Про зниження градусу напруги в українсько-російських газових переговорах можуть свідчити останні заяви українських чиновників. За словами міністра енергетики Юрія Бойка, Україна більше не планує оскаржувати газові угоди, підписані у 2009 році у міжнародних судах, а мінятиме діючі договори виключно у ході переговорів. (Про готовність вирішувати газову суперечку у судовому порядку говорив раніше Президент Віктор Янукович). А Прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що в обмін на дешевший газ Київ йтиме на суттєві поступки.
Результатом перегорів, насамперед, може стати створення газотранспортного консорціуму. Зважаючи на те, що наразі ситуація щодо будівництва нових газопроводів в обхід України не найкраща для Росії, українська газотранспортна система знову стає їй цікавою, вважає експерт з енергетичних питань Олена Павленко. І важливим у цій ситуації є те, щоб у цьому консорціумі брала участь не тільки російська, але й європейська сторона.
«Як заявляє український уряд, такі переговори з Європейською комісією проводилися. Тристоронній консорціум є можливим, – зазначає Павленко. – Важливо, щоб ці тристоронні переговори мали логічне завершення і сформували конкретний механізм, а не повторили ситуацію 2003 року, коли німецьку сторону, яка теж була готова брати участь у консорціумі, відсунули від участі».
Газовий посередник повернеться?
Ще одним результатом газових домовленостей з Росією може стати повернення компанії-посередника між «Нафтогазом» та «Газпромом», припускає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. І, за словами Корольчука, такий варіант лобіює українська сторона.
«На переговори в «Газпром» від України їздять люди, які мають відношення до Фірташа, з усіх сил намагаються вскочити в останній поїзд, переконати росіян залучити посередника. Не виключено, що тимчасово він може з'явитися, на рік чи два».
Також експерти припускають, що до пакету українсько-російських газових домовленостей може увійти приватизація газорозподільних компаній, облгазів. Окрім цього, може йтися і про низку інших суто економічних поступок, зазначає Юрій Корольчук.
«Там стоїть питання більшої інтеграції загальної української економіки до Росії,– вважає Корольчук. – Це і авіаційна промисловість, і суднобудівна, Одеський припортовий завод. Стоїть питання про ще більше поглинання Росією української економіки, того, що залишилося».
Прем’єр Азарова обіцяв, що газові домовленості з Росією будуть досягнуті до кінця жовтня. І якщо це станеться у зазначені терміни, то, на думку оглядачів, навряд чи йтиметься про зміну газових контрактів. Швидше за все, це буде певна знижка в обмін на щось, як це було із Харківськими угодами.
Результатом перегорів, насамперед, може стати створення газотранспортного консорціуму. Зважаючи на те, що наразі ситуація щодо будівництва нових газопроводів в обхід України не найкраща для Росії, українська газотранспортна система знову стає їй цікавою, вважає експерт з енергетичних питань Олена Павленко. І важливим у цій ситуації є те, щоб у цьому консорціумі брала участь не тільки російська, але й європейська сторона.
«Як заявляє український уряд, такі переговори з Європейською комісією проводилися. Тристоронній консорціум є можливим, – зазначає Павленко. – Важливо, щоб ці тристоронні переговори мали логічне завершення і сформували конкретний механізм, а не повторили ситуацію 2003 року, коли німецьку сторону, яка теж була готова брати участь у консорціумі, відсунули від участі».
Газовий посередник повернеться?
Ще одним результатом газових домовленостей з Росією може стати повернення компанії-посередника між «Нафтогазом» та «Газпромом», припускає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. І, за словами Корольчука, такий варіант лобіює українська сторона.
«На переговори в «Газпром» від України їздять люди, які мають відношення до Фірташа, з усіх сил намагаються вскочити в останній поїзд, переконати росіян залучити посередника. Не виключено, що тимчасово він може з'явитися, на рік чи два».
Також експерти припускають, що до пакету українсько-російських газових домовленостей може увійти приватизація газорозподільних компаній, облгазів. Окрім цього, може йтися і про низку інших суто економічних поступок, зазначає Юрій Корольчук.
«Там стоїть питання більшої інтеграції загальної української економіки до Росії,– вважає Корольчук. – Це і авіаційна промисловість, і суднобудівна, Одеський припортовий завод. Стоїть питання про ще більше поглинання Росією української економіки, того, що залишилося».
Прем’єр Азарова обіцяв, що газові домовленості з Росією будуть досягнуті до кінця жовтня. І якщо це станеться у зазначені терміни, то, на думку оглядачів, навряд чи йтиметься про зміну газових контрактів. Швидше за все, це буде певна знижка в обмін на щось, як це було із Харківськими угодами.
