Останні заяви Києва та Москви щодо газової теми на Заході не пройшли безслідно. Експерт із українських питань у лондонському офісі Європейської ради зовнішніх відносин Ендрю Вілсон припускає, що можливі зрушення у цих обмінах застереженнями, які нарешті перейшли у площину переговорів, вочевидь, пов’язані із офіційним висуненням Володимира Путіна кандидатом на президентські вибори.
«По-перше, це, можливо, пов’язане зі ймовірним поверненням Путіна до президенства, – каже британський політолог. – Українці завжди усвідомлювали, що його кампанія буде головним чином пов’язана з ідеєю возз’єднання слов’ян. По-друге, це, можливо, має зв’язок із застереженнями з боку Євросоюзу щодо суду над Тимошенко, бо його реакція виявилася набагато потужнішою, ніж передбачалося».
На думку Ендрю Вілсона, той факт, що Путін готується до виборів, може призвести до конкретнішого кроку в цих переговорах. До того ж, наближення підписання угоди про зону вільної торгівлі між Києвом та Брюсселем вимагатиме від росіян цікавих пропозицій, щоб тримати Україну в своїй орбіті.
Єврокомісія не коментує, але довіряє
Речниця єврокомісара з питань енергетики Марлене Гольцнер відмовилася коментувати останні заяви, бо вони стосуються двох країн, які перебувають за межами Євросоюзу. Однак вона зауважила, що Єврокомісія сподівається і вірить Україні, яка запевняла, що ці переговори не матимуть ніяких наслідків для газопостачання до європейських споживачів. Представниця євроустанови нагадує: Україна – член Європейської енергетичної спільноти і ухвалюватиме рішення відповідно до правил цього об’єднання.
Не так політичні, як технічні причини вбачає у зрушенні переговорів Києва та Москви експерт із енергетичних питань варшавського Центру східних досліджень Войцех Конончук.
«Деякий прорив є точно, хоча у переговорах позиція України, порівняно із Москвою, – слабка, – каже він. – Але були дві речі, які цю позицію поліпшували: це газотранспортна мережа і «Нафтогаз», який українці відмовилися об’єднувати із «Газпромом». Ще існує можливість створення консорціуму. Після виникнення проблем у проекті «Південний потік», через незгоду Туреччини, «Газпром» повернувся до ідеї консорціуму. Україна ж цю ідею хоче використати для зміни контракту».
«Газпром» нічого задарма не дасть – польський експерт
Польський аналітик водночас вказує на ще одну важливу причину пришвидшення переговорів щодо газових домовленостей 2009 року. Справа полягає у бажанні України приєднатися до так званого «третього енергетичного пакету», що створить «Газпромові» серйозні проблеми, бо після цього в росіян практично не буде можливості приєднатися до консорціуму.
«Продавець енергоносіїв, тобто газу, не зможе стати власником транспортної інфраструктури на території країни, яка приєдналася до «третього енергопакету». Але я впевнений, що згода Москви на зміни контракту все ж буде означати, що Україна піде на серйозні поступки. У цьому не має жодних сумнівів», – зазначає польський експерт.
Войцех Конончук також додав, що попри заяви про дружбу, «Газпром» нічого Україні задарма не дасть. Але, «якщо Росія й вийде переможницею у цих переговорах, що найімовірніше, то це ще не означатиме, що Київ у них зазнає нищівної поразки».
«По-перше, це, можливо, пов’язане зі ймовірним поверненням Путіна до президенства, – каже британський політолог. – Українці завжди усвідомлювали, що його кампанія буде головним чином пов’язана з ідеєю возз’єднання слов’ян. По-друге, це, можливо, має зв’язок із застереженнями з боку Євросоюзу щодо суду над Тимошенко, бо його реакція виявилася набагато потужнішою, ніж передбачалося».
На думку Ендрю Вілсона, той факт, що Путін готується до виборів, може призвести до конкретнішого кроку в цих переговорах. До того ж, наближення підписання угоди про зону вільної торгівлі між Києвом та Брюсселем вимагатиме від росіян цікавих пропозицій, щоб тримати Україну в своїй орбіті.
Єврокомісія не коментує, але довіряє
Речниця єврокомісара з питань енергетики Марлене Гольцнер відмовилася коментувати останні заяви, бо вони стосуються двох країн, які перебувають за межами Євросоюзу. Однак вона зауважила, що Єврокомісія сподівається і вірить Україні, яка запевняла, що ці переговори не матимуть ніяких наслідків для газопостачання до європейських споживачів. Представниця євроустанови нагадує: Україна – член Європейської енергетичної спільноти і ухвалюватиме рішення відповідно до правил цього об’єднання.
Не так політичні, як технічні причини вбачає у зрушенні переговорів Києва та Москви експерт із енергетичних питань варшавського Центру східних досліджень Войцех Конончук.
«Деякий прорив є точно, хоча у переговорах позиція України, порівняно із Москвою, – слабка, – каже він. – Але були дві речі, які цю позицію поліпшували: це газотранспортна мережа і «Нафтогаз», який українці відмовилися об’єднувати із «Газпромом». Ще існує можливість створення консорціуму. Після виникнення проблем у проекті «Південний потік», через незгоду Туреччини, «Газпром» повернувся до ідеї консорціуму. Україна ж цю ідею хоче використати для зміни контракту».
«Газпром» нічого задарма не дасть – польський експерт
Польський аналітик водночас вказує на ще одну важливу причину пришвидшення переговорів щодо газових домовленостей 2009 року. Справа полягає у бажанні України приєднатися до так званого «третього енергетичного пакету», що створить «Газпромові» серйозні проблеми, бо після цього в росіян практично не буде можливості приєднатися до консорціуму.
«Продавець енергоносіїв, тобто газу, не зможе стати власником транспортної інфраструктури на території країни, яка приєдналася до «третього енергопакету». Але я впевнений, що згода Москви на зміни контракту все ж буде означати, що Україна піде на серйозні поступки. У цьому не має жодних сумнівів», – зазначає польський експерт.
Войцех Конончук також додав, що попри заяви про дружбу, «Газпром» нічого Україні задарма не дасть. Але, «якщо Росія й вийде переможницею у цих переговорах, що найімовірніше, то це ще не означатиме, що Київ у них зазнає нищівної поразки».
