У Європейському союзі залишили згадку про можливе підписання угоди про асоціацію з Україною в оновленому проекті підсумкової декларації Вільнюського саміту учасників ініціативи «Східне партнерство», повідомляє з Брюсселя кореспондент Радіо Свобода, який отримав змінений текст проекту.
Це речення так і лишилося в дужках, як і в попередній версії: «Сьогодні була підписана угода про асоціацію між ЄС і Україною, включно з зоною поглибленої і всеохопної вільної торгівлі».
Це означає, що в Європейському союзі досі не виключають можливості, що президент України Віктор Янукович іще змінить думку відкласти її підписання перед самітом чи вже під час саміту й таки вирішить підписати цю угоду вже нині.
Можете прагнути, але чи зможете вступити?
Водночас із проекту декларації Вільнюського саміту вилучили згадку про статтю угоди про ЄС, яка передбачає можливість вступу до Євросоюзу будь-якої європейської держави, що поважає європейські цінності.
Тепер у цьому тексті мовиться лише про те, що «учасники Вільнюського саміту підтверджують визнання європейських прагнень і європейського вибору деяких країн-партнерів і їхньої відданості побудові глибокої і стійкої демократії».
У попередній версії проекту підсумкової декларації Вільнюського саміту це було сформульовано так: «Саміт визнає суверенне право кожної держави-учасника визначати свої прагнення і остаточну мету у відносинах із Європейським союзом», а також вирішувати, «чи залишатися партнером, відповідно до статті 8 угоди про Європейський союз, чи здійснювати свої європейські прагнення, відповідно до її статті 49».
Знята згадка про статтю 49 угоди про Європейський союз була важлива і з юридичного, і з політичного погляду: ця стаття передбачає, що заявку про вступ до ЄС має право подати будь-яка європейська держава, яка поважає і зобов’язується дотримуватися таких спільних цінностей, як повага людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і дотримання прав людини, включно з правами меншин, у суспільстві, де панує плюралізм, відсутність дискримінації, терпимість, правосуддя, солідарність і рівність чоловіків і жінок.
«Східні партнери» тепер майже як Північна Африка
Крім того, тепер, на відміну від попередньої версії проекту, шість учасників «Східного партнерства» називаються вже не «державами», а «країнами». Згадка про «держави» збереглася лише одного разу – в реченні, скопійованому з подібних декларацій про відносини ЄС із країнами переважно Північної Африки, що є «південними партнерами» Євросоюзу.
Ці зміни вважають ударом по країнах ЄС, які виступають за розширення Євросоюзу, таких, як Польща і Швеція, що сподівалися надати державам-партнерам підтримку в намаганні зблизитися з Євросоюзом, і водночас перемогою скептиків щодо розширення, в першу чергу Німеччини, Франції, Нідерландів і кількох країн півдня ЄС.
Серед інших моментів оновленого проекту – слова про те, що в Євросоюзі «вітають досягнення Молдови у виконанні пунктів плану дій із візової лібералізації». Порівняно з попередніх текстів із нього зникло слово «всіх» (пунктів) – це свідчить, що оголошена було нещодавно в Європейській комісії можливість для Молдови отримати безвізовий режим до країн Шенгенської зони до кінця наступного року ще далеко не є довершеним фактом, і суперечки щодо цього триватимуть.
Також у проекті декларації лишилися і слова щодо Білорусі, які був би дуже радий прибрати офіційний Мінськ – про те, що Євросоюз співпрацює з «білоруським суспільством» і твердо відданий «підтримці білоруського народу».
Вірменія відпала, а що Україна?
Остаточний текст декларації ухвалять уже на саміті ініціативи ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі в Литві на його закінчення 29 листопада після того, як його схвалять голови урядів чи держав країн-членів ЄС, а також представники шести країн-партнерів – Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови й України. Після останніх подій в Україні, а перед тим у Вірменії спільна позиція «східних партнерів» у відстоюванні їхніх позицій, як виглядає, значно послабилася.
Очікували, що на цьому саміті Україна підпише угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським союзом. Схожі угоди мають парафувати Грузія і Молдова. Вірменія, з якою теж готували таку угоду, нещодавно оголосила, що має намір вступати до Митного союзу під егідою Росії, а це виключає можливість мати вільну торгівлю з ЄС.
Минулого тижня уряд України видав розпорядження, яким зупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті. В уряді це рішення пояснювали економічними проблемами і необхідністю поліпшити відносини з Росією, яка останнім часом, напередодні Вільнюського саміту, багато разів застерігала Україну від підписання угоди, обіцяючи різке погіршення економічних зв’язків між країнами і вже здійснивши низку кроків до такого погіршення. У Євросоюзі висловили жаль із приводу цього рішення й заявили, що двері до асоціації з боку ЄС залишаються відчинені.
Матеріал підготували Rikard Jozwiak і Сергій Драчук
Це речення так і лишилося в дужках, як і в попередній версії: «Сьогодні була підписана угода про асоціацію між ЄС і Україною, включно з зоною поглибленої і всеохопної вільної торгівлі».
Це означає, що в Європейському союзі досі не виключають можливості, що президент України Віктор Янукович іще змінить думку відкласти її підписання перед самітом чи вже під час саміту й таки вирішить підписати цю угоду вже нині.
Можете прагнути, але чи зможете вступити?
Водночас із проекту декларації Вільнюського саміту вилучили згадку про статтю угоди про ЄС, яка передбачає можливість вступу до Євросоюзу будь-якої європейської держави, що поважає європейські цінності.
Тепер у цьому тексті мовиться лише про те, що «учасники Вільнюського саміту підтверджують визнання європейських прагнень і європейського вибору деяких країн-партнерів і їхньої відданості побудові глибокої і стійкої демократії».
У попередній версії проекту підсумкової декларації Вільнюського саміту це було сформульовано так: «Саміт визнає суверенне право кожної держави-учасника визначати свої прагнення і остаточну мету у відносинах із Європейським союзом», а також вирішувати, «чи залишатися партнером, відповідно до статті 8 угоди про Європейський союз, чи здійснювати свої європейські прагнення, відповідно до її статті 49».
Знята згадка про статтю 49 угоди про Європейський союз була важлива і з юридичного, і з політичного погляду: ця стаття передбачає, що заявку про вступ до ЄС має право подати будь-яка європейська держава, яка поважає і зобов’язується дотримуватися таких спільних цінностей, як повага людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і дотримання прав людини, включно з правами меншин, у суспільстві, де панує плюралізм, відсутність дискримінації, терпимість, правосуддя, солідарність і рівність чоловіків і жінок.
«Східні партнери» тепер майже як Північна Африка
Крім того, тепер, на відміну від попередньої версії проекту, шість учасників «Східного партнерства» називаються вже не «державами», а «країнами». Згадка про «держави» збереглася лише одного разу – в реченні, скопійованому з подібних декларацій про відносини ЄС із країнами переважно Північної Африки, що є «південними партнерами» Євросоюзу.
Ці зміни вважають ударом по країнах ЄС, які виступають за розширення Євросоюзу, таких, як Польща і Швеція, що сподівалися надати державам-партнерам підтримку в намаганні зблизитися з Євросоюзом, і водночас перемогою скептиків щодо розширення, в першу чергу Німеччини, Франції, Нідерландів і кількох країн півдня ЄС.
Серед інших моментів оновленого проекту – слова про те, що в Євросоюзі «вітають досягнення Молдови у виконанні пунктів плану дій із візової лібералізації». Порівняно з попередніх текстів із нього зникло слово «всіх» (пунктів) – це свідчить, що оголошена було нещодавно в Європейській комісії можливість для Молдови отримати безвізовий режим до країн Шенгенської зони до кінця наступного року ще далеко не є довершеним фактом, і суперечки щодо цього триватимуть.
Також у проекті декларації лишилися і слова щодо Білорусі, які був би дуже радий прибрати офіційний Мінськ – про те, що Євросоюз співпрацює з «білоруським суспільством» і твердо відданий «підтримці білоруського народу».
Вірменія відпала, а що Україна?
Остаточний текст декларації ухвалять уже на саміті ініціативи ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі в Литві на його закінчення 29 листопада після того, як його схвалять голови урядів чи держав країн-членів ЄС, а також представники шести країн-партнерів – Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови й України. Після останніх подій в Україні, а перед тим у Вірменії спільна позиція «східних партнерів» у відстоюванні їхніх позицій, як виглядає, значно послабилася.
Очікували, що на цьому саміті Україна підпише угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським союзом. Схожі угоди мають парафувати Грузія і Молдова. Вірменія, з якою теж готували таку угоду, нещодавно оголосила, що має намір вступати до Митного союзу під егідою Росії, а це виключає можливість мати вільну торгівлю з ЄС.
Минулого тижня уряд України видав розпорядження, яким зупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті. В уряді це рішення пояснювали економічними проблемами і необхідністю поліпшити відносини з Росією, яка останнім часом, напередодні Вільнюського саміту, багато разів застерігала Україну від підписання угоди, обіцяючи різке погіршення економічних зв’язків між країнами і вже здійснивши низку кроків до такого погіршення. У Євросоюзі висловили жаль із приводу цього рішення й заявили, що двері до асоціації з боку ЄС залишаються відчинені.
Матеріал підготували Rikard Jozwiak і Сергій Драчук
