Тарас Залуський
Угода про стратегічне партнерство, укладена українським президентом Віктором Януковичем і російським президентом Володимиром Путіним, є жахливим кроком до збільшення гегемонії Москви в Україні, яка має на меті підпорядкувати народ України до сфер впливу економічних, політичних та культурних інтересів Росії.17 грудня 2013 року Українсько-російською міждержавною комісією було схвалене посилення залежності України від Росії у низці стратегічних напрямів.
У той час як багато аналітиків сфокусовані на 15-мільярдному придбанні Росією українських облігацій та зниженні ціни російського газу до 268,50 доларів за 1000 кубометрів реальним питанням є те, від чого Україна відмовляється заради цього.
Зазначена угода передбачає створення загальної промислової політики та заснування спільних підприємств у стратегічних галузях економіки України, таких як газова промисловість, ракетно-космічна промисловість, атомна енергетика, авіація та повітроплавання, суднобудування і транспорт.
Серед іншого, в документі йдеться про «наближення до технічних регламентів Митного союзу та України» і включення «російського рубля до 1-ї групи іноземних валют та дорогоцінних металів Національного банку України». Стаття 28 вимагає, щоб обидві країни «розробили механізми взаємодії на рівні правоохоронних органів та спецслужб» під виглядом співпраці в рамках Олімпіади у Сочі.
Так чому це важливо?
Без формального вступу до Євразійського Митного союзу Путіна президент Янукович погодився на максимальну співпрацю й повну інтеграцію з Росією в рамках угоди, яка призведе не тільки до втрати суверенітету України, але ще більше підсилить економічну, політичну й культурну залежність України від Росії.
Угода фактично надає Росії право вето на вступ України до Європейського союзу чи будь-яких інших торгових угод. Вона вимагає, щоб Україна «утримувалася від односторонніх дій, пов’язаних зі здійсненням політики імпортозаміщення, яка може спричинити економічний збиток кожному з них» (стаття 2).
Значну увагу в угоді було приділено співробітництву між Україною та Росією у військовій галузі і закріпленню російської військової присутності на території України. Зокрема, президент Янукович погодився на «розширення участі Російської Федерації у розвитку соціально-економічної сфери Севастополя та інших населених пунктів – місцях розташування військових формувань Чорноморського флоту Російської Федерації на території України».
Україна також погодилась надати російському флоту можливість безперешкодного входу й виходу з території України (стаття 22) та дозволити переозброєння Чорноморського флоту Російської Федерації (стаття 24).
Цей економічний і політичний тиск з боку Росії на Україну є неприйнятним, фактично є порушенням зобов’язань Росії щодо державної незалежності й безпеки України відповідно до Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Україна, крім того, погодилися на «розвиток і поглиблення співробітництва в галузі середньої освіти» в угоді між Міністерством освіти і науки Російської Федерації та Міністерством освіти і науки України (стаття 30).
Не менш важливим є факт того, що сприяючи дистанціюванню України від можливості розширення її відносин з Європою через поглиблення економічних і політичних зв’язків з Росією, ця угода істотно скорочує всі перспективи для Києва, запроваджуючи нагально необхідні реформи щодо економіки, судової системи й політичних інститутів країни. Це, поряд з грубим зловживанням фінансами України та цинічними стратегіями, що сприяють поділу, використовує правляча коаліція щоб зберегти свою ледь утримувану владу, є доведенням України до межі банкрутства й розколу.
На додаток до продажу економічного майбутнього України в Росію, президент України зрадив її ідентичність. При підписанні Плану українсько-російських заходів щодо спільного святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка у 2014 році президент Янукович здав знаковий символ Української національної ідентичності Росії. «Тарас Шевченко був поет, який багато зробив для об’єднання наших народів, – заявив Янукович. – Він також був людиною з великої далекоглядністю, який мав далекосяжні бачення і залишив нам велику спадщину».
Насправді Шевченко був лідером свободи й культурно-мовної відмінності України, за що й безжально переслідувався імператорською царською державою, символи якої все більш відроджує президент Путін, разом із символами тоталітарної радянської держави.
Вихід з положення і шлях уперед
Майбутнє голосування по бюджету України 2014 є важливим аспектом, який має небезпечні наслідки для суверенітету й незалежності України, тому що пов’язане з 15-мільярдним кредитом, наданим Російською Федерацією.
Граничний термін, наданий прем’єр-міністром Миколою Азаровим для ухвалення бюджету є 10:00 16 січня 2014 року.
Перше придбання Росією українських євробондів на суму 3,0 мільярда доларів США було здійснене минулого тижня, після чого отримані кошти було швидко направлені на покриття несплачених бюджетних зобов’язань за 2013 рік. Це було зроблене за погодженням президента й прем’єр-міністра.
Прем’єр-міністр публічно заявив, що Російський кредит врятує Україну від неминучого фінансового краху. В очах президента і прем’єр-міністра ситуація в країні є загрозливою і тривожною.
Всім депутатам парламенту слід нагадати про складену присягу, що викладена в Конституції України:
Як ідеться у статті 79 Конституції України:
«Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу».
«Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співгромадян».
Відмова скласти присягу тягне за собою втрату мандата депутата.
Затвердження бюджету 2014 буде ратифікацією Угоди Путіна-Януковича й порушенням суверенітету України. Будь-який депутат, який підтримує ратифікацію бюджету буде співучасником.
Відповідно до Конституції України таке діяння забороняється й становить порушення депутатської присяги та є актом державної зради. Член парламенту, який склав присягу, зобов’язаний розглядати всі документи й угоди, що стосуються угоди Путіна-Януковича та зміст законопроекту про державний бюджет України на 2014 рік. Враховуючи це, вони повинні шукати альтернативи, які б не підривали суверенітет і незалежність України, або ставили б під загрозу майбутнє країни.
Міжнародний валютний фонд, Європейський союз, Канада і Сполучені Штати вже висловили готовність надати допомогу Україні у формі кредитів, кредитних гарантій, регулювання й технічної допомоги за умови, що Україна погодиться на необхідні економічні й політичні реформи. Було повідомлено, що Україна була б у черзі на отримання щонайменше 19 мільярдів євро (26 мільярдів доларів США) у вигляді кредитів та грантів Європейського союзу протягом наступних семи років, якщо б вона підписала угоду про торгівлю і співпрацю з ЄС.
Це може забезпечити негайне полегшення, одночасно направляючи Україну на стійкий шлях до фінансового оздоровлення. Можливо, головне те, що ця допомога не підриває суверенітет України, але наближає її до фінансової незалежності. Це очевидний вибір.
Світ спостерігатиме, як депутати України обговорюють проект бюджету для того, щоб побачити, чи виконують вони свої конституційні обов’язки в інтересах українського народу.
Народ України закликає вас до того, щоб сказати:
«НІ» – Російському «Потьомкінському» порятунку, який буде лише втягувати Україну в сферу свого контролю.
«ТАК» – кредитам МВФ та інтеграції в ЄС, спрямуванню України на шлях до відновлення, до того, щоб Україна займала гідне місце поміж народів Європи.
Тарас Залуський – колишній голова Адміністрації декількох канадських Кабінетів міністрів, виконавчий директор Конгресу українців Канади
