Відомі західні аналітики оприлюднили низку нових точок зору на події в Україні, висловивши свої міркування щодо місця української держави у зовнішньополітичних планах США та Європи. Одні експерти закликають ЄС, і Захід в цілому, посилити протистояння з Кремлем, який, на їхню думку, веде небезпечну гру в Україні та в регіоні. Інші ж, навпаки, вважають, що Росія своєю наступальною політикою в Україні ніяк не загрожує США чи Європі і тому радять не дуже втручатися в події в Україні, бо, на їхню думку, там, навіть за підтримки російських грошей, президент Януковича не має шансів на переобрання, і українці – так чи інакше – оберуть шлях на зближення із Заходом. Західні оглядачі також порівнюють український Євромайдан із польським рухом «Солідарність» та бачать добрі перспективи в реалізмі й послідовності євромайданівців в Україні.
Відомий німецький політолог Андреас Умланд, котрий уже довгий час працює в Україні, закликає ЄС на сторінках брюссельського видання EUObserver набагато послідовніше та ефективніше протистояти Росії на теренах України. Умланд переконаний, що проекти Кремля – Митний та Євразійський союзи – недієздатні і нічого, окрім проблем, Європі не принесуть. Тому німецький експерт радить ЄС цілеспрямованіше та сміливіше тиснути на режим Путіна з метою зменшення його агресивності в регіонах, прилеглих до ЄС. На думку Умланда, ЄС має більше наступати не на Януковича, котрий не має іншого виходу, як лавірувати між ЄС і Росією, а саме – на головного винуватця наростання напруги в Україні – Кремль. Андрес Умланд називає тут і головні, на його думку, причини нерішучості ЄС щодо України та Росії: «інтелектуальні лінощі» європейських політиків, їхній страх перед конфронтацією та схильність до компромісів, а також мереживо зручних стосунків, котрі пов’язують європейські і російські корпорації та видних європейських громадських діячів. Німецький експерт також вважає, що більша твердість ЄС щодо Москви, котра на дві третини залежить від Європи в економіці, торгівлі і фінансах, може примусити Путіна «подумати двічі, перш ніж іти на конфлікти з ЄС». На думку Умланда, нерішучість Європи веде до ще більших проблем, як в Україні, де може відбутися ще гостріша конфронтація, так і на пострадянських теренах, де Росія нав’язуватиме свою «дисфункціональну модель». Експерт закликає ЄС самому «зробити європейський вибір», а не читати лекції про це своїм сусідам та вважає, що лише послідовна політика Брюсселя у вмілому політичному, дипломатичному протистоянні Росії може дати добрі плоди й принести нові успіхи Європі.
Відомий американський аналітик і оглядач Дуґ Бандоу вважає на сторінках видання американського аналітичного Cato Institute, що ні Брюссель, ні Вашингтон не повинні прямо втручатися у події в Україні. Експерт також переконаний, що Вашингтону немає чого підтримувати якісь там «американські інтереси й цінності в Україні», бо навряд чи проблема європейського вибору українців, на думку Бандоу, є «американськими інтересами чи цінностями». Автор також вважає, що «дії Росії в Україні не загрожують США» і закликає визнати «законні інтереси Росії в Україні» та враховувати це, пропонуючи нові стимули для Києва у його просуванні на Захід. «Якщо українське бажання йти на Схід переважає, хай буде так», – зазначає Бандоу і резюмує, що «навіть із грошима Росії перспективи переобрання Януковича слабі, і українці, не виключено, у кінцевому підсумку приєднаються до Заходу».
Польська Rzeczpospolita оприлюднила матеріал Томаша Пейхала, котрий прогнозує, що «Форум Євромайдану може стати початком нового суспільного руху, котрий доб’ється зміни ситуації в Україні». Тут наводяться порівняння Євромайдану з польським рухом «Солідарність», котрий свого часу привів Польщу до демократії та в Євросоюз. Колишній голова «Солідарності» в польському регіоні Мазовше Збіґнєв Буяк, котрий відвідав перший загальноукраїнський Форум Євромайданів у Харкові, каже, що у цих порівняннях Євромайдану і «Солідарності» є переваги українців, бо вони «скоріше і професійніше приготувалися до війни, аніж поляки тоді». Буяк також вважає, що Євромайдан має добрі перспективи на майбутнє, обнадіює на «правдиве і ефективне об’єднання українського суспільства».
Відомий німецький політолог Андреас Умланд, котрий уже довгий час працює в Україні, закликає ЄС на сторінках брюссельського видання EUObserver набагато послідовніше та ефективніше протистояти Росії на теренах України. Умланд переконаний, що проекти Кремля – Митний та Євразійський союзи – недієздатні і нічого, окрім проблем, Європі не принесуть. Тому німецький експерт радить ЄС цілеспрямованіше та сміливіше тиснути на режим Путіна з метою зменшення його агресивності в регіонах, прилеглих до ЄС. На думку Умланда, ЄС має більше наступати не на Януковича, котрий не має іншого виходу, як лавірувати між ЄС і Росією, а саме – на головного винуватця наростання напруги в Україні – Кремль. Андрес Умланд називає тут і головні, на його думку, причини нерішучості ЄС щодо України та Росії: «інтелектуальні лінощі» європейських політиків, їхній страх перед конфронтацією та схильність до компромісів, а також мереживо зручних стосунків, котрі пов’язують європейські і російські корпорації та видних європейських громадських діячів. Німецький експерт також вважає, що більша твердість ЄС щодо Москви, котра на дві третини залежить від Європи в економіці, торгівлі і фінансах, може примусити Путіна «подумати двічі, перш ніж іти на конфлікти з ЄС». На думку Умланда, нерішучість Європи веде до ще більших проблем, як в Україні, де може відбутися ще гостріша конфронтація, так і на пострадянських теренах, де Росія нав’язуватиме свою «дисфункціональну модель». Експерт закликає ЄС самому «зробити європейський вибір», а не читати лекції про це своїм сусідам та вважає, що лише послідовна політика Брюсселя у вмілому політичному, дипломатичному протистоянні Росії може дати добрі плоди й принести нові успіхи Європі.
Відомий американський аналітик і оглядач Дуґ Бандоу вважає на сторінках видання американського аналітичного Cato Institute, що ні Брюссель, ні Вашингтон не повинні прямо втручатися у події в Україні. Експерт також переконаний, що Вашингтону немає чого підтримувати якісь там «американські інтереси й цінності в Україні», бо навряд чи проблема європейського вибору українців, на думку Бандоу, є «американськими інтересами чи цінностями». Автор також вважає, що «дії Росії в Україні не загрожують США» і закликає визнати «законні інтереси Росії в Україні» та враховувати це, пропонуючи нові стимули для Києва у його просуванні на Захід. «Якщо українське бажання йти на Схід переважає, хай буде так», – зазначає Бандоу і резюмує, що «навіть із грошима Росії перспективи переобрання Януковича слабі, і українці, не виключено, у кінцевому підсумку приєднаються до Заходу».
Польська Rzeczpospolita оприлюднила матеріал Томаша Пейхала, котрий прогнозує, що «Форум Євромайдану може стати початком нового суспільного руху, котрий доб’ється зміни ситуації в Україні». Тут наводяться порівняння Євромайдану з польським рухом «Солідарність», котрий свого часу привів Польщу до демократії та в Євросоюз. Колишній голова «Солідарності» в польському регіоні Мазовше Збіґнєв Буяк, котрий відвідав перший загальноукраїнський Форум Євромайданів у Харкові, каже, що у цих порівняннях Євромайдану і «Солідарності» є переваги українців, бо вони «скоріше і професійніше приготувалися до війни, аніж поляки тоді». Буяк також вважає, що Євромайдан має добрі перспективи на майбутнє, обнадіює на «правдиве і ефективне об’єднання українського суспільства».
