Брюссель – Україна та майбутнє асоціації з ЄС залишються гарячою темою практично кожної важливої зустрічі лідерів об’єднаної Європи на міжнародну тематику. В понеділок у Брюсселі на черговій нараді голів європейських дипломатичних служб заплановані переговори щодо подій у «Східному партнерстві» й, вочевидь, Україні - найбільшій державі цієї ініціативи, яку охопила небувала політична криза. Інтрига зустрічей також полягає у тому, що на нараду до Брюсселя запрошений і голова зовнішньополітичного відомства Росії Сергій Лавров.
Рада міністрів закордонних справ Європейського союзу планує обговорення останніх подій в Україні. Ця ж тема, вочевидь, буде серед основних на зустрічах дипломатів держав співдружності із головою зовнішньополітичного відомства Росії Сергієм Лавровим, в переговорах із яким братиме участь і керівниця дипломатичного корпусу ЄС Катрін Аштон.
Втім, якщо Європейський парламент своєю останньою резолюцією рішуче засудив дії Росії, націлені перешкодити планам зближення ЄС і держав «Східного партнерства», зокрема, України, то міністри ЄС триматимуться більш «дипломатичної» риторики. Тим часом, Сергій Лавров, зі свого боку продовжуватиме, як каже науковий співробітник московського Інституту системного аналізу Андрій Пйонтковський, «лицемірну дипломатичну лінію Росії».
«Це вибір українського народу, ми тут ні в що не втручаємося, але у нас виникнуть страшні проблеми: жахливі європейські товари ринуть на наш ринок. Давайте втрьох разом із Януковичем обговорювати… От такі промови робитиме у Брюсселі Лавров, до того ще й звинувачуючи ЄС у втручанні. А на практиці, я переконаний: Путін чинить величезний тиск на Януковича, вимагаючи, щоб той застосував силові заходи щодо Майдану», – вважає Андрій Пйонтковський.
У Брюсслі неодноразово наголошували, що немає жодного сенсу започатковувати тристоронні переговори – України, ЄС та Росії – для вирішення проблемних питань асоціації та ЗВТ між Україною та ЄС.
Кремль щодо України задіює всі засоби – московський політолог
Водночас, на переконання московського аналітика, «Кремль прагне будь-яким чином не допустити асоціації України з ЄС».
«Для Путіна – це був би крах всієї його зовнішньополітичної концепції Євразійського союзу і величезний внутрішньополітичний удар, адже зміна в Україні моделі «бандитського капіталізму», природньо матиме позитивний приклад для Росії. Тому, всі засоби будуть задіяні», – зазначає Радіо Свобода Андрій Пйонтковський.
Реакція Євросоюзу на політику Росії відносно сусідів віднедавна стала менш поступливою, вважає Софія Паґслі із Європейської ради міжнародних відносин. «ЄС не дуже хоче грати з Росією в ігри, хто має бути головним для України, – каже вона.
«Хоча нинішній сигнал буде такий: європейці непохитно притримуватимуться своєї лінії. Деякі країни Європи донині краще розуміли Росію, за інших. Тепер те, як поводиться Кремль, стало очевидним для всіх. Я не думаю, що зустрічі в Брюсселі щось змінять, але добре, що розуміння справжньої поведінки Росії прийшло і до тих європейців, які (раніше) цього не усвідомлювали», – вважає Софія Паґслі з Лондона.
Подібну позицію розділяє й експерт із Інституту Європейського союзу із вивчення питань безпеки Ніку Попеску. Він каже, що напруженість між Брюсселем і Москвою останніми місяцями кардинально зросла, не лише через провадження слідства щодо монопольних практик «Газпрому» та блокування Єврокомісією проекту «Південний потік», а й через розвиток ситуації із Україною. Однак, на його думку, нині говорити про знаходження спільної платформи діалогу ЄС та Росії щодо подальшого розвитку «Східного партнерства», а тим більше, на тему майбутнього України, ще надто рано.
Рада міністрів закордонних справ Європейського союзу планує обговорення останніх подій в Україні. Ця ж тема, вочевидь, буде серед основних на зустрічах дипломатів держав співдружності із головою зовнішньополітичного відомства Росії Сергієм Лавровим, в переговорах із яким братиме участь і керівниця дипломатичного корпусу ЄС Катрін Аштон.
Втім, якщо Європейський парламент своєю останньою резолюцією рішуче засудив дії Росії, націлені перешкодити планам зближення ЄС і держав «Східного партнерства», зокрема, України, то міністри ЄС триматимуться більш «дипломатичної» риторики. Тим часом, Сергій Лавров, зі свого боку продовжуватиме, як каже науковий співробітник московського Інституту системного аналізу Андрій Пйонтковський, «лицемірну дипломатичну лінію Росії».
Путін чинить величезний тиск на Януковича, вимагаючи, щоб той застосував силові заходи щодо МайдануАндрій Пйонтковський
У Брюсслі неодноразово наголошували, що немає жодного сенсу започатковувати тристоронні переговори – України, ЄС та Росії – для вирішення проблемних питань асоціації та ЗВТ між Україною та ЄС.
Кремль щодо України задіює всі засоби – московський політолог
Водночас, на переконання московського аналітика, «Кремль прагне будь-яким чином не допустити асоціації України з ЄС».
«Для Путіна – це був би крах всієї його зовнішньополітичної концепції Євразійського союзу і величезний внутрішньополітичний удар, адже зміна в Україні моделі «бандитського капіталізму», природньо матиме позитивний приклад для Росії. Тому, всі засоби будуть задіяні», – зазначає Радіо Свобода Андрій Пйонтковський.
ЄС не дуже хоче грати з Росією в ігри, хто має бути головним для УкраїниСофія Паґслі
«Хоча нинішній сигнал буде такий: європейці непохитно притримуватимуться своєї лінії. Деякі країни Європи донині краще розуміли Росію, за інших. Тепер те, як поводиться Кремль, стало очевидним для всіх. Я не думаю, що зустрічі в Брюсселі щось змінять, але добре, що розуміння справжньої поведінки Росії прийшло і до тих європейців, які (раніше) цього не усвідомлювали», – вважає Софія Паґслі з Лондона.
Подібну позицію розділяє й експерт із Інституту Європейського союзу із вивчення питань безпеки Ніку Попеску. Він каже, що напруженість між Брюсселем і Москвою останніми місяцями кардинально зросла, не лише через провадження слідства щодо монопольних практик «Газпрому» та блокування Єврокомісією проекту «Південний потік», а й через розвиток ситуації із Україною. Однак, на його думку, нині говорити про знаходження спільної платформи діалогу ЄС та Росії щодо подальшого розвитку «Східного партнерства», а тим більше, на тему майбутнього України, ще надто рано.
