На відміну від деяких європейських країн, наприклад, Литви, наразі жоден метр української газової труби не належить росіянам, відтак, прямого зв’язку між російсько-європейською суперечкою щодо «Третього енергетичного пакету» та енергетичною ситуацією всередині України немає. Проте, каже Радіо Свобода колишній посол з особливих доручень щодо енергетичної безпеки В’ячеслав Княжницький, це матиме значення у разі створення газового консорціуму за участю України.
«Ми не можемо допустити російського монополіста, який володіє газовими родовищами, до управління ГТС, – зазначає Княжницький. – По перше, це заборонено законом про газ, який ми ухвалили, і це заборонено «Третім пакетом», який ми можемо адаптувати. Україна ще не взяла таких зобов’язань. Але, в принципі, всі члени Енергетичного співтовариства будуть упроваджувати «Третій енергетичний пакет». Зараз у нас тільки «Другий пакет», який теж, до речі, не дозволяє монополісту управління ГТС».
«Газпром» не може володіти українськими газовими активами. Де-юре
Що ж до перспективи створення газового консорціуму, то, зважаючи на те, що з 1 лютого цього року Україна є повноправним членом Енергетичного співтовариства, «Газпром» не може брати у ньому участь.
«Будь-яка російська компанія, яка не має інтересів в Україні по розподілу газу, тобто, не володіє енергоносієм, може бути залучена, але це не «Газпром». На сьогодні законодавство забороняє такій компанії, як «Газпром», брати участь в управлінні українською ГТС», – коментує В’ячеслав Княжницький.
Дешевший газ чи євроінтеграція?
Нинішнє погіршення відносин між Москвою та Брюсселем навряд чи зіграє на руку Києва, остільки заяви українських чиновників свідчать, що заради здешевлення газу, Україна готова іти на суттєві поступки Росії, вважає експерт енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Омельченко. Йдеться про створення спільного газотранспортного консорціуму з Росією. Знижка на газ буде еквівалентною пакету акцій, який буде проданий «Газпрому». Такий консорціум суперечитиме зобов’язанням України, як члена Енергетичного співтовариства. І якщо це станеться, це буде лакмусовим папірцем щодо визначення зовнішньополітичного вектора України, наголошує Омельченко.
«Якщо Україна дійсно погодиться створювати консорціум з «Газпромом», це проявить позицію і справжні наміри України, точніше, української влади щодо інтеграції, – зазначає експерт. – Чи дійсно Україна має намір інтегруватися в єдиний енергетичний простір і взагалі економічно в Євросоюз? Або ж це просто ширма для абсолютно інших процесів, які у першу чергу направлені на консервацію олігархономіки».
«Ми не можемо допустити російського монополіста, який володіє газовими родовищами, до управління ГТС, – зазначає Княжницький. – По перше, це заборонено законом про газ, який ми ухвалили, і це заборонено «Третім пакетом», який ми можемо адаптувати. Україна ще не взяла таких зобов’язань. Але, в принципі, всі члени Енергетичного співтовариства будуть упроваджувати «Третій енергетичний пакет». Зараз у нас тільки «Другий пакет», який теж, до речі, не дозволяє монополісту управління ГТС».
«Газпром» не може володіти українськими газовими активами. Де-юре
Що ж до перспективи створення газового консорціуму, то, зважаючи на те, що з 1 лютого цього року Україна є повноправним членом Енергетичного співтовариства, «Газпром» не може брати у ньому участь.
«Будь-яка російська компанія, яка не має інтересів в Україні по розподілу газу, тобто, не володіє енергоносієм, може бути залучена, але це не «Газпром». На сьогодні законодавство забороняє такій компанії, як «Газпром», брати участь в управлінні українською ГТС», – коментує В’ячеслав Княжницький.
Дешевший газ чи євроінтеграція?
Нинішнє погіршення відносин між Москвою та Брюсселем навряд чи зіграє на руку Києва, остільки заяви українських чиновників свідчать, що заради здешевлення газу, Україна готова іти на суттєві поступки Росії, вважає експерт енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Омельченко. Йдеться про створення спільного газотранспортного консорціуму з Росією. Знижка на газ буде еквівалентною пакету акцій, який буде проданий «Газпрому». Такий консорціум суперечитиме зобов’язанням України, як члена Енергетичного співтовариства. І якщо це станеться, це буде лакмусовим папірцем щодо визначення зовнішньополітичного вектора України, наголошує Омельченко.
«Якщо Україна дійсно погодиться створювати консорціум з «Газпромом», це проявить позицію і справжні наміри України, точніше, української влади щодо інтеграції, – зазначає експерт. – Чи дійсно Україна має намір інтегруватися в єдиний енергетичний простір і взагалі економічно в Євросоюз? Або ж це просто ширма для абсолютно інших процесів, які у першу чергу направлені на консервацію олігархономіки».
| «Третій енергопакет» містить шість законодавчих актів, які передбачають обмеження на діяльність вертикально-інтегрованих компаній, таких, як «Газпром», що обмежує діяльність російського газового холдингу. Пакет передбачає, що компанії, які продають газ, не можуть володіти транспортними мережами. Президент Росії Дмитро Медведєв усередині жовтня заявляв, що ухвалення Євросоюзом «Третього енергетичного пакету» створить проблеми для російсько-європейської енергетичної співпраці, тож Москва змушена ухвалити зустрічні заходи. Тепер же російський міністр енергетики Сергій Шматко повідомив, що переговори з ЄС щодо цього зайшли у глухий кут. За повідомленням російської газети «Коммерсант», Євросоюз відмовив «Газпрому» в особливому правовому статусі «Південного потоку», а це потрібно російській стороні, щоб вивести цей газопровід з-під дії «Третього енергетичного пакета». |
