Доступність посилання

Країни Балтії і Польща звинуватили Меркель у виправданні агресії Росії. Що ж вона сказала?


Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель презентує свої мемуари під назвою «Свобода. Спогади 1954 – 2021» (Freiheit. Erinnerungen 1954 – 2021) у Берліні, Німеччина, 26 листопада 2024 року
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель презентує свої мемуари під назвою «Свобода. Спогади 1954 – 2021» (Freiheit. Erinnerungen 1954 – 2021) у Берліні, Німеччина, 26 листопада 2024 року

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель опинилася під шквалом критики після інтерв’ю угорському опозиційному медіа Partizán, у якому вона згадала Польщу та країни Балтії серед тих, хто нібито заблокував новий формат діалогу ЄС із Росією перед повномасштабним вторгненням.

Ці слова викликали хвилю обурення серед політиків у Польщі та країнах Балтії, які побачили в них спробу перекласти частину провини за вторгнення Росії в Україну.

Що сказала Меркель

У розмові, оприлюдненій 3 жовтня, Ангела Меркель розповіла, що у 2021 році разом із президентом Франції Емманюелем Макроном пропонувала створити «новий формат» прямих переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним від імені Європейського Союзу.

Я хотіла новий формат, щоб ми могли говорити із Путіним напряму як ЄС. Дехто це не підтримував, переважно держави Балтії, але Польща також була проти
Ангела Меркель

«Я відчувала, що Путін більше не сприймає Мінські домовленості серйозно. Ось чому я хотіла новий формат, спільно з президентом Макроном, щоб ми могли говорити із Путіним напряму як Європейський Союз. Дехто це не підтримував, переважно держави Балтії, але Польща також була проти, тому що вони боялися, що ми не зможемо розробити спільну політику щодо Росії. Я вважала, що нам потрібно створити спільну політику», – сказала Меркель.

Потім, додала Меркель, вона «залишила посаду, і війна почалася». Вона також зазначила, що «часи змінилися, і тепер ми маємо побачити, як нам найкраще підготуватися до миру, показуючи реальне стримування та водночас підтримуючи Україну».

Ексканцлерка також пов’язала загострення міжнародної ситуації з пандемією COVID-19. «Коронавірус мав значний вплив. Якщо б пандемії не було, чи напав би Путін на Україну? Ніхто не може сказати напевно. Але факт у тому, що пандемія ускладнила можливість особистих зустрічей і досягнення компромісів. Відеоконференції для цього не підходили», – сказала Меркель.

Критика в країнах Балтії

Заява Меркель розлетілась західними ЗМІ, у заголовках подекуди йшлося про те, що Меркель поклала часткову відповідальність за вторгнення в Україну на Польщу та країни Балтії. Політики з цих країн виступили з низкою заяв із обуренням.

У цій агресії винна лише Росія
Маргус Цахкна

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, не згадуючи Ангели Меркель, написав у Х допис, у якому наполіг, що відповідальною у цій війні є лише Росія.

«Війна Росії проти України зумовлена лише одним – відмовою Москви прийняти розпад Радянського Союзу та її невпинними імперіалістичними амбіціями. У цій агресії винна лише Росія».

Після всього, що сталося в Україні, дивно чути, що вона все ще так думає
Кріш’яніс Каріньш

Колишній прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш, який зараз не обіймає політичних посад, у розмові з латвійським агентством LETA висловив здивування, що позиція колишньої німецької канцлерки щодо Росії не змінилась.

«Я постійно казав їй, що з Путіним не можна мати справу «добросовісно», але вона вважала, що країни Балтії помиляються. Після всього, що сталося в Україні, дивно чути, що вона все ще так думає», – сказав Кріш’яніс Каріньш.

Він додав: «Путін діє так, як він діє, і єдині варіанти для Заходу – або підкоритися, або чинити опір. Я радий, що новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не поділяє поглядів Меркель».

Голова парламентського комітету із закордонних справ Естонії Марко Мікельсон заявив про «нову і, на жаль, дуже низьку точку для Ангели Меркель: звинувачувати держави Балтії та Польщі в провокації імперської війни Росії».

«На жаль, це кидає тінь на весь період її роботи канцлером Німеччини. Я навіть не згадуватиму тут про «Північний потік», – додав Мікельсон.

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсберґіс у X написав коротко: «Можете говорити що завгодно про спадщину Меркель, але вона нарешті показала, на чиєму вона боці».

Реакція Варшави

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нагадав про те, як у часи правління Ангели Меркель будувались додаткові гілки газогону з Росії до Європи, і, за його словами, канцлерка не реагувала на занепокоєння Польщі.

«Я інтерпретую це як таку ж правду, як і те, що вона написала у своїх мемуарах – ніби ніхто з Центральної Європи не протестував проти «Північного потоку». Погляньте на реакцію німецького уряду на мої слова 2007 року про те, що нам не подобаються угоди, укладені понад нашими головами. Отже, канцлерка, мабуть, забула, як її уряд реагував на наші протести», – сказав Сікорський в ефірі польського телебачення.

Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який зараз обіймає посаду заступника лідера опозиційної націоналістичної партії «Право і справедливість» (PiS) написав у X: «Ангела Меркель своїм бездумним інтерв’ю довела, що вона є одним із найшкідливіших німецьких політиків для Європи за останнє століття».

Польський депутат Європарламенту від PiS Вальдемар Буда, припустив, що спроба про щось домовитись з Путіним лише «призвела б до розділу України».

А колишня посол Польщі в Росії Катажина Пелчинська-Наленч, яка зараз обіймає посаду міністерки регіональної політики від центристської партії «Польща 2050», сказала, що такі розмови лише підживлюють російську пропаганду.

«Припускати, що у війні хтось звинувачує когось, хто невчасно сів за переговори з Росією та не вклонився достатньо низько, абсурдно. Було б ще гірше», – сказала Пелчинська.

Водночас колишній посол Польщі у США Марек Магеровський розкритикував польські ЗМІ і закликав не перекручувати висловлювання Меркель.

«Колишня канцлерка лише каже, що країни Балтії та Польща не погодилися на новий формат переговорів ЄС із Росією. Від цього твердження до формулювання, що «Польща є співвідповідальною за війну Путіна» – досить довгий шлях», – написав він у X.

Лінас Лінкявічюс, колишній міністр закордонних справ Литви у коментарі телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время», створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, сказав, що Ангела Меркель у будь-якому разі «була визнаним лідером», яких зараз немає.

Можна не погоджуватися з тим, що вона думала тоді, але вона справді так вважала. І я впевнений, що робила щиро, просто її бачення було іншим
Лінас Лінкявічюс

«Мені здається, їй було не байдуже не лише становище Німеччини, вона відчувала відповідальність за всю Європу. Можна не погоджуватися з тим, що вона думала тоді – це інша справа, – але вона справді так вважала. І я впевнений, що робила щиро, просто її бачення було іншим», – сказав Лінкявічюс.

Водночас Лінкявічюс висловив здивування, що ексканцлерка досі не змінила свою думку. «Діалог однозначно кращий, ніж війна, але якщо одна сторона використовує діалог лише як димову завісу, щоб нічого не змінювати, створюючи ілюзію процесу – мовляв, ми розмовляємо, – а насправді ніхто не збирається нічого змінювати, то такий діалог лише посилює ситуацію і веде від однієї кризи до іншої», – додав Лінкявічюс.

У своєму інтерв’ю Меркель також наголосила, що Європа має водночас зміцнювати оборону та шукати дипломатичні рішення для війни Росії в Україні.

Меркель, яка очолювала уряд Німеччини з 2005-го до 2021 року і залишила посаду незадовго до початку повномасштабної війни Росії проти України, зазнавала критики, зокрема, через будівництво суперечливого газопроводу «Північний потік-2» між Росією і Німеччиною.

  • Зображення 16x9

    Олена Абрамович

    Розповідаю про шлях України до Євросоюзу та НАТО, політику в Брюсселі, життя українців у Бельгії, культуру та кіно.

    Народилася на Волині, журналістиці навчалась у Києво-Могилянській академії. За подіями в Брюсселі активно стежу з 2014 року, відколи почала працювати брюссельським кореспондентом для українського телебачення. Із липня 2023 року – кореспондентка Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») в Брюсселі.

Форум

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG