Брюссель – Курортні міста – російське Сочі й турецька Анталія – цими днями стали центрами переговорів на тему агресії Росії в Україні. У Сочі відбувся перший з часу окупації України візит представника США до Росії. А в Туреччині головні дипломати країн НАТО міркували над подальшими діями та долею кривавого конфлікту, розгорнутого російсько-сепаратистськими силами на сході України.
Держсекретар США Джон Керрі прибув до Анталії з російського Сочі, де мав багатогодинні дискусії з президентом Росії Володимиром Путіним і міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.
«Настав критичний момент для можливості знайти переконливий вихід та вирішення конфлікту. І ми дуже і дуже сподіваємося, що президент Путін, сама Росія й сепаратисти почнуть працювати разом із урядом України для повної імплементації мінських домовленостей», – заявив Керрі, зустрівши в Туреччині своїх партнерів по НАТО.
Голова НАТО Єнс Столтенберґ, зі свого боку, каже, що нинішній основний сигнал щодо України полягає у тому, що мінські угоди повинні бути реалізовані у повному обсязі, режим припинення вогню має дотримуватися, а важка зброя повинна бути відведена від лінії зіткнення. Водночас, Україна може й надалі розраховувати на підтримку НАТО.
Якщо Україна не вистоїть, то і ми всі провалимося – міністр країни НАТО
«Попри всі ці виклики, український уряд просунувся вперед із вимогливою програмою реформ, а успішні реформи – це запорука стабільності і прогресу. Ми, зі свого боку, теж активізували підтримку українських реформ, зокрема, консультаційною допомогою та цільовими трастовими фондами», – зауважив керівник альянсу на засіданні комісії «Україна-НАТО», яка також відбулася в рамках турецького саміту.
«Якщо Україна не вистоїть, то і ми всі провалимося», – цитує міністр закордонних справ України Павло Клімкін представника однієї з країн НАТО. Голова українського зовнішньополітичного відомства зазначає, що після двох десятків зустрічей з різними міністрами держав-союзниць НАТО переконаний у повній солідарності та підтримці України на її шляху реформування. Водночас, Павло Клімкін запропонував на саміті в Анталії створити ще один трастовий фонд чи механізм, який би був націлений на продидію російській пропаганді.
Водночас, називати нинішнє протистояння країн НАТО та Росії новою холодною війною Столтенберґ відмовляється. Керівник альянсу каже, що нині немає двох великих військових блоків та боротьби ідеологій, як це було до падіння Берлінського муру. Але після агресії Росії та анексії нею українського Криму стратегічного партнерства між НАТО й росіянами більше немає, зауважує він.
Немає ні холодної війни, ні стратегічного партнерстваЄнс Столтенберґ
«Немає ні Холодної війни, ні стратегічного партнерства. Є щось якісно відмінне, – каже Єнс Столтенберґ, – тому ми мусимо адаптувати наш союз до нового безпекового середовища: і посилюючи нашу готовність, і поглиблюючи співробітництво з нашими партнерами на сході».
Не можна допустити ізоляції кримських татар – турецький прем’єр
Голова НАТО переконує, що альянс допомагатиме державам-сусідам модернізувати свої системи оборони, аби стати спроможними самостійно нести більше відповідальності за свою безпеку.
Країни-союзниці НАТО також будуть докладати більше зусиль, щоб бути готовими до протидії гібридній війні, додає він.
Країна-господар саміту, Туреччина, яка вже неодноразово висловлювала тривогу щодо долі кримських татар після окупації Криму, нині теж наголосила, що анексія українського півострова – неприйнятна.
«Ми не можемо забути про страждання людей Криму. Нелегальна анексія Криму Росією у жодному разі не може бути прийнятною. Підтримувати наші контакти з кримськими татарами та сприяти недопущенню їхньої ізоляції є вирішальним елементом», – говорить прем’єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоґлу.
