішення про створення нових громад не передаватимуть Кабінету міністрів, а залишать за самими громадами.
«В процесі ми стикнулися з тим, що облради часто саботували і не ухвалювали рішення про створення нової громади. Отже, в результаті утворилися ситуації, коли громади вирішили об'єднатися, пройшли всі необхідні процедури, але через бездіяльність облрад нові громади не були створені» – пояснював необхідність ухвалення закону депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Черненко.
Неврегульованою залишається ситуація в Донецькій та Луганській областях, де функції облрад виконують військово-цивільні адміністраціїОлександр Черненко
«Також неврегульованою залишається ситуація в Донецькій та Луганській областях, де функції облрад виконують військово-цивільні адміністрації. Однак до функцій військово-цивільних адміністрацій не віднесено утворення нових громад і призначення там перших виборів. Тому Жебрівській і Тука спершу ухвалили таке рішення, але потім, усвідомивши, що воно поза правовим полем – скасували», – ілюстрував передумови він.
Відмовились голосувати за законопроект «Опозиційний блок» та Радикальна партія. Лідер останньої Олег Ляшко своє невдоволення пояснював закінченням терміну повноважень ЦВК.
Я ще раз звертаюсь до Петра Порошенка виконати свій конституційний обов’язок і внести до парламенту подання на обрання нових членів ЦВКОлег Ляшко
«Ми говоримо про децентралізацію, водночас передаємо повноваження Центральній виборчій комісії. Якій ЦВК? Яка з червня минулого року втратила повноваження та яка фальсифікувала вибори на замовлення банди Януковича, а тепер фальсифікує вибори на замовлення теперішньої влади? Тому я ще раз звертаюсь до Петра Порошенка виконати свій конституційний обов’язок і внести до парламенту подання на обрання нових членів ЦВК», – закликав він.
Але попри всі зауваження, своїм голосуванням за закон депутати таки «вскочили в останній вагон», оскільки саме 4 вересня був останнім днем для його ухвалення.
Вже з 5 вересня стартує передвиборча кампанія до місцевих виборів 25 жовтня. І тепер місцеву владу в нових об’єднаних територіальних громадах можуть обрати щонайменше 180 громад (74 з яких вже встигли подати заявку на проведення виборів).
Наразі точно відомо, що місцеві вибори пройдуть у 5 громадах Волинської області, 10 громадах Дніпропетровської, 8 громадах Житомирської, 2 громадах Кіровоградської, 7 громадах Одеської, 10 громадах Полтавської, 21 громадах Хмельницької, 10 громадах Чернівецької області і в 1 громаді Івано-Франківської областей.
Що ж стосується механізму проведення виборів у різних за величиною громадах, то у ньому ніякої різниці немає, пояснив директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.
«Немає ніякої різниці, у якій громаді проводити вибори: чи в об’єднаній чи в необ’єднаній. Виборчий закон має універсальний характер», – запевнив він.
