В інтерв’ю місцевій газеті прем’єр-міністр Греції Йоргос Папандреу заявив, що країна продовжить іти шляхом бюджетних скорочень, бо дефолт був би катастрофою для Греції.
Як пояснював Папандреу минулого місяця, країна має провести зміни, які дозволять їй стати на власні ноги.
«Греція стоїть на роздоріжжі. Більшість людей хоче, щоб ми продовжили значні зміни, які ми вже розпочали. Ми проводимо політику змін, яка не лише дозволить припинити нинішню кризу, але і призведе до побудови стійкої економіки, націленої на розвиток, збудує Грецію, яка буде справедливою, спиратиметься на власні сили і віритиме в себе», – заявляв він тоді.
Міністри фінансів країн єврозони мають підготувати рекомендації для лідерів країн Євросоюзу, які мають зібратися наступного тижня і вирішити, чи варто надавати Афінам новий пакет фінансової допомоги для погашення кредитів. Попередній пакет допомоги, що сягав 110 мільярдів євро, не досяг успіху, бо ринки продовжують вважати грецький борг занадто великим і побоюються банкрутства країни. Крім фінансової катастрофи для самої Греції, такий сценарій означав би втрату довіри до євро як до спільної валюти 17 країн і, як наслідок, до всього Європейського Союзу.
Щодо порятунку Греції нема єдності
Частиною плану порятунку Греції є рефінансування її боргу, коли власники грецьких боргових зобов’язань, термін яких збігає, замість виплати за ними грошей отримали б нові облігації. Але Німеччина та Європейський центральний банк не можуть дійти згоди щодо того, чи потрібно долучати до такого порятунку Греції ще і приватних інвесторів.
Німеччина хотіла б підстрахуватися за рахунок такого залучення. Та на думку представників ЄЦБ, якщо Афіни оголосять про те, що буде продовжений і термін виплати зобов’язань приватним кредиторам, то ринок сприйме це як дефолт із відповідними наслідками для всієї єврозони, навіть якщо участь приватних власників грецьких облігацій у рефінансуванні боргу Афін була б тільки суто добровільна.
Очікується, що на зустрічі в Брюсселі міністри фінансів країн єврозони домовляться про новий пакет допомоги Греції, що сягатиме від 90 до 120 мільярдів євро, хоча експерти не очікують від сьогоднішнього засідання остаточного рішення.
Два тижні тому чільні політики Європейського союзу намагалися запевнити своїх головних торговельних партнерів із «Групи восьми», що ЄС не допустить того, щоб Афіни оголосили себе банкрутом.
Як пояснював Папандреу минулого місяця, країна має провести зміни, які дозволять їй стати на власні ноги.
«Греція стоїть на роздоріжжі. Більшість людей хоче, щоб ми продовжили значні зміни, які ми вже розпочали. Ми проводимо політику змін, яка не лише дозволить припинити нинішню кризу, але і призведе до побудови стійкої економіки, націленої на розвиток, збудує Грецію, яка буде справедливою, спиратиметься на власні сили і віритиме в себе», – заявляв він тоді.
Міністри фінансів країн єврозони мають підготувати рекомендації для лідерів країн Євросоюзу, які мають зібратися наступного тижня і вирішити, чи варто надавати Афінам новий пакет фінансової допомоги для погашення кредитів. Попередній пакет допомоги, що сягав 110 мільярдів євро, не досяг успіху, бо ринки продовжують вважати грецький борг занадто великим і побоюються банкрутства країни. Крім фінансової катастрофи для самої Греції, такий сценарій означав би втрату довіри до євро як до спільної валюти 17 країн і, як наслідок, до всього Європейського Союзу.
Щодо порятунку Греції нема єдності
Частиною плану порятунку Греції є рефінансування її боргу, коли власники грецьких боргових зобов’язань, термін яких збігає, замість виплати за ними грошей отримали б нові облігації. Але Німеччина та Європейський центральний банк не можуть дійти згоди щодо того, чи потрібно долучати до такого порятунку Греції ще і приватних інвесторів.
Німеччина хотіла б підстрахуватися за рахунок такого залучення. Та на думку представників ЄЦБ, якщо Афіни оголосять про те, що буде продовжений і термін виплати зобов’язань приватним кредиторам, то ринок сприйме це як дефолт із відповідними наслідками для всієї єврозони, навіть якщо участь приватних власників грецьких облігацій у рефінансуванні боргу Афін була б тільки суто добровільна.
Очікується, що на зустрічі в Брюсселі міністри фінансів країн єврозони домовляться про новий пакет допомоги Греції, що сягатиме від 90 до 120 мільярдів євро, хоча експерти не очікують від сьогоднішнього засідання остаточного рішення.
Два тижні тому чільні політики Європейського союзу намагалися запевнити своїх головних торговельних партнерів із «Групи восьми», що ЄС не допустить того, щоб Афіни оголосили себе банкрутом.
