Греція – «зелене світло» для інших ослаблених економік?
Втім, рятувати, вочевидь, таки доведеться. Інакше інвестори втратять довіру до всіх країн єврозони, бо не будуть впевнені у поверненні своїх вкладів. З іншого боку, банкрутство Греції означало б крах багатьох ланок європейської банківської системи. Як твердять експерти, це призвело б до ланцюгової реакції, подібної до тієї, яку викликала фатальна відмова США рятувати свій банк «Lehman Brothers», що зрештою порушило всю систему світових фінансів.
Чи не стане цей перший порятунок країни єврозони сигналом і для інших держав, що входять до неї, але також мають значні борги та послаблені кризою державні бюджети?
Саме це питання й поставило багатьох європейських політичних лідерів у скрутне становище. Адже після греків допомогу можуть попросити й інші, скажімо ірландці чи португальці, яким теж не можна позаздрити. Саме тому минулотижневе прохання Афін про надання їм фінансової допомоги знову супроводжується сумнівами та вимогами переконливих гарантій. Навіть Франція, що донині була доволі поблажливою щодо грецьких проблем, нині зайняла значно жорсткішу позицію.
Наглядачами будуть МВФ та Єврокомісія
«Греція після аналізу її економічного стану та втрати довіри до тих даних, що тривалий час надходили з Афін, опинилася перед величезними труднощами, – заявляє французький міністр економіки Крістін Лаґард. – Євро теж у небезпеці. Тепер, з одного боку, греки повинні зробити надзвичайні зусилля, аби оздоровити свої державні фінанси, скоротити дефіцит та борги. З іншого боку, Міжнародний валютний фонд та Єврокомісія мають ретельно стежити за виконанням греками всіх зобов'язань, коли діятиме наш план допомоги. За таких умов ми відновимо стабільність євро, а це в інтересах кожної країни єврозони».
А тим часом, 19 травня – останній день, коли Афіни мають виплатити 8 мільярдів євро іноземним банкам-позичальникам. Без європейської та міжнародної допомоги Греція обійтися не зможе.