ЄС не диктує Україні, як вирішувати справу Тимошенко

Європейський союз ніколи не диктував Україні, яким саме чином вона має вирішити одну з фактичних умов для підписання угоди про асоціацію – забезпечення виїзду ув’язненої Юлії Тимошенко за кордон на лікування, заявила Даля Ґрібаускайте, президент Литви, яка нині головує в Євросоюзі. Водночас вона наголосила, що доля цієї угоди, яку Київ прагне підписати на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі наприкінці місяця, досі ще не вирішена, і вирішить це своїми діями сама Україна.

Президент Литви Даля Ґрібаускайте заявила у вівторок, що в ЄС завжди говорили, що Україна має «вирішити питання» колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, але ніхто не диктує Україні, як саме цього досягти.

«Ми завжди говорили про необхідність «вирішити питання Тимошенко». Офіційно Європейський союз ніколи не заявляв, у якій формі це варто зробити: звільнити тимчасово, назавжди, помилувати повністю, частково, відпустити на лікування – ніхто не диктує цього Україні, ми ведемо про це переговори, і те, в якій формі можна вирішити це питання, це справа України запропонувати своє вирішення Європейському союзові», – сказала вона на прес-конференції у Вільнюсі.

Звільнення ув’язненої Юлії Тимошенко з-під варти для лікування за кордоном на тих чи інших умовах є однією з фактичних умов Європейського союзу для підписання з Україною угоди про асоціацію на саміті учасників ініціативи ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі наприкінці місяця. При цьому в Євросоюзі, маючи на увазі саме це звільнення, офіційно вживають формулювання про необхідність «вирішити питання вибіркового правосуддя», прикладом якого вважають справу Тимошенко.

Україна сама вирішить, чи бути угоді про асоціацію

Президент Литви, яка нині головує в Європейському союзі, додала, що Україна має сама вирішити, з якою швидкістю вона інтегруватиметься з ЄС.

«Щодо угоди про асоціацію, я певна, що рано чи пізно ми її підпишемо. Але чи відбудеться це у Вільнюсі? Ми дізнаємося про це в останній момент, не раніше. Це буде рішення останнього моменту. І це вирішить в останню мить не Європейський союз, а Україна», – наголосила Даля Ґрібаускайте.

У Євросоюзі до України висунули цілу низку умов, які має виконати Київ до підписання угоди про асоціацію. Серед них, крім справи з вибірковим правосуддям, також реформи судочинства і виборчої системи.

Крім внутрішніх проблем на шляху до асоціації з ЄС, Україна стикається і з зовнішніми, а саме – з економічним тиском і масовою інформаційною кампанією з Росії, що має переконати Київ змінити курс із Європейського союзу на Митний союз під егідою Москви.

Росія програє через тиск на Україну, хоча виграла з Вірменією

Але Даля Ґрібаускайте, країна якої теж пережила це, вважає, що Росія програє з такими кроками.

«Я думаю, що всі ці заходи, які ми бачили проти України, проти Молдови, проти Грузії, проти Литви, проти Вірменії, контрпродуктивні і працюють проти Росії. Бо після цих заходів і у Грузії, і в Україні громадська думка все більше звертається в бік Європи і проти цього тиску. Так само й Литва побувала під кількома хвилями такого тиску від часу нашої незалежності за останні 20 років. Тож я думаю, що всі ці заходи контрпродуктивні», – наголосила вона.

У ЄС звернули увагу і на інформаційну складову російського тиску. «Таку інформаційну війну чи інформаційний тиск вони вперше запровадили проти України, і досі в деяких російських засобах інформації є багато негативної інформації про Україну. Так само і щодо інших країн. Воно й не дивно, що разом із економічними заходами вони вдаються й до інформаційних нападів і провокацій. Саме так ми це оцінюємо», – сказала президент Литви.

На саміті у Вільнюсі, на якому Україна сподівається підписати угоду про асоціацію з ЄС, такі ж угоди мають парафувати Грузія і Молдова. Так само таку угоду мала парафувати і Вірменія, але після зроблених, як вважають, під тиском Москви заяв її керівництва про вступ країни до Митного союзу, членство в якому несумісне з асоціацією з ЄС, із Єреваном ніякого документа в Євросоюзі укладати вже не будуть.