Між двома Майданами: що спільного між 2004-м і 2013-м?

Київ – Нинішній Євромайдан не можна однозначно порівнювати з Помаранчевим майданом. На цьому майже одностайно наголошують колишні учасники Майдану 2004 року, опитані Радіо Свобода. Серед головних відмінностей вони називають насамперед трансформацію у кращий бік самої ідеї протесту. Водночас вони побоюються, що активна участь опозиційних сил наразі може завадити досягненню головної мети Євромайдану – інтеграції з ЄС.

Опір вільних людей, коли у них хочуть відібрати демократію, – ось, мабуть, і все, що об’єднує майдани 2004 і 2013 років. Принаймні, про це говорять колишні учасники Помаранчевої революції, опитані Радіо Свобода.

Серед них і екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Однак він називає і відмінності, зокрема, наголошуючи, що Євромайдан відрізняється від Майдану 2004 року насамперед лідерами.

«Очевидними лідерами Помаранчевого майдану були Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко.
Причому Юлія Тимошенко поклала на вівтар спільної перемоги і перемоги Віктора Ющенка свій політичний авторитет. Сьогодні ж ми не можемо сказати, що на Майдан політичні сили прийшли, маючи загальнонаціонального лідера опозиції. Один є, але вона за ґратами (так боїться її Янукович)», – наголошує він.

Суттєві відмінності між двома Майданами Тарасюк вбачає і в причинах їхньої появи, адже у 2004 українці захищали свій внутрішньополітичний вибір, а сьогодні – зовнішньополітичний, європейський. Водночас політик зауважує, що якби влада не зробила стільки «помилок і цинічних заяв» щодо підписання євроінтеграційної угоди, навряд чи нинішній протест був би настільки масовим.

За ці 9 років виросло взагалі нове покоління українців – Кириленко

Про значну відмінність у чисельності акцій говорить і лідер партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко. Між тим неабиякий позитив він вбачає у тому, що наразі людей єднає не якесь конкретне прізвище, а спільна ідея. На думку політика, це свідчить про зростання рівня демократичної самосвідомості українців.

«За ці 9 років виросло взагалі нове покоління українців, яке хоче бути принципово вільним, принципово незалежним, принципово жити в демократичному суспільстві і європейській країні. Люди говорять про повернення до Європи, про Європейський союз, асоціацію, розуміючи, що це не є швидке рішення і, тим більше, такі рішення не уособлюються жодним із прізвищ лідерів опозиції, які мають місце», – наголошує Кириленко.

Євромайдан може перетворитися на заполітизоване дійство – Томенко

Тим часом ще один учасник подій 2004 року, а нині депутат від «Батьківщини» Микола Томенко говорить про відмінність між двома Майданами за складом їхніх учасників.

«Під час Помаранчевої революції інституціями, які були серед ініціаторів, не були політичні партії, як це нині, а відтак їхня активна участь не була ключовою особливістю. Відповідно не було змагання партійної символіки, акцентів на тому, яку участь бере та чи інша партія чи політичний лідер. Не було такого невидимого протистояння майбутніх кандидатів у президенти», – констатує він.

На думку Томенка, у такій присутності політичних сил нині криється неабияка загроза, адже із громадської акції, головною рушійною силою якої є переважно студенти, Євромайдан має перспективу перетворитися на заполітизоване дійство. А це негативно відобразиться на активності потенційних учасників, які нині розчаровані не лише у владі, але і в опозиції.

Неприпустимо перетворити стратегічну ціль у виборчу риторику – Кінах

Про подібні ризики нової акції протесту говорить і регіонал Анатолій Кінах, який у 2004-му разом з іншими брав участь у революції. За його словами, обидва Майдани схожі тим, що їх учасників об’єднує мрія про краще життя, і цього разу важливо не зрадити цій ідеї.

«Дуже принципово, щоб Україна вже на 23-му році незалежності, маючи відповідний досвід, не дозволила, щоб ця людська надія вкотре стала чинником поточної політичної кон’юнктури і метушні. Неприпустимо, щоб стратегічна ціль України – євроінтеграція – перетворилася у виборчу риторику», – говорить Кінах.

Свого часу Помаранчева революція почалася через фальсифікації результатів президентських виборів. Її учасники вийшли на столичний майдан Незалежності, аби завадити одному із тодішніх кандидатів, Вікторові Януковичу, незаконно обійняти президентську посаду. Цю мету їм вдалося досягти, однак результат революції був недовготривалим через те, що лідери Майдану, перебуваючи при владі, припинили підтримувати один одного і винесли свої міжусобиці назовні, що значно розчарувало учасників революції.

Наразі ж у соціальних мережах закликають організаторів Євромайдану не зрадити його ідеї.