Прага – Західні експерти вважають, що вирішальним для зовнішньополітичного вибору України між ЄС та Євразійським союзом під командою Москви стане нове ціноутворення на російський газ для Києва. Перші два кроки наростання неухильної могутності Росії в Європі вже зроблені, як наголошують впливові аналітики. Вони мають на увазі відкриття «Північного потоку» та поглинання газотранспортної системи Білорусі «Газпромом». Третім кроком у цьому напрямку, як попереджають на Заході, стане ГТС України. Захисники Юлії Тимошенко попереджають пресу про те, що так зване апеляційне слухання у справі їхньої підзахисної буде лише «технічним» і суд залишить вирок Печерського суду у справі Тимошенко без змін.
Впливова «Волл Стріт Джорнал» вважає, що Росія, з відкриттям «Північного потоку» та запровадженням контролю над газотранспортною системою Білорусі, зробила два важливі кроки «для забезпечення надійних експортних маршрутів газу на найбільш прибутковий ринок». Третім кроком, як попереджає видання, буде Україна: «Головна мета Кремля на нинішніх переговорах з Києвом щодо нового довготривалого газового договору – забезпечити контроль над українською газотранспортною системою». На думку видання, Європа фактично пасивна в її енергетичній дипломатії з Росією, а внаслідок двох згаданих перших кроків Москва легше здолає опір України, «бо ринкова влада «Газпрому» значно зміцніла».
Стівен Крістенсен, експерт з Празького інституту з питань безпеки, попереджає на сторінках брюссельського видання Euractiv, що «український газ та пов’язані з ним інтереси безпеки можуть переважити торгові пропозиції» Європи для Києва. Автор вважає, що ЄС фактично втратив Україну ще під час Помаранчевої революції 2004 року, коли «не зміг плекати рідкісний український заклик до демократії та здійснення тут реальної політичної реформи». Угода про асоціацію між ЄС та Україною, як зауважує експерт з Праги, є одним з останніх життєво важливих стимулів Європи, здатним примушувати до політичної реформи в Києві. Автор цього аналізу також зауважує, що Путін і його російські сили знають сьогодні про свою перевагу в ситуації боротьби з Європою за Україну і «Янукович може відкинути Угоду про асоціацію і зберегти сьогодні добрі стосунки з Москвою, бо зробити інакше для нього було б небезпечно, тим більше, коли ЄС не має потенційної сили проти Росії у цьому плані…». Хоча, як попереджає Крістенсен, «допоки Європа потребує російський газ, Україна у підсумку отримає свої гроші за транзитні послуги, і з цим Янукович також має рахуватися, подумавши двічі перед зміною статусу-кво».
Польська «Жечпосполіта» цитує адвоката Юлії Тимошенко Сергія Власенка, котрий каже журналістам у Києві, що початок 1 грудня слухання у справі засудження Юлії Тимошенко до 7 років ув’язнення в апеляційному суді Києва на два тижні раніше від запланованого (13 грудня) може означати лише суто «технічну процедуру», котрою суд покаже, чи варто очікувати змін попереднього вироку щодо Тимошенко. Власенко також вважає, що на засіданні суду 1 грудня вже стане зрозуміло, як має поводитися захист Юлії Тимошенко. Адвокат ув’язненого лідера опозиції також наголосив, що, на його глибоке переконання, «жива Тимошенко Януковичу не потрібна».
Впливова «Волл Стріт Джорнал» вважає, що Росія, з відкриттям «Північного потоку» та запровадженням контролю над газотранспортною системою Білорусі, зробила два важливі кроки «для забезпечення надійних експортних маршрутів газу на найбільш прибутковий ринок». Третім кроком, як попереджає видання, буде Україна: «Головна мета Кремля на нинішніх переговорах з Києвом щодо нового довготривалого газового договору – забезпечити контроль над українською газотранспортною системою». На думку видання, Європа фактично пасивна в її енергетичній дипломатії з Росією, а внаслідок двох згаданих перших кроків Москва легше здолає опір України, «бо ринкова влада «Газпрому» значно зміцніла».
Стівен Крістенсен, експерт з Празького інституту з питань безпеки, попереджає на сторінках брюссельського видання Euractiv, що «український газ та пов’язані з ним інтереси безпеки можуть переважити торгові пропозиції» Європи для Києва. Автор вважає, що ЄС фактично втратив Україну ще під час Помаранчевої революції 2004 року, коли «не зміг плекати рідкісний український заклик до демократії та здійснення тут реальної політичної реформи». Угода про асоціацію між ЄС та Україною, як зауважує експерт з Праги, є одним з останніх життєво важливих стимулів Європи, здатним примушувати до політичної реформи в Києві. Автор цього аналізу також зауважує, що Путін і його російські сили знають сьогодні про свою перевагу в ситуації боротьби з Європою за Україну і «Янукович може відкинути Угоду про асоціацію і зберегти сьогодні добрі стосунки з Москвою, бо зробити інакше для нього було б небезпечно, тим більше, коли ЄС не має потенційної сили проти Росії у цьому плані…». Хоча, як попереджає Крістенсен, «допоки Європа потребує російський газ, Україна у підсумку отримає свої гроші за транзитні послуги, і з цим Янукович також має рахуватися, подумавши двічі перед зміною статусу-кво».
Польська «Жечпосполіта» цитує адвоката Юлії Тимошенко Сергія Власенка, котрий каже журналістам у Києві, що початок 1 грудня слухання у справі засудження Юлії Тимошенко до 7 років ув’язнення в апеляційному суді Києва на два тижні раніше від запланованого (13 грудня) може означати лише суто «технічну процедуру», котрою суд покаже, чи варто очікувати змін попереднього вироку щодо Тимошенко. Власенко також вважає, що на засіданні суду 1 грудня вже стане зрозуміло, як має поводитися захист Юлії Тимошенко. Адвокат ув’язненого лідера опозиції також наголосив, що, на його глибоке переконання, «жива Тимошенко Януковичу не потрібна».
