Нові пошуки шляхів відновлення переговорів щодо реформування Бельгії та створення нового уряду знову зазнали краху. Після останніх виборів у червні минулого року політики-фламандці категорично заявили, що хочуть більше автономії. Партії франкомовних політиків Валлонії навідріз відмовляються від такого сценарію, бо – і це вони заявляють також категорично – треба зберегти солідарність та федеральний устрій Бельгії.
Щойно черговий посередник, призначений королем Альбертом, соціаліст із Фландрії Йоган Ванде Ланотт заявив, що виходить із гри.
«Старе англійське прислів’я гласить: «ти можеш підвести твого коня до води, але ти не можеш примусити його пити». Воно влучно підсумовує обмеження кожної місії з примирення. Проте, одного дня політичним лідерам таки доведеться перейти цей рубіж в інтересах процвітання нашої країни», – зауважив Йоган Ванде Ланотт.
Разом з цим саме на цього фламандського політика покладалися великі надії виводу країни з кризового болота.
Натомість ретельно підготовлений ним список компромісів для відновлення переговорів був підтриманий тільки п’ятьма із семи політичних партій, що залучені до переговорів.
Бельгія є «країною-невдахою» – де Вевер
Серед найбільших супротивників цих так званих «записок Ванде Ланотта» – голова націоналістичної партії «Новий фламандський альянс» (NVA) Барт де Вевер. У нещодавньому інтерв’ю одному із європейських видань він назвав Бельгію «країною-невдахою», що припинила функціонування.
«Ми констатували, що маємо (щодо пропозицій Ванде Ланотта) фундаментальні зауваження, – каже нині де Вевер щодо запропонованих варіантів виходу з кризи. – Такі ж зауваження мають і франкомовні політики. Гадаю, що наші ремарки неприйнятні для франкомовних, а їхні – не влаштовують нас».
Натякаючи на необхідність прийняття його пропозицій надати більше незалежності Фландрії, Барт де Вевер додає, що майже семимісячні пошуки рішень ні до чого не призвели. Тому, зауважує він, настав час зробити висновки.
«Хочеться вовком вити»
Прості громадяни та преса тим часом висловлюють крайнє невдоволення. Одна з найбільших франкомовних газет Derniere Heure цього тижня вийшла з двома чистими сторінками, мовляв, «щодо ситуації у Бельгії ми більше не маємо слів». На першій шпальті п’ятничного випуску фламандської газети Nieuwsblad є тільки одна фраза, що приблизно означає: «Хочеться вовком вити!»
Серед простих громадян все частіше можна почути розмови про те, як існувала б Бельгія, поділена на дві окремі держави – нідерландськомовну Фландрію та французькомовну Валлонію.
З іншого боку, європейські експерти заявляють, що бельгійські політики, погіршуючи ситуацію в державі, розпочинають «гру з вогнем».
Нещодавно одне із впливових світових рейтингових агентств понизило оцінки стану бельгійської економіки.
Подальше занурення Бельгії в політичну кризу неминуче позначиться на соціально-економічному кліматі та інвестиційній привабливості країни, а це може призвести до гірких наслідків, кажуть експерти.
Щойно черговий посередник, призначений королем Альбертом, соціаліст із Фландрії Йоган Ванде Ланотт заявив, що виходить із гри.
«Старе англійське прислів’я гласить: «ти можеш підвести твого коня до води, але ти не можеш примусити його пити». Воно влучно підсумовує обмеження кожної місії з примирення. Проте, одного дня політичним лідерам таки доведеться перейти цей рубіж в інтересах процвітання нашої країни», – зауважив Йоган Ванде Ланотт.
Разом з цим саме на цього фламандського політика покладалися великі надії виводу країни з кризового болота.
Натомість ретельно підготовлений ним список компромісів для відновлення переговорів був підтриманий тільки п’ятьма із семи політичних партій, що залучені до переговорів.
Бельгія є «країною-невдахою» – де Вевер
Серед найбільших супротивників цих так званих «записок Ванде Ланотта» – голова націоналістичної партії «Новий фламандський альянс» (NVA) Барт де Вевер. У нещодавньому інтерв’ю одному із європейських видань він назвав Бельгію «країною-невдахою», що припинила функціонування.
«Ми констатували, що маємо (щодо пропозицій Ванде Ланотта) фундаментальні зауваження, – каже нині де Вевер щодо запропонованих варіантів виходу з кризи. – Такі ж зауваження мають і франкомовні політики. Гадаю, що наші ремарки неприйнятні для франкомовних, а їхні – не влаштовують нас».
Натякаючи на необхідність прийняття його пропозицій надати більше незалежності Фландрії, Барт де Вевер додає, що майже семимісячні пошуки рішень ні до чого не призвели. Тому, зауважує він, настав час зробити висновки.
«Хочеться вовком вити»
Прості громадяни та преса тим часом висловлюють крайнє невдоволення. Одна з найбільших франкомовних газет Derniere Heure цього тижня вийшла з двома чистими сторінками, мовляв, «щодо ситуації у Бельгії ми більше не маємо слів». На першій шпальті п’ятничного випуску фламандської газети Nieuwsblad є тільки одна фраза, що приблизно означає: «Хочеться вовком вити!»
Серед простих громадян все частіше можна почути розмови про те, як існувала б Бельгія, поділена на дві окремі держави – нідерландськомовну Фландрію та французькомовну Валлонію.
З іншого боку, європейські експерти заявляють, що бельгійські політики, погіршуючи ситуацію в державі, розпочинають «гру з вогнем».
Нещодавно одне із впливових світових рейтингових агентств понизило оцінки стану бельгійської економіки.
Подальше занурення Бельгії в політичну кризу неминуче позначиться на соціально-економічному кліматі та інвестиційній привабливості країни, а це може призвести до гірких наслідків, кажуть експерти.
