Київ – Родина Трофанюків з Івано-Франківщини три місяці прожила на Майдані у Києві. Пояснюють, що вийшли на протест, бо вже несила було терпіти: свавілля та корупція влади, брак роботи у селі, постійні скитання по заробітках…Тепер мати Галина, дочка Мар’яна та зять Василь повернулися додому у село Росохач.
Трофанюки були єдиними на Майдані з Росохача. Повернувшись у рідне село, зайнялися звичними господарчими справами, але головним своїм обов’язком вважають побільше розповідати односельчанам про Майдан та людей, що там боролися.
«Про цей Майдан розказуємо правду, бо дуже багато людей кажуть вам платили. Та ніхто нам не платив! Коли я виступала у клубі мене питалися: чи ти там боялася, чи ти не хотіла додому? А я кажу: люди як би ви там хоч тиждень побули, пожили в тій атмосфері та обстановці, ви би не хотіли їхати додому. І звичайно, що брали би участь у Майдані, у тих політичних подіях. А боятися там не було кого. Кожен з нас мав свою роботу і своє призначення, тому трохи поспали і погнали далі», – пояснює Галина Трофанюк.
У Росохачі до їхніх слів дослухаються. Провели вечір вшанування пам’яті Небесної сотні. На ньому пані Галина вручила громаді села прапор, що привезла з Майдану. Тепер він стоїть у Народному домі поряд з експозицією пам’яті загиблих героїв.
«Майдан має завжди контролювати владу»
Дуже шкода, якщо ці жертви виявляться, кажуть Трофанюки. Вважають, що Майдан переміг одну владу, але люди, які є керманичами сьогодні, мало чим відрізняються від попередників. Щоб в Україні дійсно навести лад, має бути постійний громадський контроль за посадовцями, лише так можна змусити їх відстоювати інтереси народу, а не особистзабаганкиі, переконаний Василь.
«Все одно буде збиратися третій Майдан, щоб ще раз пояснити цим політикам для чого вони там є і для чого є народ і хто їх туди вибирав. Вони знову не прислухаються до людей, сіли за крісло і керують – майно ділять, а далі?... Долар виріс, ціни на продукти, бензин…»
Родина закликає схід і захід єднатися
Занепокоєні Трофанюки і війною проти України. Закликають жителів сходу та заходу єднатися, адже, незважаючи на відмінності у мові, українці є єдиним народом зі спільними проблемами. Тепер, зібравшись за Великоднім столом, з радістю згадують, як на Майдані підтримували дружні відносити з активістами із сусіднього донецького намету.
«У нас коломийська та донецька палатка стояли поряд. От говорять: Донецьк, Донецьк – там люди страшні (так як на нас – бандерівці)! Та ніколи у світі – там люди прості. Вони ходили до нас під час Різдва на Святу вечерю і були здивовані, як все організовано, дружно, стіл накритий. Вони знайомилися з нашими Івано-Франківськими звичаями», – пояснює зять Василь та його теща Галина.
Що змінилося після Майдану
Але, незважаючи на все, у Трофанюків є і приємні новини. У їхньому домі з’явився ще один помічник.
«Знайшла друга. З ним познайомилися випадково на Майдані, приходив до мене пити чай, а тепер ми разом», – зізнається пані Галина.
Молода пара готується до вінчання
Та найбільше щастя для родини ще попереду: четвертого травня Василь з Мар’яною повінчаються, а трохи згодом дізнаються як це бути татом та мамою.
«Я вагітна 23 тижні. Лікарі казали що дитя схоже на хлопчика. Вже чую, як копається», – каже дочка Мар’яна.
Після весілля подружжя хоче знову приїхати на Майдан.
Трофанюки були єдиними на Майдані з Росохача. Повернувшись у рідне село, зайнялися звичними господарчими справами, але головним своїм обов’язком вважають побільше розповідати односельчанам про Майдан та людей, що там боролися.
«Про цей Майдан розказуємо правду, бо дуже багато людей кажуть вам платили. Та ніхто нам не платив! Коли я виступала у клубі мене питалися: чи ти там боялася, чи ти не хотіла додому? А я кажу: люди як би ви там хоч тиждень побули, пожили в тій атмосфері та обстановці, ви би не хотіли їхати додому. І звичайно, що брали би участь у Майдані, у тих політичних подіях. А боятися там не було кого. Кожен з нас мав свою роботу і своє призначення, тому трохи поспали і погнали далі», – пояснює Галина Трофанюк.
У Росохачі до їхніх слів дослухаються. Провели вечір вшанування пам’яті Небесної сотні. На ньому пані Галина вручила громаді села прапор, що привезла з Майдану. Тепер він стоїть у Народному домі поряд з експозицією пам’яті загиблих героїв.
«Майдан має завжди контролювати владу»
Дуже шкода, якщо ці жертви виявляться, кажуть Трофанюки. Вважають, що Майдан переміг одну владу, але люди, які є керманичами сьогодні, мало чим відрізняються від попередників. Щоб в Україні дійсно навести лад, має бути постійний громадський контроль за посадовцями, лише так можна змусити їх відстоювати інтереси народу, а не особистзабаганкиі, переконаний Василь.
«Все одно буде збиратися третій Майдан, щоб ще раз пояснити цим політикам для чого вони там є і для чого є народ і хто їх туди вибирав. Вони знову не прислухаються до людей, сіли за крісло і керують – майно ділять, а далі?... Долар виріс, ціни на продукти, бензин…»
Родина закликає схід і захід єднатися
Занепокоєні Трофанюки і війною проти України. Закликають жителів сходу та заходу єднатися, адже, незважаючи на відмінності у мові, українці є єдиним народом зі спільними проблемами. Тепер, зібравшись за Великоднім столом, з радістю згадують, як на Майдані підтримували дружні відносити з активістами із сусіднього донецького намету.
«У нас коломийська та донецька палатка стояли поряд. От говорять: Донецьк, Донецьк – там люди страшні (так як на нас – бандерівці)! Та ніколи у світі – там люди прості. Вони ходили до нас під час Різдва на Святу вечерю і були здивовані, як все організовано, дружно, стіл накритий. Вони знайомилися з нашими Івано-Франківськими звичаями», – пояснює зять Василь та його теща Галина.
Що змінилося після Майдану
Але, незважаючи на все, у Трофанюків є і приємні новини. У їхньому домі з’явився ще один помічник.
«Знайшла друга. З ним познайомилися випадково на Майдані, приходив до мене пити чай, а тепер ми разом», – зізнається пані Галина.
Молода пара готується до вінчання
Та найбільше щастя для родини ще попереду: четвертого травня Василь з Мар’яною повінчаються, а трохи згодом дізнаються як це бути татом та мамою.
«Я вагітна 23 тижні. Лікарі казали що дитя схоже на хлопчика. Вже чую, як копається», – каже дочка Мар’яна.
Після весілля подружжя хоче знову приїхати на Майдан.
