Сімферополь – Рівно 5 років тому, 8 серпня 2008 року, із Севастополя на грузинську війну вийшов перший корабель російського флоту. Насправді командування Чорноморського флоту Росії розпочало підготовку до перекидання сил до грузинського узбережжя ще до початку збройного конфлікту Росії і Грузії, вважає військовий експерт, капітан 1-го рангу запасу Мирослав Мамчак. За його словами, українські військові не виключали можливості силового перешкоджання виходові російських кораблів на війну, однак цьому завадила відсутність правових підстав. Експерт каже, що українська влада не зробила висновків із російсько-грузинського конфлікту, і зараз немає захисту від можливого використання Росією української території під час конфліктів із третіми державами.
В інтерв’ю Радіо Свобода Мирослав Мамчак розповів, що, за даними з військових джерел, 8 серпня 2008 року великий десантний корабель Чорноморського флоту Росії «Ямал» із підрозділами морської піхоти вийшов із Севастопольської бухти. Заявку на вихід корабля російські військові подали, як і належить за міждержавною угодою, за добу – 7 серпня, коли бойові дії в Цхінвальському регіоні ще не почалися.
«Для військових не було таємницею, що наближався варіант силового вирішення цього абхазько-російсько-грузинського конфлікту. І коли була подана заявка на вихід кораблів у Новоросійськ, то стало зрозуміло, що сили флоту до чогось будуть залучені, бо якихось навчань за планом не було», – розповів Мирослав Мамчак.
Згодом «Ямал» взяв курс на грузинське узбережжя, а морські піхотинці висадилися в Потійському порту. Разом з тим, за даними тих же джерел, підготовка морських піхотинців до операції почалася ще раніше – 6 серпня спостерігався пік їхніх тренувань на полігоні в Козачій бухті.
Окрім «Ямала», до грузинського узбережжя також пішли ще два великі десантні кораблі. Ця група плавзасобів брала участь у військових навчаннях «Кавказ-2008» неподалік Новоросійська, але до бази після їхнього завершення, попри очікування, одразу не повернулася.
Не повернулися вчасно з навчань і бомбардувальники 917-го окремого мішаного авіаполку в Качі, які залишилися в російській Анапі в очікуванні війни. Це, а також інформація про активне відновлення російськими військовими залізниці до Абхазії, свідчили, що на Кавказі визріває війна, розповів Мамчак.
Україна не мала й не має юридичних важелів щодо подібних ситуацій – експерт
Згодом із Севастопольської бухти до Кавказького узбережжя вийшла оперативно створена велика ударна група кораблів Чорноморського флоту Росії. У її складі було 8 кораблів, у тому числі флагман флоту, ракетний крейсер «Москва». На його борту перебував командувач Чорноморського флоту з оперативною групою.
Мирослав Мамчак каже, що залучення такого потужного угруповання проти країни, в якої не було повноцінного флоту, було неадекватним.
«На той час у Грузії, по суті, на морі воювати було нічим. Єдиний ракетний катер «Тбілісі», куплений в Україні, стояв без зброї в ремонті головних машин і вийти в море не міг. Крім сторожового катера, умовно його так називаю, бо насправді це перероблена «Комета», і ще трьох малих швидкісних глісерів, у них нічого не було», – зазначив офіцер запасу.
На його думку, перед російськими військовими стояло завдання заблокувати Грузію з моря і знищити її берегову інфраструктуру. Це вдалося зробити частково, за винятком порту Батумі, куди якраз прямував американський крейсер.
Мирослав Мамчак пригадує, що ті дні були дуже напруженими у Севастополі. Не виключався варіант блокування Севастопольської бухти, щоб не допустити участі російських військових у війні з української території. Офіцер каже, що сил і засобів для цього було достатньо, але не було правових підстав.
«Щоб протистояти силовим шляхом, то це питання обговорювалося. Але треба було мати юридичні підстави для цього. Міністр оборони і командувач ВМС України їх не мали, як і не мав верховний головнокомандувач. Росіяни тоді подали заявку, що вони йдуть до Новоросійська – використали, по суті, шпарину в угоді про базування флоту. Й Україна не мала юридичних важелів, щоб перешкодити їхньому виходові із Севастополя», – розповів військовий експерт.
Українське керівництво й досі не зробило висновків з цієї війни, вважає Мамчак, бо, подовживши угоду про перебування Чорноморського флоту Росії в Україні, не домоглося юридичного врегулювання проблеми участі російських військових у бойових діях з української території проти третіх країн. Чинні міждержавні угоди це питання обходять, зазначив капітан 1-го рангу запасу Мирослав Мамчак.
В інтерв’ю Радіо Свобода Мирослав Мамчак розповів, що, за даними з військових джерел, 8 серпня 2008 року великий десантний корабель Чорноморського флоту Росії «Ямал» із підрозділами морської піхоти вийшов із Севастопольської бухти. Заявку на вихід корабля російські військові подали, як і належить за міждержавною угодою, за добу – 7 серпня, коли бойові дії в Цхінвальському регіоні ще не почалися.
Для військових не було таємницею, що наближався варіант силового вирішення цього абхазько-російсько-грузинського конфлікту
«Для військових не було таємницею, що наближався варіант силового вирішення цього абхазько-російсько-грузинського конфлікту. І коли була подана заявка на вихід кораблів у Новоросійськ, то стало зрозуміло, що сили флоту до чогось будуть залучені, бо якихось навчань за планом не було», – розповів Мирослав Мамчак.
Згодом «Ямал» взяв курс на грузинське узбережжя, а морські піхотинці висадилися в Потійському порту. Разом з тим, за даними тих же джерел, підготовка морських піхотинців до операції почалася ще раніше – 6 серпня спостерігався пік їхніх тренувань на полігоні в Козачій бухті.
Окрім «Ямала», до грузинського узбережжя також пішли ще два великі десантні кораблі. Ця група плавзасобів брала участь у військових навчаннях «Кавказ-2008» неподалік Новоросійська, але до бази після їхнього завершення, попри очікування, одразу не повернулася.
Не повернулися вчасно з навчань і бомбардувальники 917-го окремого мішаного авіаполку в Качі, які залишилися в російській Анапі в очікуванні війни. Це, а також інформація про активне відновлення російськими військовими залізниці до Абхазії, свідчили, що на Кавказі визріває війна, розповів Мамчак.
Україна не мала й не має юридичних важелів щодо подібних ситуацій – експерт
Згодом із Севастопольської бухти до Кавказького узбережжя вийшла оперативно створена велика ударна група кораблів Чорноморського флоту Росії. У її складі було 8 кораблів, у тому числі флагман флоту, ракетний крейсер «Москва». На його борту перебував командувач Чорноморського флоту з оперативною групою.
Мирослав Мамчак каже, що залучення такого потужного угруповання проти країни, в якої не було повноцінного флоту, було неадекватним.
На той час у Грузії на морі воювати було нічим. Єдиний ракетний катер «Тбілісі», куплений в Україні, стояв без зброї в ремонті головних машин і вийти в море не міг
На його думку, перед російськими військовими стояло завдання заблокувати Грузію з моря і знищити її берегову інфраструктуру. Це вдалося зробити частково, за винятком порту Батумі, куди якраз прямував американський крейсер.
Мирослав Мамчак пригадує, що ті дні були дуже напруженими у Севастополі. Не виключався варіант блокування Севастопольської бухти, щоб не допустити участі російських військових у війні з української території. Офіцер каже, що сил і засобів для цього було достатньо, але не було правових підстав.
«Щоб протистояти силовим шляхом, то це питання обговорювалося. Але треба було мати юридичні підстави для цього. Міністр оборони і командувач ВМС України їх не мали, як і не мав верховний головнокомандувач. Росіяни тоді подали заявку, що вони йдуть до Новоросійська – використали, по суті, шпарину в угоді про базування флоту. Й Україна не мала юридичних важелів, щоб перешкодити їхньому виходові із Севастополя», – розповів військовий експерт.
Українське керівництво й досі не зробило висновків з цієї війни, вважає Мамчак, бо, подовживши угоду про перебування Чорноморського флоту Росії в Україні, не домоглося юридичного врегулювання проблеми участі російських військових у бойових діях з української території проти третіх країн. Чинні міждержавні угоди це питання обходять, зазначив капітан 1-го рангу запасу Мирослав Мамчак.