Європейські газети продовжують активно аналізувати можливі наслідки саміту «Східного партнерства» ЄС, котрий пройде 28-29 листопада у Вільнюсі. Експерти схильні розглядати два сценарії розвитку подій після цього саміту. Насамперед, у разі повного успіху саміту, з підписанням угоди про асоціацію вільної торгівлі між ЄС та Україною, дальший процес не стане радістю, а початком болючих реформ (що, на думку аналітиків, менш імовірно). А в разі часткового провалу саміту (через справу Юлії Тимошенко) – програмі «Східного партнерства» ЄС загрожує забуття, попереджають аналітики. Тому деякі з оглядачів на Заході вважають, що «Брюссель повинен підписати угоду з Україною будь-якою ціною». Газети також інформують про складні переговорні процеси між Міжнародним валютним фондом і Україною.
Директор Центру східних досліджень у Варшаві Олаф Осіца пише на сторінках Tyhodnik Powszechny, що майбутнє Східної Європи залежить від того, чи підуть суспільства таких пострадянських країн, як Україна, Грузія, Молдова, на кардинальні реформи та активну співпрацю із Заходом, чи ж «сповзатимуть у сіру й похмуру зону авторитаризму» в межах Митного, Євразійського союзу під егідою Росії, «котрі стануть, у кращому випадку, спробою уповільнити останній етап розпаду СРСР, а не шансом на його відродження». Автор вважає, що успіх саміту «Східного партнерства» 28-29 листопада у Вільнюсі може збільшити шанси на євроінтеграцію для України, Молдови, Грузії, а його частковий провал, наприклад, непідписання угоди з Україною через справу Юлії Тимошенко,
необов’язково, що ці шанси знизить. В обох випадках, як стверджує Осіца, все залежатиме від бажання змін на сході Європи і проведення там реальних економічних та політичних реформ. Автор аналізу також вважає, що успіх саміту ЄС у Вільнюсі з підписанням угоди з Україною зовсім не означає ейфорії та радісного свята, бо несе початок болючих реформ (що менш імовірно), або ж цей успіх не принесе ніяких змін (що більш імовірно). «У другому випадку, при провалі, – зауважує Олаф Осіца, – політична динаміка у Європі буде, ймовірно, сприяти падінню інтересу країн ЄС до концепції асоціації країн, розташованих на сході».
Чеський оглядач Томаш Захер пише на сторінках празького часопису Respekt про те, що ЄС повинен чітко й консолідовано реагувати на спроби Росії шляхом тиску зашкодити зближенню пострадянських країн Східної Європи із Заходом. Автор також вважає, що «Брюссель повинен твердо стояти на своєму і підписати договір з Україною будь-якою ціною». Захер переконаний, що це має статися «навіть не дивлячись на об’єктивні проблеми з політикою України, бо те, що вона приєднається до «культиваційної сили» ЄС, для всього континенту буде надзвичайно важливим».
Російський оглядач «Коммерсанта», Віктор Лошак, переконаний, що Росії «зараз важливіше не налякати Україну, а, скоріше, самій зрозуміти, чому в кроці Києва на Захід у Вільнюсі присутній не лише мотив «швидше прийти до Європи», а й «скоріше втекти подалі від Росії»? Автор також вважає, що в Кремлі не розуміють, як європейський вибір об’єднує українців і як різко впала привабливість російських інтеграційних проектів на кшталт Митного союзу.
Австрійська Der Standard публікує резюме керівника місії Міжнародного валютного фонду в Україні Ніколая Ґеорґієва з приводу перебування місії Фонду в Києві на кінець жовтня. У звіті місії МВФ, зокрема, сказано, що, незважаючи на певні успіхи в реформуванні економіки і фінансів владою президента Януковича, все ще є низка проблем, які заважають Фонду піти на подальше продовження фінансування у рамках кредиту для України. Йдеться про необхідність розширити обмежену гнучкість курсу гривні, зменшити занадто великий бюджетний дефіцит Києва, а також значні проблеми в енергетичному секторі. Місія Фонду запропонувала Україні підвищити ступінь довіри до банківського сектору не лише зниженням позицій іноземної валюти, а й шляхом незалежних аудитів банків з метою перевірки якості й пропорційності кредитів та рівня надійності банків. МВФ також пропонує значно скоротити місця і зарплати в громадському секторі, зменшувати невиправдані державні субсидії. Фонд також вимагає підвищити комунальні платежі громадян і пом’якшувати політику тут через соціальну підтримку близько 40 відсотків найбіднішого населення України.
Директор Центру східних досліджень у Варшаві Олаф Осіца пише на сторінках Tyhodnik Powszechny, що майбутнє Східної Європи залежить від того, чи підуть суспільства таких пострадянських країн, як Україна, Грузія, Молдова, на кардинальні реформи та активну співпрацю із Заходом, чи ж «сповзатимуть у сіру й похмуру зону авторитаризму» в межах Митного, Євразійського союзу під егідою Росії, «котрі стануть, у кращому випадку, спробою уповільнити останній етап розпаду СРСР, а не шансом на його відродження». Автор вважає, що успіх саміту «Східного партнерства» 28-29 листопада у Вільнюсі може збільшити шанси на євроінтеграцію для України, Молдови, Грузії, а його частковий провал, наприклад, непідписання угоди з Україною через справу Юлії Тимошенко,
необов’язково, що ці шанси знизить. В обох випадках, як стверджує Осіца, все залежатиме від бажання змін на сході Європи і проведення там реальних економічних та політичних реформ. Автор аналізу також вважає, що успіх саміту ЄС у Вільнюсі з підписанням угоди з Україною зовсім не означає ейфорії та радісного свята, бо несе початок болючих реформ (що менш імовірно), або ж цей успіх не принесе ніяких змін (що більш імовірно). «У другому випадку, при провалі, – зауважує Олаф Осіца, – політична динаміка у Європі буде, ймовірно, сприяти падінню інтересу країн ЄС до концепції асоціації країн, розташованих на сході».
Чеський оглядач Томаш Захер пише на сторінках празького часопису Respekt про те, що ЄС повинен чітко й консолідовано реагувати на спроби Росії шляхом тиску зашкодити зближенню пострадянських країн Східної Європи із Заходом. Автор також вважає, що «Брюссель повинен твердо стояти на своєму і підписати договір з Україною будь-якою ціною». Захер переконаний, що це має статися «навіть не дивлячись на об’єктивні проблеми з політикою України, бо те, що вона приєднається до «культиваційної сили» ЄС, для всього континенту буде надзвичайно важливим».
Російський оглядач «Коммерсанта», Віктор Лошак, переконаний, що Росії «зараз важливіше не налякати Україну, а, скоріше, самій зрозуміти, чому в кроці Києва на Захід у Вільнюсі присутній не лише мотив «швидше прийти до Європи», а й «скоріше втекти подалі від Росії»? Автор також вважає, що в Кремлі не розуміють, як європейський вибір об’єднує українців і як різко впала привабливість російських інтеграційних проектів на кшталт Митного союзу.
Австрійська Der Standard публікує резюме керівника місії Міжнародного валютного фонду в Україні Ніколая Ґеорґієва з приводу перебування місії Фонду в Києві на кінець жовтня. У звіті місії МВФ, зокрема, сказано, що, незважаючи на певні успіхи в реформуванні економіки і фінансів владою президента Януковича, все ще є низка проблем, які заважають Фонду піти на подальше продовження фінансування у рамках кредиту для України. Йдеться про необхідність розширити обмежену гнучкість курсу гривні, зменшити занадто великий бюджетний дефіцит Києва, а також значні проблеми в енергетичному секторі. Місія Фонду запропонувала Україні підвищити ступінь довіри до банківського сектору не лише зниженням позицій іноземної валюти, а й шляхом незалежних аудитів банків з метою перевірки якості й пропорційності кредитів та рівня надійності банків. МВФ також пропонує значно скоротити місця і зарплати в громадському секторі, зменшувати невиправдані державні субсидії. Фонд також вимагає підвищити комунальні платежі громадян і пом’якшувати політику тут через соціальну підтримку близько 40 відсотків найбіднішого населення України.
