Почалося з того, що у п’ятницю після обіду до Брюсселя прибули міністри фінансів 18 країн зони євро. У суботу до них приєднаються колеги з решти країн-членів Євросоюзу.
Кульмінацією цього своєрідного марафону політиків стане зустріч лідерів об’єднаної Європи, що відбудеться у неділю. Саміт складатиметься з двох частин: спочатку всі 27 лідерів ЄС вирішуватимуть загальні питання, а по обіді проблеми європейського валютного союзу вирішуватимуть тільки представники єврозони.
Але і цього буде недостатньо, бо Париж та Берлін щойно оголосили, що у середу слід буде знову зібратися на чергове засідання Європейської ради.
Серед найважливіших тем – як дати «зелене світло» наступному траншеві грошової допомоги Греції. Ці 8 мільярдів євро Афіни досі не отримали, бо не виконали взятих на себе зобов’язань перед Євросоюзом, Європейським центральним банком та МВФ.
Інші проблеми стосуються участі приватних банків у цих рятівних маневрах та їхньої майбутньої рекапіталізації.
Важливе місце займуть також дискусії щодо збільшення грошового фонду, який використовуватимуть, коли нові держави єврозони потраплятимуть до цієї, так би мовити, «кризової м’ясорубки». Як виявилося, чотирьохсот з половиною мільярдів, що їх нині має цей фонд, далеко недостатньо для допомоги великим, але фінансово ослабленим державам, на кшталт Італії чи Іспанії.
Кінця євростражданням після саміту не очікують
«Ми переживаємо надзвичайно чутливий момент європейського будівництва, – заявив напередодні зустрічей голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. – Рішення, які будуть чи не будуть ухвалені (самітом), безсумнівно, матимуть вплив. У «дорожній карті», ухваленій Європейською комісією, ми дуже чітко зазначили: ми перебуваємо на вирішальному етапі, який вимагає чітких, рішучих та комплексних відповідей».
Щоб дещо поправити репутацію єврозони в очах світових інвесторів, учасники цього саміту ЄС спробують домовитися щодо методів примноження так званого «Європейського фонду фінансової стабільності».
Однак Жозе Мануель Баррозу каже, що не слід сподіватися, що криза зникне одразу після саміту.
«Навіть якщо ми знайдемо спільне політичне рішення щодо всіх елементів, які будуть перед нами на столі, на що я надіюся, – це не означає, що після цього не настане фаза їх впровадження, – зазначає він. – Тож слід бути чесними: ми не можемо надіятися, що одразу настане кінець наших страждань».
Баррозу цього разу значно обережніший у своїх прогнозах, а це, на думку оглядачів, ілюструє, наскільки складна ситуація і наскільки нелегко Європейському Союзові ухвалювати рішучі та комплексні рішення.
Кульмінацією цього своєрідного марафону політиків стане зустріч лідерів об’єднаної Європи, що відбудеться у неділю. Саміт складатиметься з двох частин: спочатку всі 27 лідерів ЄС вирішуватимуть загальні питання, а по обіді проблеми європейського валютного союзу вирішуватимуть тільки представники єврозони.
Але і цього буде недостатньо, бо Париж та Берлін щойно оголосили, що у середу слід буде знову зібратися на чергове засідання Європейської ради.
Серед найважливіших тем – як дати «зелене світло» наступному траншеві грошової допомоги Греції. Ці 8 мільярдів євро Афіни досі не отримали, бо не виконали взятих на себе зобов’язань перед Євросоюзом, Європейським центральним банком та МВФ.
Інші проблеми стосуються участі приватних банків у цих рятівних маневрах та їхньої майбутньої рекапіталізації.
Важливе місце займуть також дискусії щодо збільшення грошового фонду, який використовуватимуть, коли нові держави єврозони потраплятимуть до цієї, так би мовити, «кризової м’ясорубки». Як виявилося, чотирьохсот з половиною мільярдів, що їх нині має цей фонд, далеко недостатньо для допомоги великим, але фінансово ослабленим державам, на кшталт Італії чи Іспанії.
Кінця євростражданням після саміту не очікують
«Ми переживаємо надзвичайно чутливий момент європейського будівництва, – заявив напередодні зустрічей голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. – Рішення, які будуть чи не будуть ухвалені (самітом), безсумнівно, матимуть вплив. У «дорожній карті», ухваленій Європейською комісією, ми дуже чітко зазначили: ми перебуваємо на вирішальному етапі, який вимагає чітких, рішучих та комплексних відповідей».
Щоб дещо поправити репутацію єврозони в очах світових інвесторів, учасники цього саміту ЄС спробують домовитися щодо методів примноження так званого «Європейського фонду фінансової стабільності».
Однак Жозе Мануель Баррозу каже, що не слід сподіватися, що криза зникне одразу після саміту.
«Навіть якщо ми знайдемо спільне політичне рішення щодо всіх елементів, які будуть перед нами на столі, на що я надіюся, – це не означає, що після цього не настане фаза їх впровадження, – зазначає він. – Тож слід бути чесними: ми не можемо надіятися, що одразу настане кінець наших страждань».
Баррозу цього разу значно обережніший у своїх прогнозах, а це, на думку оглядачів, ілюструє, наскільки складна ситуація і наскільки нелегко Європейському Союзові ухвалювати рішучі та комплексні рішення.
