Серед позитивних набутків 20-річчя незалежності українці називають наявність товарів широкого споживання, можливість проявляти приватну ініціативу, створювати і вести власний бізнес, а також можливість подорожувати. У той же час вони скаржаться на неможливість влаштуватися на роботу за фахом, нерівність можливостей для представників різних верств населення щодо отримання суспільних благ та загальну неефективність чинної економічної моделі. Це – результати дослідження українських соціологів «Моніторинг соціальних змін», під час якого вони аналізували зміни добробуту громадян із впровадженням ринкових перетворень.
Недовіра українців до ринкової економіки, зокрема, до приватизації, яку також зафіксувало дослідження, експерти пов’язують із загальною недовірою громадян до влади, яка посилює свої позиції з кожним роком.
«На жаль, мені здається, в країні дискредитовано саме поняття «реформа», тож коли починають говорити про будь-яке реформування, одразу виникають побоювання: а що поганого це нам принесе. Тому що це, власне, досвід історичний у людей, що зміни неодмінно вдарять по «простих» людях», – зазначає старший науковий співробітник Інституту соціології Ірина Бекешкіна.
Із промисловості і сільського господарства – у сферу послуг
До початку двохтисячних років постійно скорочувалась чисельність зайнятих у державному секторі і, відповідно, зростала – у приватному. Багато підприємств закрили. За інформацією Держкомстату, за роки незалежності удвічі впала зайнятість населення у промисловості, вчетверо – у сільському господарстві. Звідти українці перейшли працювати у сферу послуг – у готелі, ресторани, розважальні комплекси, зауважує інший соціолог Ольга Іващенко.
Крім того, за її словами, зростає відсоток непрацюючих. Однак вони – не безробітні, а задіяні у так званій «неформальній економіці» – без офіційного працевлаштування та фіксованої заробітної плати, говорить соціолог.
Окрім того, Ольга Іващенко наголошує: кількість людей, що працює за фахом, щороку скорочується.
«Чверть людей працездатного віку здатна пожертвувати улюбленою професією, яка не дає достатнього заробітку, на користь виключно дохідної роботи», – зазначає вона.
Серед тенденцій, що закріпилися останніми роками, соціологи назвали зростаюче бажання українців займатися власним бізнесом, і пошук «підробітку».
Недовіра українців до ринкової економіки, зокрема, до приватизації, яку також зафіксувало дослідження, експерти пов’язують із загальною недовірою громадян до влади, яка посилює свої позиції з кожним роком.
«На жаль, мені здається, в країні дискредитовано саме поняття «реформа», тож коли починають говорити про будь-яке реформування, одразу виникають побоювання: а що поганого це нам принесе. Тому що це, власне, досвід історичний у людей, що зміни неодмінно вдарять по «простих» людях», – зазначає старший науковий співробітник Інституту соціології Ірина Бекешкіна.
Із промисловості і сільського господарства – у сферу послуг
До початку двохтисячних років постійно скорочувалась чисельність зайнятих у державному секторі і, відповідно, зростала – у приватному. Багато підприємств закрили. За інформацією Держкомстату, за роки незалежності удвічі впала зайнятість населення у промисловості, вчетверо – у сільському господарстві. Звідти українці перейшли працювати у сферу послуг – у готелі, ресторани, розважальні комплекси, зауважує інший соціолог Ольга Іващенко.
Крім того, за її словами, зростає відсоток непрацюючих. Однак вони – не безробітні, а задіяні у так званій «неформальній економіці» – без офіційного працевлаштування та фіксованої заробітної плати, говорить соціолог.
Окрім того, Ольга Іващенко наголошує: кількість людей, що працює за фахом, щороку скорочується.
«Чверть людей працездатного віку здатна пожертвувати улюбленою професією, яка не дає достатнього заробітку, на користь виключно дохідної роботи», – зазначає вона.
Серед тенденцій, що закріпилися останніми роками, соціологи назвали зростаюче бажання українців займатися власним бізнесом, і пошук «підробітку».