Світові інвестори виявляють нетерплячість, бо європейці зволікають із пошуками грошей, які б надали фондові стабільності зони євро більшої ваги. Як саме мають його наповнювати, щоб досягти рівня одного трильйона євро, мають визначити після вивчення ринку та консультацій, що триватимуть до кінця місяця. Європейці не хочуть, щоб фінансування надходило із державних коштів країн-членів співдружності. Безсумнівно, нині основна надія покладається на приватні фінансові установи та іноземні держави. Європа сподівається вирішити це питання до кінця нинішнього місяця.
Європейський фонд фінансової стабільності має бути «захисним муром» єдиної європейської валюти. Саме на це звертає увагу британський міністр фінансів Джордж Осборн, який каже, що світ повинен переконатися у дієвості європейського стабілізаційного фонду.
«Нам слід зосередити зусилля, щоб створити цей «захисний мур», – зазначає британський міністр. – І недостатньо тільки казати, що ми його маємо. Єврозона тепер повинна переконливо продемонструвати, що «захисний мур» існує і він має достатньо ресурсів».
Податок на банківські трансакції тільки «жваво обговорювали»
Для збору коштів на владнання непередбачуваних кризових ситуацій чи на інші нагальні потреби Єврокомісія пропонує до 2014 року впровадити податок на банківські трансакції. Проте, як зазначив міністр фінансів Польщі Ян Вінсент-Ростовський, на зустрічі Ради міністрів ЄС із фінансових питань «цей податок тільки жваво обговорювали, бо думки з цього приводу дуже різні».
«На засіданні «Групи двадцяти» минулого тижня досягти угоди щодо цього податку було неможливо. Але якщо він стане можливим, принаймні у Євросоюзі, то це буде прогресом. Якщо ні, то ймовірно, ми його впровадимо тільки у єврозоні», – зауважив з цього приводу міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс.
Дорогі кредити підвищать бюджетну дисципліну – експерт
Тим часом, місцеві економічні експерти шукають причини й рецепти для оздоровлення єврозони. «Проблему євровалюти слід вирішувати, враховуючи те, що за 10 років існування вона служила деяким країнам своєрідним джерелом субсидій», – вважає професор економіки Вільного брюссельського університету та «Бізнес-школи Солвей» Ерік Де Келенер.
«Адже всі були переконані, що тільки-но держава приєднувалася до єврозони, то одразу могла розраховувати на державні гарантії Німеччини. Такі країни, як Греція чи Італія, скористалися низькими відсотковими ставками фінансування. Це, зрештою, й стало для них своєрідною візою для накопичення надмірних боргів», – додає експерт.
Ерік Де Келенер також висловив переконання, що нинішнє небувале зростання відсоткових ставок на кредити для багатьох держав зони євро стане їм наукою та стимулом до більшої бюджетної дисципліни.
Вже два дні поспіль Італія через величезний борговий тягар змушена позичати гроші під рекордно високі відсоткові ставки – найвищі за весь 10-річний період існування євро.
Європейський фонд фінансової стабільності має бути «захисним муром» єдиної європейської валюти. Саме на це звертає увагу британський міністр фінансів Джордж Осборн, який каже, що світ повинен переконатися у дієвості європейського стабілізаційного фонду.
«Нам слід зосередити зусилля, щоб створити цей «захисний мур», – зазначає британський міністр. – І недостатньо тільки казати, що ми його маємо. Єврозона тепер повинна переконливо продемонструвати, що «захисний мур» існує і він має достатньо ресурсів».
Податок на банківські трансакції тільки «жваво обговорювали»
Для збору коштів на владнання непередбачуваних кризових ситуацій чи на інші нагальні потреби Єврокомісія пропонує до 2014 року впровадити податок на банківські трансакції. Проте, як зазначив міністр фінансів Польщі Ян Вінсент-Ростовський, на зустрічі Ради міністрів ЄС із фінансових питань «цей податок тільки жваво обговорювали, бо думки з цього приводу дуже різні».
«На засіданні «Групи двадцяти» минулого тижня досягти угоди щодо цього податку було неможливо. Але якщо він стане можливим, принаймні у Євросоюзі, то це буде прогресом. Якщо ні, то ймовірно, ми його впровадимо тільки у єврозоні», – зауважив з цього приводу міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс.
Дорогі кредити підвищать бюджетну дисципліну – експерт
Тим часом, місцеві економічні експерти шукають причини й рецепти для оздоровлення єврозони. «Проблему євровалюти слід вирішувати, враховуючи те, що за 10 років існування вона служила деяким країнам своєрідним джерелом субсидій», – вважає професор економіки Вільного брюссельського університету та «Бізнес-школи Солвей» Ерік Де Келенер.
«Адже всі були переконані, що тільки-но держава приєднувалася до єврозони, то одразу могла розраховувати на державні гарантії Німеччини. Такі країни, як Греція чи Італія, скористалися низькими відсотковими ставками фінансування. Це, зрештою, й стало для них своєрідною візою для накопичення надмірних боргів», – додає експерт.
Ерік Де Келенер також висловив переконання, що нинішнє небувале зростання відсоткових ставок на кредити для багатьох держав зони євро стане їм наукою та стимулом до більшої бюджетної дисципліни.
Вже два дні поспіль Італія через величезний борговий тягар змушена позичати гроші під рекордно високі відсоткові ставки – найвищі за весь 10-річний період існування євро.
