Франак Вячорка
Один з лідерів російської опозиції, а в минулому чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров взяв участь у Вроцлавському глобальному форумі, де вручив почесну Премію Свободи дочці Бориса Нємцова Жанні. В інтерв'ю Радіо Свобода Каспаров поділився баченням конфлікту у Східній Україні та ролі Заходу в його вирішенні.
– Під час свого виступу на Вроцлавському глобальному форумі Ви досить серйозно критикували Захід за пасивність у конфлікті на сході України. Але з Вашого виступу я не зрозумів, чи вважаєте Ви, що Захід повинен дати українцям зброю?
– Я так вважаю і вважав так завжди, виступав в американському сенаті, захищаючи цю позицію. Це було б виконанням зобов'язань, які взяв Захід в особі Клінтона і Мейджора в 1994 році, підписавши Будапештський меморандум. Україна раззброїлася, віддала ядерну зброю взамін на територіальні гарантії Росії, Америки і Великобританії.
– Чи не призведе озброєння до ескалації конфлікту?
– Україну слід забезпечити відповідно до тих скромних запитів протитанковими ракетами та іншим оборонним озброєннями. Йдеться насамперед про зміцнення обороноздатності української армії, а значить, підвищення ціни агресії для Путіна. Це ще дуже важливий психологічний посил.
– А наскільки західні санкції здатні вплинути на поведінку Путіна?
Сьогоднішня проблема навіть не в тому, що санкції слабкі, а в тому, що Путін не вважає їх серйозними
– Сьогоднішня проблема навіть не в тому, що санкції слабкі, а в тому, що Путін не вважає їх серйозними. Усередині Росії він домагається успіху, переконуючи російську еліту і російський середній клас, що всі ці заходи західних еліт зроблені під тиском громадськості, але ніхто не збирається вступати у відкриту конфронтацію.
– Під час виступу на Вроцлавському глобальному форумі Ви згадали покер, що для Путіна політика – це не шахи, а саме покер...
Захід не готовий в особах своїх лідерів і тих, хто за них голосує, до серйозної конфронтації. І тому Путін нахабно блефує
– Чому я згадав покер, тому що в цій грі, на відміну від шахів, сила вашої позиції важлива, але не є визначальною. Ви завжди можете це компенсувати натиском, блефом, психологічно затиснувши опонента. Путін чудово користується тією слабкістю, яка утворилася на Заході в результаті 25 років політичної розслабленості. Захід не готовий в особах своїх лідерів і тих, хто за них голосує, до серйозної конфронтації. І тому Путін нахабно блефує.
– Ви говорите про блеф, але Путін користується внутрішньою і зовнішньою підтримкою...
Сьогоднішня Росія – це країна, яка володіє ядерною зброєю, але нічим іншим, на відміну від СРСР 30 або 60 років тому, похвалитися не може
– Сьогоднішня Росія – це вже не Радянський Союз, чи не сталінський Радянський Союз, і взагалі не брежнєвський Радянський Союз. Це країна, яка володіє ядерною зброєю, але нічим іншим, на відміну від СРСР 30 або 60 років тому, похвалитися не може. Так, Росія сьогодні має лобістську підтримку на Заході, якої не було раніше. Путін багато років вкладав у підтримку інфарструктури своїх прихильників у політичних, журналістських колах та бізнес-спільноті.
– Тобто, Путін налаштований на тривалу конфронтацію, а Захід не здатний нічого йому протиставити?
– Ця ситуація не буде знаходити рішення, поки Захід не продемонструє політичну волю. Тепер потрібно навіть не посилення санкцій, а чіткий сигнал, що, поки Росія продовжує підтримувати конфлікт у Східній Україні, окуповувати Крим і провокувати країни НАТО, порушуючи територіальні води і повітряний простір, – це буде призводити до збереження і посилення санкцій. Захід повинен розглядати цю ситуацію в динаміці. Поки Росія не повернеться до статусу-кво – початку 2014 року – про жодне скасування санкцій, жодне потепління мови бути не може. Повинен бути зрозумілий меседж Заходу: путінська Росія не буде прийматися у вільному світі і залишатиметься ізгоєм.
– Білорусь може бути наступною?
Можлива білоруська операція. Не забуваймо, що є і Грузія, Азербайджан. Недарма Алієв боїться власної тіні. Є Естонія з Нарвою, є північ Норвегії
– Може бути і Білорусь, і Казахстан. Путін має тактичну перевагу. Він може завдати удару де завгодно. Поки проблема в тому, що вільний світ – Америка і Європа – не готові до відбиття нових атак. Вони зациклилися на Донбасі, що є загрози Маріуполю... Насправді, можливі різні варіанти. Можлива білоруська операція. Не забуваймо, що є і Грузія, Азербайджан. Недарма Алієв боїться власної тіні. Є Естонія з Нарвою, є північ Норвегії. Там теж йде концентрація військ.
– Тобто, Путін буде завойовувати нові території?
У Путіна немає мети завойовувати, його мета – зруйнувати існуючий порядок, за якого важко домагатися тактичних переваг. Йому потрібен хаос, ситуація, коли діючі інститути будуть дискредитовані
– У Путіна немає мети завойовувати, його мета – зруйнувати існуючий порядок, за якого важко домагатися тактичних переваг. Йому потрібен хаос, ситуація, коли діючі інститути будуть дискредитовані. А насправді будь-яка операція гібридної війни: навіть з мінімальним успіхом, в будь-якій країні НАТО, означатиме, що НАТО перестає існувати, а Путін домігся нового успіху.
– А як Ви ставитеся до ідеї західних політиків, що потрібно підтримати Лукашенка, щоб захистити тендітну незалежність Білорусі?
Проблема Заходу в тому, що вони, як і раніше, не сприймають Путіна як стратегічну загрозу
Захід повинен мати план, і будь-який путінський генерал має розуміти, що це всерйоз і надовго
– У часи «холодної війни» було таке: «Сучий син, але наш сучий син». Насправді проблема Заходу не в тому, що робити з Лукашенком. Проблема в тому, що вони, як і раніше, не сприймають Путіна як стратегічну загрозу. Якщо це стратегічна загроза – потрібно реагувати стратегією.
Путін займається виживанням. Він працює в тактичному режимі. У нього немає плану. Ось удару завдав – вижив сьогодні – і добре. Він переживає всіх політичних лідерів, вони приходять і йдуть, а він там сидить. Захід повинен мати план, і будь-який путінський генерал має розуміти, що це всерйоз і надовго. Якщо вони це зрозуміють, то можна і про Лукашенка поговорити.
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
