Доступність посилання

ТОП новини

Агресивний інфантилізм робить чоловіків поганими батьками


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)
Київ – Чоловік несе таку ж відповідальність за дітей, як і мати, адже жінка народжує дитину, довіряючи чоловікові. Уникаючи відповідальності за дитину, інфантильний батько просто «тікає» від проблем. Аналіз показує, що освічені чоловіки з активною життєвою позицією, як правило, є відповідальними батьками. Нерозвинуті чоловіки, обтяжені поганими звичками та негативним досвідом власного дитинства, не лише не здатні виховувати своїх дітей, а й можуть бути небезпечними для них.

Щонайменше двома дитячими смертями від «важкої руки» розлюченого батька позначився цьогорічний вересень. У Донецькій області 27-річний чоловік забив до смерті свого шестирічного сина за те, що той втік до бабусі. Хлопчик помирав і кликав на допомогу, але батько не викликав швидкої допомоги. А на Вінниччині нерідний батько примусив навіки замовкнути дворічного пасинка, бо той довго плакав. Ці звірства жахають й свідчать про «здичавіння» певного прошарку суспільства, спричинене бідністю, вживанням алкоголю чи наркотиків та повною руйнацію моральних цінностей.

Це крайнощі, але й типові явища теж не викликають оптимізму. Експерти кажуть, що пересічна українська родина – це родина, де вихованням дітей займається переважно мати. До того ж в Україні щороку зростає кількість неповних родин, де мати вже є не лише єдиною вихователькою, а й єдиною годувальницею.

24.09.2013
Роль батька і матері у вихованні дитини однакова – психолог

В Україні кожна п’ята родина є неповною, і щороку кількість таких сімей збільшується далі

Дослідження показують, що переважна більшість неповнолітніх злочинців виховувалась у неблагополучних сім’ях. Здебільшого «неблагополучність» проявлялася у жорстокості й байдужості дорослих. Такі родини, до того ж, часто руйнуються – і до 40 % неповнолітніх злочинців вийшли з неповних сімей, а 5 % взагалі не мають батьків.

«Демонстративна безвідповідальність батька» є традицією?

Насилля у суспільстві майже завжди відображення спотворених моделей поведінки в родині, зокрема, безвідповідальної, агресивної моделі поведінки батька-чоловіка, вважає експерт з питань безпеки Юрій Костюченко.

«Причина чоловічої безвідповідальності в родині – агресивний інфантилізм. Агресивний, тому що в нас традиційно живучий нав’язаний паттерн (шаблон, модель, – ред) «козака», а козак за визначенням є воїном, тобто він у родинному житті є безвідповідальнішим за, наприклад, бюргера», – написав Костюченко на сторінці програми «Ми разом» у мережі Facebook.

Радянська влада, на думку Костюченка, цю безвідповідальність лише закріпила, переклавши все на державу. «Ось ми і маємо кілька поколінь агресивно інфантильних чоловіків, які демонстративно уникають відповідальності і відтворюють насильство в родині і суспільстві. «Демонстративна безвідповідальність батька» є просто традицією. Це проявляється у відстороненні від родинних справ і обов’язків, а найяскравіше відбивається в регулярних проявах жорстокості до дружини і дітей («наведення порядку»). В цьому і має, на думку безвідповідального батька, виявлятися «батьківське виховання», а все інше – має давати мати… так закріплюється деформований паттерн сімейної і соціальної поведінки, спотворений «образ чоловіка», – вважає експерт.

Освічені й захоплені чоловіки «дружать» зі своїми дітьми?

З української традиції треба брати найкраще з того, що придатне для виховання дітей, наголошує батько чотирьох дітей, кобзар, лірник, керівник ансамблю «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко. Його підтримує письменник і батько Андрій Бондар. На їхню думку чоловік несе чи не більшу відповідальність за виховання дитини, аніж мати, яка її народила. Головне ж, що має дати батько своїй дитині – це відчуття захищеності та гарний приклад.
Відповідальність за дітей – ознака справжнього чоловіка
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:21:25 0:00
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG