Брюссель – Німеччина, яку вважають двигуном економіки та фінансів зони євро, через поширення кризи теж починає проявляти ознаки слабкості. Цього тижня світові інвестори почали втрачати довіру і до цієї країни, що донині вважалася, так би мовити, «острівцем» стабільності й гарантом доброго фінансового здоров’я європейського валютного союзу. Економічні експерти, тим часом, констатують, що наразі все більше спостерігається відтік капіталів за межі зони обігу зони євро.
На Німеччину з її потужною економікою та суворою бюджетною дисципліною регулярно вказували як на взірець для слабших країн єврозони. Її лідер Анґела Меркель за кожної нагоди повторювала своїм європейським колегам, що в її господарстві справи йдуть значно краще, ніж у інших. Але важка боргова криза все ж добралася і до цієї країни. Фінансові експерти пояснюють це тим, що світові ринки починають втрачати інтерес не так до німецької економіки, як до всього проекту єдиної європейської валюти.
Фахівець у сфері світових фінансів Александр Де Ґрот із брюссельського аналітичного центру «Петеркам» пояснює це тим, що «кризова інфекція поширюється всіма країнами зони євро».
«Як наслідок, від цих країн вимагають додаткових гарантій через підвищені ризики. Тим часом, проблема у тому, що євровалюта перебуває у небезпеці, тож зрозуміло, що навіть у Німеччині інвестиції не мають надійного притулку. Ми є свідками відпливу капіталів за межі зони євро», – каже експерт.
Американський долар, швейцарський франк або золото останнім часом використовуються інвесторами значно частіше, ніж євро. Хоча ця тенденція може змінитися у будь-який час, додає Александр Де Ґрот.
Наразі Німеччина мусить докладати значніших зусиль, щоб не лише самій втриматися на плаву, але й не дати «потонути» іншим державам зони обігу єдиної європейської валюти. Йдеться не тільки про солідарність. Справа у тому, що 60 відсотків німецького експорту, на якому головним чином і тримається економіка країни, орієнтовані на партнерів по єврозоні. З огляду на це, німці аж ніяк на зацікавлені у тому, щоб їхні головні клієнти стали банкрутами.
Інвесторів лякає і державний борг Німеччини
З іншого боку, наростання недовіри інвесторів до німецького ринку пов’язане із розміром державного боргу. За даними Європейської комісії, він становить понад 80 відсотків ВВП Німеччини. Для порівняння: державний борг Фінляндії налічує неповних 50 відсотків, а ослаблена кризою Іспанія має борг на рівні 65 відсотків від свого ВВП.
У четвер у Страсбурзі лідери Німеччини, Франції та Італії зробили спільну заяву, згідно з якою ці три найпотужніші економіки європейської співдружності готові піти на будь-які кроки для підтримки євро та забезпечення стабільності валютного союзу, куди входять 17 держав співдружності. Проте, через розбіжності у поглядах на шляхи виходу з кризи, скажімо, офіційного Парижа чи Берліна, ухвалення рішень на рівні всього монетарного союзу значно гальмуються.
На Німеччину з її потужною економікою та суворою бюджетною дисципліною регулярно вказували як на взірець для слабших країн єврозони. Її лідер Анґела Меркель за кожної нагоди повторювала своїм європейським колегам, що в її господарстві справи йдуть значно краще, ніж у інших. Але важка боргова криза все ж добралася і до цієї країни. Фінансові експерти пояснюють це тим, що світові ринки починають втрачати інтерес не так до німецької економіки, як до всього проекту єдиної європейської валюти.
Фахівець у сфері світових фінансів Александр Де Ґрот із брюссельського аналітичного центру «Петеркам» пояснює це тим, що «кризова інфекція поширюється всіма країнами зони євро».
«Як наслідок, від цих країн вимагають додаткових гарантій через підвищені ризики. Тим часом, проблема у тому, що євровалюта перебуває у небезпеці, тож зрозуміло, що навіть у Німеччині інвестиції не мають надійного притулку. Ми є свідками відпливу капіталів за межі зони євро», – каже експерт.
Американський долар, швейцарський франк або золото останнім часом використовуються інвесторами значно частіше, ніж євро. Хоча ця тенденція може змінитися у будь-який час, додає Александр Де Ґрот.
Наразі Німеччина мусить докладати значніших зусиль, щоб не лише самій втриматися на плаву, але й не дати «потонути» іншим державам зони обігу єдиної європейської валюти. Йдеться не тільки про солідарність. Справа у тому, що 60 відсотків німецького експорту, на якому головним чином і тримається економіка країни, орієнтовані на партнерів по єврозоні. З огляду на це, німці аж ніяк на зацікавлені у тому, щоб їхні головні клієнти стали банкрутами.
Інвесторів лякає і державний борг Німеччини
З іншого боку, наростання недовіри інвесторів до німецького ринку пов’язане із розміром державного боргу. За даними Європейської комісії, він становить понад 80 відсотків ВВП Німеччини. Для порівняння: державний борг Фінляндії налічує неповних 50 відсотків, а ослаблена кризою Іспанія має борг на рівні 65 відсотків від свого ВВП.
У четвер у Страсбурзі лідери Німеччини, Франції та Італії зробили спільну заяву, згідно з якою ці три найпотужніші економіки європейської співдружності готові піти на будь-які кроки для підтримки євро та забезпечення стабільності валютного союзу, куди входять 17 держав співдружності. Проте, через розбіжності у поглядах на шляхи виходу з кризи, скажімо, офіційного Парижа чи Берліна, ухвалення рішень на рівні всього монетарного союзу значно гальмуються.
