Брюссель – Надіслати Росії сигнал, що ЄС згуртований і не має наміру припиняти чи зменшувати на неї тиск через агресію в Україні, намагаються у четвер лідери держав співдружності. У Брюсселі вони зібралися на черговий саміт, де серед головних питань є й ситуація в Україні. Водночас низка країн об’єднаної Європи виявляє бажання послабити обмеження, бо їм здається, що справи на Донбасі пішли на краще.
Збираючи черговий саміт ЄС, голова Європейської ради Дональд Туск закликав: найкращим шляхом підтримки українців нині є утримання санкційного тиску на Росію, доки не буде видно повної реалізації мінських угод. З ним згодна й лідер Німеччини Анґела Меркель та низка держав, що усвідомлюють загрозу, яку несе путінський режим цілій європейській ідеї. Вони виступають за продовження вже ухвалених галузевих та індивідуальних санкцій до кінця 2015 року.
Український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який у Брюсселі мав низку переговорів щодо зусиль для встановлення миру на Донбасі, до того ж вказує, що «дискусія може йти тільки про продовження і про підвищення санкцій відносно Росії. Україна зі свого боку виконала і виконує все для того, щоб у країні був мир, стабільність».
«І ми захищаємо не тільки Україну, але ми захищаємо європейські кордони», – каже глава уряду.
Зі столиці ЄС вже лунала поки що неофіційна критика на адресу чинної української влади: мовляв, вона досі не продемонструвала ефективних і глибинних реформ всередині країни.
«Ми вдвічі скоротили кількість податків, – відповідає прем’єр на запитання, якими успішними рефорами сьогодні може похвалитися перед європейськими партнерами український уряд. – Ми ухвалили три пакети дуже сильної бюджетної економії. Бачите, у Франкфурті вчора були доволі серйозні заворушення проти пакетів скорочення бюджетних витрат. Ми маємо три таких пакети. Ми змінили систему соціального забезпечення. Були також змушені змінити тарифи на енергетичні ресурси».
Санкції пов’яжуть із мінською угодою
Тим часом деякі європейські столиці вагаються продовжити дію європейських санкцій щодо Росії вже нині, не чекаючи липня, коли настане крайній термін їхньої чинності. Без ентузіазму сприймають ідею подальшого тиску на Москву, скажімо, Греція чи Угорщина.
«Санкції будуть тісно пов’язані з імплементацією мінської угоди та припиненням вогню. Чи ми продовжимо їх сьогодні, чи ні, це не має значення. А що має значення, так це, щоб мінські угоди виконувалися», – водночас зауважує прем’єр-міністр Фінляндії Александр Стуб.
Підстав для поглиблення тиску на Кремль є більш ніж достатньо, вважає президент Литви Даля Ґрібаускайте: ні в Україні, ні в регіоні Балтійського моря, ні на півночі Європи ситуація не покращується. «Навіть більше: сьогодні в Калінінграді росіяни встановили свої ракетні комплекси «Іскандер», що можуть сягнути Берліна», – заявляє Ґрібаускайте.
«Щонайменше, що ми повинні сьогодні зробити, – це чітко пов’язати такі речі: поки немає повної реалізації Мінських угод – повний набір санкцій повинен продовжувати діяти», – зі свого боку додає прем’єр із сусідньої Естонії Тааві Рийвас.
Україна – це лінія захисту Європи – Саакашвілі
Ельмар Брок, голова комітету закордонних справ Європарламенту, каже Радіо Свобода, що «сьогодні не місце обговорювати наступні санкції, але буде дуже корисно, якщо лідери країн ЄС вирішать продовжити санкції до кінця року». «Це буде політичне рішення. І це буде дуже своєчасний меседж для Росії, щоб там не думали, що Євросоюз розділений», – зазначає європарламентар.
До Брюсселя в день Європейської ради завітав і екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі. Він переконаний, що санкції проти Росії потрібно щонайменше продовжити вже зараз, а то й посилювати, бо інакше Володимир Путін даватиме зелене світло на подальший наступ на Україну.
«Вони розуміють, що це не тільки українська проблема. Це в першу чергу європейська проблема. Путін зараз веде війну не супроти України, а супроти самої європейської ідеї. Україна – це передній план, це лінія захисту Європи. Останній, справді, треба діяти енергійніше, відмовитися від пасивності», – каже він.
Грузинський політик зауважує, що Грузії також довелося свого часу долати таку пасивність і переконувати європейських партнерів рішучіше протидіяти російській агресії.