Дискусії щодо повернення в Україні до смертної кари не вщухають

Київ – Збільшення кількості особливо жорстоких злочинів укупі з корумпованим правосуддям спричинило в Україні дискусії щодо доцільності повернення смертної кари. Щоправда, і ті, хто виступає за цей вид покарання, і ті, хто проти, зійшлися в одному: головне – повернути Україні справедливе правосуддя, вільне від корупції, політичних та фінансових впливів та інтересів.

У процесі обговорення проблем сьогодення, українці полюбляють озиратись назад, шукаючи у сивій старовині відповіді на сучасні питання. Так, обговорюючи питання, чи повертати у кримінальний кодекс смертну кару, українці згадують навіть часи Київської Русі. Київський князь Володимир Мономах у своєму «Повчанні дітям» рекомендував не вбивати ні винного, ані тим більше безвинного, закликаючи не знищувати «християнську душу».

Натомість за козаччини (за існування Запорізької Січі) смертна кара існувала, але то була засторога проти можливих серйозних порушень, засіб, який унеможливлював скоєння злочинів, зауважив у розмові з Радіо Свобода київський історик Олександр Палій.

«Якщо ми говоримо про сучасний світ, де злочинців можна ізолювати надовго, надійно, і у них майже немає шансів кудись утекти, то сенс смертної кари як запобіжник від злочинів значною мірою нівелюється. Туту можна довго дискутувати, чи має право суспільство забирати життя у члена суспільства, – але це життя, яке не вони йому давали», – зазначив Палій.

Щоправда, Палій також додає, що за окремі особливо серйозні злочини смертна кара мала би «висіти» над злочинцем, як певна пересторога, але при цьому покарання на смерть має вживатись максимально рідко.

«Мені здається, в Україні кару на смерть можна було б застосувати за окреме дуже і дуже обмежене коло злочинів. І то не одразу, а за кілька років після винесення вироку: щоб можна було перевірити всі нюанси справи, чи не було при розслідуванні ніяких помилок і щоб у Президента були час і можливість здійснити помилування», – вважає Палій.

Політики: смертна кара – після подолання корупції у судах

Серед тих, хто підтримує повернення смертної кари, ба, більше – готовий це питання виносити на обговорення парламенту та уряду, – комуністи та представники Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

Народний депутат, комуніст Олександ Голуб пояснює позицію КПУ таким чином: «Розвиток подій у державі щодо криміналу та економічних злочинів підтверджує, що в особливих випадках, безмовно, ми повинні повернутись до цієї міри покарання».

Голуб вважає, що таким чином «суспільство може захищати себе, виходячи з того, наскільки ефективним буде цей захист. На цьому етапі розвитку держави це необхідно зробити. Але, насамперед, необхідно ввести суд присяжних і змінити судову систему. Лише після цього можливо перейти на вищу міру покарання – покарання на смерть», – каже представник КПУ.

Заступник голови ВО «Свобода» Андрій Мохник пропонує спершу здійснити судову реформу, подолати корупцію у правоохоронних органах та судах. Тобто, спершу потрібна люстрація, зміна системи влади та людей при владі, бо за нинішнього становища в Україні смертна кара може бути використана проти опозиції, з політичних міркувань тощо, вважає політик.

«Треба зробити, як зробили у країнах Центральної та Східної Європи, у країнах Балтії та у Грузії – треба найперше провести люстрацію. Лише після цього можемо говорити про те, що в Україні має бути смертна кара, – зауважує Мохник. – Адже є злочини, за які має бути саме така відповідальність. По-перше, це військова зрада, крім того, дії, які наносять шкоду національним інтересам, і садистські та (або) серійні злочини».

Правозахисники: позбавляти життя ніхто не має права

Правозахисники виступають проти повернення смертної кари і піддають критиці пропозиції радикально налаштованих політиків і політичних сил, як лівих, так і правих. Заяви проти повернення кари на смерть (страти) ухвалили Українська правнича фундація. Українська Гельсінська група з прав людини, «Міжнародна амністія» та інші організації.

Крім того, відсутність смертної кари – обов’язкова умова для перебування держави у Раді Європи. Тож в Україні мораторій на виконання смертних вироків уперше почав діяти у 1995 році, незадовго до вступу країни до цієї організації. Але виконання смертних вироків припинено тільки у 97-му році, і від того часу в Україні вже ніколи нікого не страчували, нагадують правозахисники.

Координатор представництва міжнародної амністії в Україні Тетяна Мазур у розмові з Радіо Свобода зазначила, що у грудні 1999 року Конституційний Суд визнав, що смертна кара суперечить Конституції України, чим остаточно закрив шлях до її відновлення. «У зв’язку з цим, у 2000 році Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального кодексу України, суди більше не карають злочинців на смерть», – каже Мазур.

За її словами, у разі повернення смертної кари, Україна повинна буде вийти з Ради Європи і скасувати кілька десятків національних законодавчих актів та міжнародних документів, які держава зобов’язалась виконувати.

За даними міжнародних правозахисних організацій, дві третини країн світу відмовились від застосування смертної кари; минулого року тільки у 20 державах планети (зі 198) виконано смертні вироки.

В Європі страчувати людей продовжують лише у Білорусі, кажуть правозахисники.