Київ – Рада коаліції вирішила заплановану на 9 липня позачергову сесію парламенту не проводити. Адже фракції більшості так і не змогли порозумітися щодо того, які законопроекти варто розглянути. На думку експертів, зрив позачергової сесії свідчить про серйозні проблеми всередині коаліції, які восени можуть загостритися і перерости в політичну кризу.
Менше шести годин було чинним рішення ради коаліції провести 9 липня позачергову сесію парламенту. Після додаткових консультацій стало очевидно, що політичні сили, які входять до складу більшості, мають різне бачення порядку денного позачергової сесії. Якщо «Блок Петра Порошенка» мав на меті, насамперед, розглянути законопроекти, що стосуються співпраці із МВФ та переголосувати закон про реструктуризацію валютних кредитів, то «Самопоміч» та Радикальна партія наполягали на розгляді змін до закону про місцеві вибори.
«Самопомочі» і «Батьківщині» вигідно, щоб місцеві вибори переросли у дострокові парламентськіЄвген Магда
«Самопомочі» і «Батьківщині» вигідно, щоб місцеві вибори переросли у дострокові парламентські. «Народному фронту» – невигідно, «Блоку Петра Порошенка» – також невигідно, бо у них проблеми з єдністю всередині команди», – каже політичний експерт Євген Магда.
Непорозумінь та популізму стає дедалі більше
Попри закладену в коаліційну угоду обіцянки провести місцеві вибори за новим законом, зараз політичні сили, що входять до складу парламентської більшості, не можуть порозумітися з цього приводу. Так само немає порозуміння щодо переголосування закону про реструктуризацію валютних кредитів.
З огляду на місцеві вибори, значна частина депутатів налаштована на ухвалення популістських законів. Відтак не лише проведення позачергової сесії, але й результативність роботи парламенту у пленарному режимі виглядає проблематично.
Значна частина депутатського корпусу не доросла до усвідомлення проблем країниЄвген Магда
«Спікер Гройсман пообіцяв, що вони не будуть закривати сесію, а працюватимуть далі. Але якщо вони тричі за 45 днів зберуться, то це буде величезний прогрес. Бо значна частина депутатського корпусу не доросла до усвідомлення проблем країни», – вважає Євген Магда.
Внутрішня опозиція може формалізуватися
Політтехнолог Тарас Березовець вважає, що скасування позачергової сесії – це не лише результат непорозуміння фракцій більшості, але й до певної міри ініціатива президента Петра Порошенка. Адже глава держави напередодні відмовився зустрічатися із головами парламентських фракцій. За словами експерта, «президент занепокоєний тим, щоб трибуну парламенту не перетворили на майданчик для агітації перед місцевими виборами».
Зараз усередині більшості фактично оформилася внутрішня опозиція, що дуже ускладнило роботу парламенту. І чим ближче до місцевих виборів, тим гострішими стають суперечки. Експерти збігаються на думці, що місцеві вибори можуть призвести до розпаду коаліції, а відтак – урядової та парламентської криз.
Схоже на те, що ця коаліція не переживе місцевих виборівТарас Березовець
«Є парламентська опозиція, до якої належить «Опозиційний блок». Але є ще внутрішньокоаліційна опозиція у складі Радикальної партії Ляшка, «Батьківщини» Юлії Тимошенко і частково «Самопомочі». Схоже на те, що ця коаліція не переживе місцевих виборів і до 25 жовтня – дня проведення місцевих виборів – ця коаліція розпадеться. Найбільш імовірні фракції «на вихід» – це «Батьківщина» і радикали», – вважає Тарас Березовець.
Наступне засідання парламенту має відбутися у вівторок, 14 липня.
