Експертна розмова про крайні ідеї та дії в Україні та Росії у «Центрі Вілсона» у Вашингтоні відбулась на фоні повідомлень ЗМІ про нові поставки російської зброї сепаратистам та підготовку останніх до наступу. За таких умов, в ході дискусії у «Центрі Вілсона» у повітрі завис настрій – націоналізм сторони, яка бореться за виживання принаймні схвальний. Націоналізм агресора – інша справа.
Про націоналізм агресора говорить професор університету Джорджа Вашингтона Марлен Лорель. Нарахувала три його підвиди: коричневий, білий та червоний.
«Російські коричневі себе називають неонацистами, неофашистами, мають зв'язки у Європі. Чимало з них воюють на боці повстанців на сході. Але ця група неоднорідна. Головне для них не етнічний націоналізм, а ставлення до Путіна. Частина неонацистів проти Путіна і тому, наприклад, симпатизували Майдану. Але після Криму вони розділились – хтось тепер проти України, а хтось досі проти Путіна», – каже Лорель.
«Білі» російські націоналісти – ностальгують за царизмом, чорносотенством, погромами, антисемітизмом, і хочуть ці «ідеали» реалізувати у самій Росії. Поки ж ставлять експерименти на сході України.
За моїм аналізом позиції Росії, націоналізм взагалі не впливає на рішення, які Кремль ухвалює щодо зовнішньої політикиМарлен Лорель
«Вони пояснюють, що події на сході України – це відродження православ'я, як політичної теорії, яка має знайти втілення у державному устрої Росії у майбутньому», – розповідає дослідниця.
«Червоний» російський націоналізм найпростіший. Це – відновлений совок.
А яка ідеологія в голові у Путіна? Дослідниця каже: господар Кремля ідеології не сповідує, він їх використовує.
«За моїм аналізом позиції Росії, націоналізм взагалі не впливає на рішення, які Кремль ухвалює щодо зовнішньої політики. Натомість режим використовує націоналізм як зручний інструмент для того, щоб виправдати свої дії перед росіянами. Не думаю, що треба намагатись зрозуміти кризу з точки зору націоналістичної аргументації», – резюмує соє бачення мотивів Путіна Лорель.
Війна це не час «норми». Андреас Умланд з Інституту євро-антлантичної співпраці говорить – на сході України по різні сторони війни опинились вчорашні «колеги» по дуже сумнівних справах.
«Батальйон «Азов» – це окрема історія. Організації, які його сформували –Соціал-національна Асамблея, чи «Братство» Корчинського дуже підозрілі! У них кримільнальне минуле, вони співпрацювали з Кернесом, з Януковичем. Корчинський колись співпрацював з ідеологом євразійства Дугіним. Важко навіть повірити, що вони патріоти України : через їх дивні біографії, через історію їх співпраці з режимом Януковича і самою Росією».
Але не ці «карликові, божевільні», як їх називає Умланд, групи визначають і визначали, що відбувається в Україні.
Хай там що говорить російська пропаганда, дослідник переконаний – в Україні має місце загальнонаціональне патріотичне піднесення, і за ним не стоїть, жодна «крайня» ідеологія.
Люди воюють не за якусь однопартійну фашистську країну з фюрером на чолі, а за Україну у складі ЄСАндреас Умланд
«В Україні зараз багато войовничого патріотизму, чимало людей готові вбити чи загинути, захищаючи свою країну. Але ці настрої не походять з якихось націоналістичних, та ультра-націоналістичних ідей. Люди воюють не за якусь однопартійну фашистську країну з фюрером на чолі, а за Україну у складі ЄС», – каже Умланд.
«Проблеми з розумінням цього явища пов'язані із подвійною роллю, яку може відігравати націоналізм. Це може бути рух за визволення та прогрес, а може бути і реакційним, фашистським рухом, який прагне до поневолення людини. І от в Україні, на моє переконання, визвольний тренд у націоналізмі грає значно більшу роль», – продовжує експерт.
Дослідник відзначає – сповідники ультра-націоналістичних ідей в Україні дійсно зіграли певну роль на Євромайдані, тепер грають її на фронті, але про них судять за справами, а про ідеологію мало хто і знає, а якщо дізнаються – переважна більшість українців її не підтримують. Доказ – результати виборів.
«ВО Свобода» не подолала 5-відсотковий бар'єр і до Ради не пройшла... А у Раді з 423 депутатів ультра-націоналістами є 13! «Свобода» та «Правий сектор» навіть разом набирали десь 6% і це при тому, що у виборах не брав участь увесь Крим і частина Сходу», – говорить Умланд.
Зрештою, якщо захочете розібратись, хто в Україні ультра-націоналісти можете скористатись критеріями озвученими Умландом в ході виступу та відповідей залу.
«Коли я говорю про крайньо правий екстремізм, я говорю про політичних фанатиків, готовий організовуватись та діяти, а не на сумнівних типчиків, які називають себе патріотами», – відзначив дослідник у Вашингтоні.
