Вільнюс– У перший день саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі представники української опозиції зустрілися із представниками ЄС та виступили із закликом продовжити в Україні роботу місії Кокса-Квасневського. Водночас з боку європейських політиків далі лунали обнадійливі заяви, мовляв, двері Євросоюзу для України залишатимуться відчиненими.
У четвер на Конференції громадянського суспільства, яка проводилася перед самітом «Східного партнерства», побували й представники української опозиції. Голови трьох найбільших опозиційних партій України звернулися до Європарламенту із закликом продовжити місію Кокса-Квасневського.
При цьому її подальша робота мала б дещо іншу специфіку, пояснює Радіо Свобода лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок.
«Місія Кокса-Квасневського, яка була створена нинішньою владою і на їхнє прохання має продовжити свою співпрацю з Україною, тепер опиратиметься не на владу, а на громаду, – пояснює Радіо Свобода український політик. – Якщо ця місія буде продовжена, то тільки завдяки тому, що цього хоче громада – через нас, делегованих до Вільнюса Євромайданом. Приїжджаючи в Україну, їм вже не важливо буде зустрічатися із очільниками, бо вони знають, що то ні до чого не призведе».
Як і багато європейських політиків, колишній президент Європарламенту Пат Кокс цього ж дня звернув увагу на народні протести за євроінтеграцію в Україні та зробив щодо майбутнього активної української молоді обнадійливу заяву.
Ми поклялися тримати двері ЄС відчиненими – Кокс
«Багато громадян в Україні, за оцінками поважних соціологічних опитувань, багато тих, що за власними переконаннями перебувають на вулицях міст по всій країні, й особливо українська молодь – на сході й заході – всі хочуть партнерства з ЄС як шляху до їхнього майбутнього. І ми поклялися їм тримати двері ЄС відчиненими», – зазначив член спостережної місії Європарламенту, підтверджуючи, що продовження його роботи в Україні – можливе.
Цікаво, що в іншій частині Вільнюса у той час завершився Бізнес-форум «Східного партнерства», учасники якого висловили сподівання, що зупинка процесу підписання угоди про асоціацію не є кінцем шляху України до європейського співтовариства.
Тим часом у кулуарах Вільнюського саміту темою номер один була відмова України від підписання угоди. Насамперед, в литовській столиці панує розчарування, бо зробити історичний стрибок у політиці «Східного партнерства» Литві протягом її головування в Раді ЄС не вдалося.
Головна причина цього – Україна. Лаурінас Касчунас, провідний політолог із литовського аналітичного Центру досліджень Східної Європи, з цього приводу зазначив: «Європейський союз не зміг, на відміну від Росії, адекватно відреагувати на зусилля України, щоб із ним зблизитися. Скажімо, в питанні Тимошенко мав місце надмірний тиск, який, зрештою, привів Україну в нікуди. Звичайно, ЄС до того ж, не має спроможності кредитувати, хіба що, висунувши умови щодо лібералізації цін на опалення для населення і таке інше. Євросоюз не має таких важелів впливу, як Росія. Тож, він не може діяти як справжня геополітична потужність, як справжній актор геополітики. Тому, за однією з гіпотез, ЄС, поруч із Росією, дещо втратив Україну».
Янукович ще від початку нічого підписувати не планував – експерт
Втім, на думку аналітика, існує й інша гіпотеза, згідно з якою президент Янукович навіть не планував підписувати угоду про асоціацію.
«Він загравав із ЄС, і водночас загравав із Росією, щоб збільшити свою політичну ціну. Тепер кульмінаційна ситуація така: Янукович дещо продав свою позицію Росії. Хоча ще треба побачити, що він отримає взамін. Відбувалася традиційна гра балансування з одного боку в інший, але наміру підписувати угоду про асоціацію Янукович не мав», – зазначає Лаурінас Касчунас. І найцікавіше у цій ситуації те, що нинішній український лідер сприймає це як власну перемогу, додав литовський експерт.
Президент України Віктор Янукович (праворуч), голова Європейської ради Герман Ван Ромпей (центр), президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу (ліворуч), Вільнюс, 28 листопада 2013 року
Зі свого боку, представники громадянського суспільства Євросоюзу та України після однієї з конференцій перед телекамерами українських та європейських ЗМІ символічно «підписали» угоду про асоціацію.
Із боку ЄС підпис під документом поклав Кшиштоф Бобінський, що є співголовою Керівного комітету Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства». А від України угоду підписав Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва. При цьому він зазначив, що таким чином громадянське суспільство зробило те, що відмовилася зробити українська влада.
